На сесії був присутній і кореспондент «Демократичної України». Тож надаємо — як післямову до згаданої події — роздуми і узагальнення від почутого там журналістом і деякі цікаві факти, зафіксовані у його блокноті та при розшифровці записів, зроблених під час зборів на репортерському диктофоні.

І фундаментальні, і прикладні інноваційні
На сесії Загальних зборів НАНУ її президент Борис Патон виступив зі звітною доповіддю про основні підсумки діяльності Національної академії наук України у 2017 році та завдання на наступний період.
Перш за все Борис Євгенович зазначив, що попри досить складні умови роботи вчені Академії отримали чимало вагомих результатів на сучасних наукових напрямах фундаментальних досліджень — із математики, інформатики, механіки, фізики і астрономії, наук про Землю, фізико-технічних проблем матеріалознавства, фізико-технічних проблем енергетики, ядерної фізики та енергетики, хімії, загальної біології, біохімії, економіки, соціогуманітарних та інших наук.
При цьому було наголошено, що принципово нових наукових здобутків досягнуто здебільшого на перетині різних галузей наук, а це засвідчує необхідність подальшого посилення уваги до організації міждисциплінарних досліджень.
Що ж до підсумків інноваційної діяльності, то академік Борис Патон відзначив позитивні наслідки розпочатого торік реформування діяльності Національної академії наук України задля ефективного наукового супроводження реалізації пріоритетів економічного розвитку держави.
Йдеться про посилення зв’язків НАНУ з виробничою сферою, налагодження співпраці з галузевими та громадськими організаціями промисловців, підприємців і роботодавців, інвентаризацію наявних розробок і визначення потенційних можливостей щодо вирішення актуальних науково-технічних, соціально-економічних та інших проблем. Зокрема, торік було укладено меморандум про співробітництво між НАНУ та Українським союзом промисловців і підприємців (УСПП).
На основі підписаної угоди про співпрацю між НАНУ та Міністерством економічного розвитку і торгівлі України розроблено план заходів, які охоплюють такі важливі сфери, як економічний і соціальний розвиток, промислова та інвестиційна політика, підвищення конкурентоспроможності вітчизняної економіки.
Серед пріоритетів інноваційної діяльності Національної академії наук України залишається виконання досліджень і розробок, спрямованих на зміцнення безпеки нашої держави та її обороноздатності.
У рамках відповідної цільової програми НАНУ торік було завершено низку проектів, за якими, наприклад, створено захищені мережі для групової роботи наземних і повітряних роботизованих бойових систем, технології для продовження ресурсу авіаційної і бронетанкової техніки, нові композиційні та шаруваті матеріали для захисту легкоброньованої техніки та покриття, які мінімізують помітність військової техніки у різних частотних діапазонах.
Також було здійснено заходи, спрямовані на забезпечення впровадження розробок з оборонної тематики, здійснюваних академічними інститутами та іншими установами НАНУ, і на посилення співпраці у цій сфері із зацікавленими структурами.
Прикладами цього можуть служити угода між НАНУ і Генеральним штабом Збройних Сил України про наукове і науково-технічне співробітництво з питань обороноздатності нашої держави, а також спільне рішення, укладене Національною академією наук, Міністерством оборони, Державним космічним агентством, Генеральним штабом Збройних Сил і державним концерном «Укроборонпром», щодо використання результатів завершених наукових досліджень і науково-технічних розробок, виконаних установами НАНУ й спрямованих на зміцнення безпеки і обороноздатності держави.
Однак слід зауважити, що досі за цільовою науково-технічною програмою «Дослідження і розробки з проблем підвищення обороноздатності і безпеки держави» установами НАНУ виконувалися виключно прикладні проекти, узгоджені з конкретними замовниками.
На думку ж академіка Бориса Патона, потрібно переходити і до створення фундаментального доробку, який у подальшому стане основою для нових технологій як спеціального, так і подвійного призначення.
Тож Національна академія наук України сподівається на підтримку з боку держави тих своїх наукових колективів, які проводять дослідження з оборонної тематики, — в рамках створюваного нині нового Державного фонду розвитку ключових технологій та підтримки інновацій в оборонно-промисловому комплексі.
Академічні інститути на інші установи НАНУ продовжують виконувати різноманітні проекти за планами спільної діяльності Національної академії наук України з державним підприємством «Конструкторське бюро «Південне» імені М. К. Янгеля».
Зокрема, розроблено математичні моделі та алгоритми для визначення основних характеристик керованих ракетних об’єктів і методи комп’ютерного моделювання стану складних конструкцій ракетної техніки. Створено жаростійкий дисперснозміцнений сплав на основі ніобію зі зниженою щільністю та ерозійностійкий вуглець-вуглецевий композитний матеріал.
Відпрацьовано технологію та обладнання для лазерного зварювання і наплавлення на зразках малогабаритних блоків ракетних двигунів. Завершено відпрацювання промислової технології модифікування рідких каучуків для використання у рецептурах суміші твердого ракетного палива, що дозволило повністю вирішити проблему імпортозаміщення.
Розроблено спеціальний модуль відведення третього ступеня космічної ракети-носія й пропонується використовувати такі модулі для відведення з орбіти як третього ступеня створюваної нині ракети-носія «Циклон-4М», так і космічних апаратів, що відпрацювали термін свого активного функціонування.
Варто зазначити, що фінансування з боку конструкторського бюро «Південне» спільних з академічними інститутами досліджень у 2017 році становило близько 16,7 мільйона гривень. Уже ухвалено план спільної діяльності НАНУ і КБ «Південне» на 2018 рік і відповідний перспективний план на 2018–2022 роки.
Ще одним важливим напрямом інноваційної діяльності інститутів НАНУ є наукове забезпечення вирішення проблем вітчизняної енергетики, в тому числі ядерної. Зокрема, вчені академічних установ розробили й реалізували на практиці перехідний паливний цикл, який полягає в одночасному використанні в ядерних реакторах паливних збірок різних виробників.
З урахуванням технічних характеристик тепловидільних збірок альтернативного російським твелам постачальника — компанії Westinghouse — розроблено стаціонарний паливний цикл для енергоблоків АЕС України з реакторами ВВЕР-1000 й обґрунтовано безпечність переходу на цей цикл активних зон реакторів.
На цей час уже на шести енергоблоках українських атомних електростанцій успішно експлуатуються змішані активні зони з паливом від двох постачальників, у тому числі компанії Westinghouse.
Науковцями НАНУ також обґрунтовано (за критерієм крихкої міцності) і показано можливість продовження безпечної експлуатації реактора енергоблока № 2 Південно-Української АЕС — щонайменше на 20 років у понадпроектний період (тобто до 2048 року) та реактора енергоблока № 4 Рівненської АЕС — щонайменше до 2026 року.
Вченими НАНУ побудовано уточнену математичну модель і алгоритми розрахунку параметрів газу в об’єктах газотранспортної системи — для розрахунку адекватних диспетчерських рішень щодо керування газопотоками, в тому числі й за умов неповної завантаженості.
Впровадження цих розробок дасть змогу акціонерному товариству «Укртрансгаз», що є оператором Єдиної газотранспортної системи України, заощаджувати до 15% паливного газу на кожній із 75 компресорних станцій.
Чимало інноваційних результатів прикладних досліджень і науково-технічних розробок, здійснених в установах НАНУ, спрямовано на підвищення технічного рівня різних галузей промисловості України. Одна з них — вітчизняне авіабудування, в якому науково-технічні й технологічні здобутки деяких академічних інститутів втілюються у практику як у різних типах літаків (на державному підприємстві «Антонов» у Києві), так і в створенні авіаційних двигунів (у державному конструкторському бюро «Івченко-Прогрес», що в Запоріжжі).
Крім того, розробки вчених НАНУ реалізуються і в інших галузях вітчизняної промисловості — металургійній, машинобудівній, гірничовидобувній тощо, а також у транспортній інфраструктурі.
Наприклад, уперше у світовій практиці відпрацьовано технологію електронно-променевої плавки для отримання бездефектних високоякісних зливків титанових сплавів діаметром від 100 до 400 міліметрів із рівномірним розподілом легувальних елементів та хімічним складом, що відповідає вимогам усіх стандартів.
Слід сказати, що впровадження цієї технології у практику відкриває можливість для створення в Україні замкненого металургійного циклу виробництва як напівфабрикатів із таких титанових сплавів, так і їх зварних конструкцій.
Розроблено процес електродинамічного оброблення зварних з’єднань, здійснюваного імпульсами електричного струму високої густини, та створено для цього відповідне обладнання. Така електродинамічна обробка дозволяє у два-три рази зменшити залишкові напруження у зварних з’єднаннях та підвищити їхню опірність утомі й крихкому руйнуванню.
Цю технологію впроваджено в акціонарному товаристві «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» та на державному підприємстві «Завод 410 цивільної авіації».
А технологія контактного стикового зварювання пульсуючим оплавленням високоміцних рейкових стиків впроваджуватиметься у нинішньому 2018 році на рейкозварювальних підприємствах «Укрзалізниці». Це дозволить підвищити показники міцності й довговічності залізничних колій і дасть змогу забезпечити міжнародні нормативи з плавності руху та його безпеки.
Серед інноваційних здобутків науковців, орієнтованих на потреби сільського господарства, можна відзначити створення 19 нових сортів сільськогосподарських рослин, у тому числі шести високоефективних сортів озимої пшениці.
Крім того, в агропромислове виробництво впроваджено шість сортів рослинних культур, які є перспективними для отримання біоетанолу та біодизеля.
Вчені НАНУ розробили сучасний гельний препарат «Ризобофіт», який створено на основі бульбочкових бактерій сої. Апробація напрацьованої спільно з виробничниками дослідної партії «Ризобофіту» в трьох господарствах на Вінниччині продемонструвала підвищення (в середньому — на 35%) врожайності сої, до того ж при значній економії мінеральних добрив.
Вагомі здобутки в інноваційній діяльності інститутів НАНУ є й у створенні та впровадженні у медичну практику лікарських препаратів і засобів, технологій та приладів для діагностики й лікування різних захворювань.
Наприклад, використання у медичних закладах нашої країни інноваційної технології відновлення мовлення у постінсультних хворих, особливістю якої є персоніфікована активація резервів організму, засвідчило, що її ефективність на третину більша порівняно з базовим курсом реабілітації.
Розроблена й нині впроваджується інноваційна технологія виробництва медичних пов’язок на основі радіаційно зшитих гідрогелів, призначених для лікування ран і опіків. Такі пов’язки ефективно знеболюють рану чи місце опіку, захищають їх від зовнішньої інфекції та механічного впливу й прискорюють загоєння.
Кілька сотень експериментальних зразків цих пов’язок були успішно випробувані у Київському опіковому центрі, Харківському військовому госпіталі, Національному медичному університеті імені О. О. Богомольця, київській клінічній лікарні «Феофанія».
Створено пілотну лінію для малосерійного виробництва пов’язок, яка може випускати до тисячі таких виробів на місяць. Їхня собівартість — приблизно вдвічі нижча за ціну імпортних, а якість відповідає найкращим світовим аналогам. Розпочато процедуру державної сертифікації цього перев’язувального матеріалу та підготовку до його серійного виробництва.
Серед розробок науковців — базовий ентеросорбент «ПОЛІСОРБplus», призначений для ефективного виведення токсинів з організму і підвищення його адаптогенних властивостей та для лікування гострих кишкових інфекцій, харчових токсикоінфекцій, а також вірусного гепатиту, алкогольних отруєнь тощо. Цей ентеросорбент уже впроваджено у виробництво, продуктивність якого становить 100 тисяч доз на рік.
І перелік здійснених в установах НАНУ різноманітних іннованійних розробок можна істотно продовжити.
Стосовно ж загальних показників інноваційної діяльності установ НАНУ, то у звіті зазначено, що торік у різні галузі економіки України впроваджено близько однієї тисячі розробок, причому кількість договорів із вітчизняними їх замовниками становила понад 2,4 тисячі — на загальну суму майже 440 мільйонів гривень. А це, як було зазначено у доповіді академіка Бориса Патона, є вкрай недостатнім і потребує обов’язкового збільшення.
Також триває плідна і різноманітна співпраця вчених Національної академії наук України з колегами з різних країн — Польщі, Чехії, Угорщини, Словаччини, Румунії, Болгарії, Білорусі, Німеччини, Франції, Китаю та інших, з такими міжнародними організаціями, як ЮНЕСКО і НАТО, а також із провідними міжнародними науковими центрами, зокрема з Європейською організацією ядерних досліджень, Міжнародним інститутом прикладного системного аналізу, Європейською асоціацією зондування іоносфери.

Грошей неначе стало дещо більше, але ж...
У добірці інформаційних матеріалів, які учасники Загальних зборів НАНУ і акредитовані журналісти отримували у фойє перед початком сесії, автор цих рядків звернув увагу на кілька діаграм, знайомство з якими навіяло сумні роздуми.
Одна з діаграм демонструвала, як протягом п’яти років (2013–2017) невпинно скорочувалася загальна чисельність працівників Національної академії наук України (дані станом на 1 січня 2018 р.). Ось ця невтішна динаміка: 2013 рік — 40211, 2014-й — 37447, 2015-й — 34617, 2016-й — 31129, 2017-й — 29870.
Аналогічним чином зменшувалася за ті ж п’ять років і чисельність наукових працівників НАНУ: 2013 рік — 19292, 2014-й — 18346, 2015-й — 17289, 2016-й — 15919, 2017-й — 15565.
Украй болючим для НАНУ є забезпеченість її науковими кадрами (їхня чисельність, як уже показано, постійно зменшується) й зокрема — науковою молоддю. Особливе занепокоєння, як зазначив президент НАНУ академік Борис Патон, викликає постійне скорочення чисельності молодих науковців, яке триває з року в рік.
Наведемо тут дані ще з однієї з діаграм — щодо динаміки кількості молодих науковців у НАНУ. Отож показники кількості молодих учених (без інженерних посад): 2013 рік — 2984, 2014-й — 2839, 2015-й — 2681, 2016-й — 2338, 2017-й — 2168.
А от який вигляд мають зміни показників кількості молодих учених — кандидатів наук протягом тих самих п’яти років: 2013-й — 1415, 2014-й — 1362, 2015-й — 1337, 2016-й — 1209, 2017-й — 1198...
Що ж до фінансового забезпечення діяльності Національної академії наук України, то, як було сказано у звіті, в Державному бюджеті України на 2017 рік визначені для НАНУ видатки загального фонду становили 2 мільярди 718,8 мільйона гривень, що на 32% більше за планові показники 2016 року, а фактично були профінансовані на 2 мільярди 716,3 мільйона (99,9% від плану) й перевищували обсяг фінансування НАНУ в 2016 році на 657,6 мільйона гривень.
Таке зростання, як говорилося на сесії Загальних зборів НАНУ, сталось уперше після зменшення, котре відбувалося протягом трьох попередніх років. Але водночас слід константувати, що у 2017 році обсяг фінансування НАНУ з Держбюджету України лише досяг рівня 2013-го й не забезпечував навіть мінімальних потреб академічних установ (до речі, тут варто подивитися на суму держбюджетних асигнувань з урахуванням процесів інфляції, девальвації гривні й зростання в Україні всіляких цін і тарифів. — В. Ф.).
Тож, на жаль, не дивно, що торік середня зарплата в Національній академії наук України становила зовсім небагато — 6159 гривень на місяць, але через наведені вище фактори на коловій діаграмі, яка ілюструє структуру видатків загального фонду держбюджетного фінансування НАНУ в 2017 році, показано, що заробітна плата з нарахуваннями становила 87,4% від загальної суми, ще 5,4% з’їдала оплата комунальних послуг, тоді як на обладнання й устаткування пішло лише 0,9%, на відрядження — 0,2%, на матеріали та інвентар — 2%. Негусто...
Висвітлено було на сесії Загальних зборів НАНУ й дані щодо перспектив бюджетного фінансування у нинішньому році. Законом «Про Державний бюджет України на 2018 рік» визначено, що з його загального фонду на забезпечення діяльності НАНУ має піти 3 мільярди 758,6 мільйона гривень. Це хоча й дещо більше, ніж торік, проте, м’яко кажучи, досить скромно — з огляду на фінансово-економічні та інші реалії у нашій державі.
Тому, як наголосив у своїй доповіді академік Борис Патон, неодмінною умовою запровадження у НАНУ нової бюджетної програми «Підтримка розвитку пріоритетних напрямів наукових досліджень» (із плановим обсягом фінансування у 500 мільйонів гривень) є її цільова і адресна спрямованість.
Але фінансування за цією новою бюджетною програмою може розпочатися лише після затвердження Кабінетом Міністрів України відповідного порядку використання бюджетних коштів та затвердження Міністерством фінансів паспорта цієї програми...

Попереду — 100-річний ювілей
Як у доповіді президента НАНУ академіка Бориса Патона, так і у деяких виступах учених на сесії Загальних зборів згадувалося, що нинішній 2018-й для Національної академії наук України є вельми значущим, оскільки у листопаді їй виповниться 100 років.
І відзначатиметься цей ювілей НАНУ не тільки на загальнодержавному рівні — відповідно до указу Президента України, але й на міжнародному, бо 100-річчя від часу заснування Української академії наук (так її було названо при народженні у вже далекому від нас 1918 році. — В. Ф.) включено до Календаря пам’ятних дат ЮНЕСКО на 2018 рік.
Тож ще з минулого року з нагоди ювілею, що наближається, розпочалась активна підготовча робота, в якій беруть участь академічні інститути, відділення і секції НАНУ та її регіональні наукові центри.
А на нинішній сесії Загальних зборів наголошувалося на тому, що з огляду на цю велику подію потрібно постійно інформувати широку громадськість країни не тільки про історичну роль Академії, а й про найвагоміші здобутки здійснюваних ученими наукових досліджень та про їхні інноваційні результати.
Було згадано і про те, що на початку березня 2018 року Національна академія наук України отримала гідне поповнення: було обрано 88 нових її членів — 21 академік і 67 членів-кореспондентів НАНУ.
А 23 квітня у Києві відбулося перше засідання Національного номінаційного комітету з премії Нобелівського фонду сталого розвитку. Отож уже у нинішньому році Україна матиме право висунути роботи вітчизняних науковців на присудження цієї премії.

Почесні відзнаки та іменні премії
На сесії Загальних зборів НАНУ відбулася церемонія вручення найвищої відзнаки Національної академії наук України — золотої медалі імені академіка В. І. Вернадського (видатного вченого і першого президента утвореної майже сто років тому Української академії наук), яку торік було присуджено — за видатні досягнення у галузі генетики та селекції сільськогосподарських рослин — академіку Володимиру Моргуну з Інституту фізіології рослин і генетики НАН України та професору Юрію Федаку з Центру наукових досліджень і розвитку сільського господарства та продуктів харчування, що в Оттаві (Канада).
Після цього обидва вчені — український і канадський — за традицією виступили з доповідями про здійснені ними наукові дослідження та реалізацію їх результатів у практиці селекції високоефективних сортів різних сільськогосподарських культур.
Відзнаку НАН України «За сприяння розвитку науки» на тому ж засіданні отримав відомий французький меценат Бертран Кост, який уже не один рік підтримує здійснювані в нашій країні археологічні дослідження.
Також учасники зборів привітали тих науковців та інших фахівців, чиї теоретичні й експериментальні праці з різних напрямів досліджень НАНУ відзначила 24 преміями, що носять імена таких видатних учених України, як Михайло Остроградський, Микола Боголюбов, Володимир Михалєвич, Степан Тимошенко, Вадим Лашкарьов, Антоніна Прихотько, Іван Пулюй, Євген Федоров, Серафим Субботін, Іван Францевич, Ігор Походня, Зот Некрасов, Всеволод Толубинський, Дмитро Волков, Лев Писаржевський, Сергій Гершензон, Ростислав Кавецький, Микола Стражеско, Василь Чаговець, Лев Симиренко, Михайло Птуха, Михайло Грушевський, Дмитро Чижевський, Філарет Колесса.
* * *
Наприкінці сесії Загальні збори Національної академії наук України ухвалили постанову, якою було затверджено звіт про діяльність НАНУ у 2017 році та визначено завдання, що стоять перед нею на наступний період.
У своєму заключному слові, підсумовуючи пропозиції і зауваження, які пролунали під час обговорення діяльності НАНУ, її президент академік Борис Патон наголосив, що Академія має реальний потенціал для здійснення наукових досліджень належного рівня та сприяння вирішенню проблем, які стоять перед країною.

Вадим ФЕЛЬДМАН