Проблема
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
П'ятниця Березень 22, 2019

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

Субота, 02 Березень 2019 15:31

Коли рвоне «нічийна» гребля?

Rate this item
(1 Vote)

Ста­тис­ти­ка ствер­джує, що за об­ся­гом вод­них ре­сур­сів Пол­тав­ська об­ласть по­сі­дає 12-е міс­це в Ук­раї­ні. Ро­дю­чі зем­лі ре­гіо­ну сьо­го­дні оми­ва­ють 69 во­до­схо­вищ, 2688 став­ків та 583 озе­ра.

Серед найбільших водойм Полтавщини дзеркальною гладдю гордо виблискує Кременчуцьке водосховище — за площею найбільше в Україні і шосте в Європі. А за довжиною греблі — 11 км — третє.

Мережа водних артерій області включає могутній Дніпро, вісім середніх річок — Удай, Оржиця, Псел, Хорол, Ворскла, Мерла, Сула, Оріль та сотні малих річок, водостоків і струмочків тощо. Утім, такому щедрому подарунку від природи в регіоні радіють далеко не всі...
Сім баб, сім рад, а ди­тя без­пу­пе...
Приміром, у Регіональному офісі водних ресурсів у Полтавській області, де доглядають за водним господарством, не стільки пишаються цією унікальною спадщиною, скільки стривожені станом гідроспоруд водних об’єктів області. Адже більшість із них сьогодні схожі на міни уповільненої дії, які можуть будьякого дня рвонути і створити дуже великі проблеми для населення області.
Перш за все водників непокоїть дуже поганий технічний стан гребель, через що чимало з них понад силу стримують натиск води у водосховищах і ставках. Склалося так, що більшість гідроспоруд нині ніхто не доглядає і вони фактично залишені напризволяще.
Через це лише навесні 2018 року на Полтавщині повінню було повністю зруйновано або частково розмито майже 90 гребель і водопропускних споруд ставків.
Найбільше — в Диканському районі, де потоки талої води розмили 23 греблі, Шишацькому — 17, Миргородському — 11, Великобагачанському — 6, Зіньківському, Кобеляцькому, Лубенському, Пирятинському, Полтавському, Чорнухинському районах — по три в кожному. Майже всі вони залишилися невідремонтованими й досі.
«Аналіз обстановки на водних об’єктах області свідчить, що експлуатація «нічийних» гідротехнічних споруд та догляд за ними в районах і містах жодними службами та органами місцевого самоврядування не ведеться, — констатує керівник Регіонального офісу водних ресурсів у Полтавській області Ігор Еренбург.
Практично безгосподарні греблі ставків та водосховищ покинуті напризволяще. Це призводить до значного погіршення їхнього технічного стану. На окремих гідротехнічних спорудах спостерігаються аварійні ситуації...»
Греблі та шлюзи, очевидно, єдине, на що не накинули оком підприємливі «нові» українці, коли наввипередки заходилися приватизувати державне та комунальне майно у 90х роках. Звісно, зиску у грошовому еквіваленті від них жодного.
А от проблеми з обслуговуванням та турботи про безпеку гідроспоруд могли лягти важким тягарем на товсті гаманці нових господарів усього, що свого часу перейшло до їхніх рук. І потім, на наступному етапі збагачення, коли ставки вже почали розбирати в оренду, виганяючи з їхніх берегів рибалок із вудками, греблі теж опинилися поза процесом.
За даними спеціалістів Регіонального офісу водних ресурсів у Полтавській області, сьогодні на Полтавщині у статусі нічийних перебувають майже півтори тисячі гідроспоруд. У тому числі на 733 ставках та 41 малому водосховищі.
Навіть там, де греблі як єдиний комплекс зі ставками передано в оренду, їх практично ніхто не доглядає. Ситуація з огляду на застарілість гідроспоруд та їхній незадовільний стан катастрофічна, не приховують у Регіональному офісі.
Через розмиті греблі зі ставків та водосховищ не лише щодня витікають сотні кубічних метрів води, але й поволі дедалі руйнуються самі греблі. Що рано чи пізно може призвести до великого лиха.
В управлінні з питань надзвичайних ситуацій Полтавської ОДА, приміром, змоделювали сценарій наслідків катастрофи у разі, якщо вода прорве греблю неосяжного Кременчуцького водосховища. Цього не виключають місцеві екологи, зважаючи на зношеність його гідротехнічних споруд.
Якщо уявити, що таке може статися, то мільйони кубічних метрів води, яка вирветься на простір із водосховища, утворять цунамі, що семиметровою хвилею геть змиватиме все на своєму шляху...
«Раніше переважна більшість гідроспоруд перебувала на балансі колишніх колгоспів, радгоспів, колективних сільськогосподарських підприємств. Тобто всі гідротехнічні споруди мали господаря, — пригадує у розмові з кореспондентом «ДУ» І. Еренбург.
Їх доглядали, періодично ремонтували. Але після реформування колгоспів землі водного фонду з державної власності перейшли у ведення місцевих рад. Після чого гідроспоруди практично втратили господаря, адже й донині їх не передано у комунальну власність органам місцевого самоврядування...»
Що робити далі з нічийними греблями і гідроспорудами? Невже чекати, поки справді десь рвоне? Схоже, очільники Полтавщини таки розуміють, що далі така невизначеність може призвести до серйозних наслідків, і намагаються підшукати господарів греблям.
Правда, охочих взяти на баланс гідроспоруди майже не знайшлося. Навіть після того, як Полтавське обласне управління водних ресурсів ще у березні 2018 року уклінно звернулося до 34 міських, селищних та сільських об’єднаних територіальних громад, селищних і сільських рад із пропозицією прийняти на баланс безгосподарні гідротехнічні споруди. І отримало відкоша...
Більшість керівників об’єднаних територіальних громад (ОТГ), селищних і сільських рад категорично відмовилися брати на свій баланс цей тягар. Мотивуючи тим, що водні об’єкти перебувають за межами населених пунктів і органи місцевого самоврядування не мають повноважень розпоряджатися земельними ділянками державної власності, які зайняті водоймами і гідроспорудами...
Все те­че і ні­чо­го не змі­нює­ть­ся
До стану гребель на Полтавщині повернулися цими днями невипадково. Про ці у більшості своїй примітивні земляні споруди згадують, як правило, тоді, коли зима вже поступається своїми правами весні. Але перед тим як піти, може принести неприємний сюрприз, якого чекають щороку,— весняну повінь.
Імовірність виникнення паводку тримає у напрузі керівників регіону протягом усього березня. Навіть тоді, коли «свій» сніг зійде непомітно і на річках не утворяться льодяні затори. Але і тоді страшилкою залишається так звана курська вода. Яка, як щорічно прогнозують, річками прийде на Полтавщину із сусідньої Росії.
Проте й цього року переважна більшість гідроспоруд у регіоні залишилися невідремонтованими і неготовими до часу «Ч». Ще з початку зими їх занесло сніговими заметами, очистку водоскидів і водовідводних труб від снігу та обрубку льоду навколо споруд ніхто не проводив.
Тож, констатують водники, гідроспоруди не готові до пропуску талих вод, що може будьякої миті призвести до їхнього руйнування і підтоплення повноводдям цілих районів.
Утім, цьогорічні прогнози щодо підступної повені дещо заспокійливі. Про це говорили на недавньому засіданні регіональної комісії з питань техногенноекологічної безпеки і надзвичайних ситуацій.
За повідомленням Полтавського обласного центру з гідрометеорології, запаси води в сніговому покриві у верхів’ї Ворскли, Псла становлять близько 10 см, що становить півтори норми. В нижній частині Ворскли і Сули товщина снігу не перевищує 7 см, що близько до норми.
За умов збереження зимового режиму погоди до першої декади березня можна очікувати, що максимуми рівнів води будуть близькі до норми. Правда, не виключали на засіданні, за рахунок талих і дощових вод можливе накопичення води в низинах, а на захаращених ділянках малих річок можливі льодяні затори.
Але, зважаючи на те, що цієї зими земля майже не промерзла і безперешкодно всмоктує талу воду, спеціалісти прогнозують, що лихо омине область і цього разу. Але «нічийні» напівзруйновані гідроспоруди рано чи пізно таки нагадають про себе...
«Гідроспоруди в області справді нічийні, — погоджується начальник обласного управління з питань надзвичайних ситуацій Віктор Стеблянко. — Їхнім ремонтом та обслуговуванням практично ніхто не займається. Ми неодноразово пропонували представникам місцевої влади взяти греблі на баланс ОТГ або сільрад. Але їм це не потрібно. Держава теж не має грошей на утримання гідроспоруд...»
Ситуація з греблями нагадує ситуацію із захисними укриттями для населення на випадок війни, які на Полтавщині так само, як і гідроспоруди, й досі нічийні. І більшість із них перебувають у занедбаному стані.
Регіональна влада, не маючи важелів впливу на голів ОТГ та сільрад, не може зобов’язати тих прийняти на баланс гідроспоруди. Сама теж не може виділяти гроші на ремонт «нічийних» гідроспоруд.
Ситуація настільки заплутана, що навіть питання ремонту греблі якогось невеликого ставка, для чого вистачить двохтрьох самоскидів землі, перетворюється на велику проблему. Тож у Полтавській ОДА вже котрий рік поспіль, обговорюючи ситуацію з гідроспорудами, обмежуються закликами та сварять пальцем непідконтрольних владі і «самостійних» після децентралізації керівників органів місцевого самоврядування.
Вихід із ситуації у Регіональному офісі водних ресурсів у Полтавській області бачать у тому, аби поточні регламентні роботи гідроспоруд покладати на орендаря водного об’єкта, що бере його у користування разом із гідроспорудами.
Перші спроби таким чином позбутися «нічийних» гідроспоруд уже зробили, приміром, у Черкаській, Чернігівській, Львівській, Тернопільській, Хмельницькій та Херсонській областях. І це необхідно оформляти єдиним договором. Інакше настане час, коли до «нічийних» гідроспоруд буде прикута увага всіх. Але буде запізно...

Олек­сандр БРУ­СЕН­СЬКИЙ,
м. Пол­та­ва
Фо­то ав­то­ра

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».