ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ЕКОНОМІКА
КРИЗА — НЕ КІНЕЦЬ СВІТУ, А ПОШТОВХ ДО РОЗВИТКУ
Економічні кризи — явища, притаманні ринковій економіці, запевняють аналітики. Вони періодично виникають і будуть виникати у майбутньому. Тож до цього треба ставитись спокійно, з розумінням того, що це явище тимчасове. Крім негативних наслідків, воно має й позитивні, адже можна виявити ініціативу й зробити крок уперед. Для влади криза — це насамперед випробування на здатність працювати і співпрацювати й аж ніяк не конкурувати чи критикувати. Хоча у представників української влади найкраще виходить саме це.

Оцінювати нинішню ситуацію як катастрофічну не варто. Треба згадати, що з часів незалежності Україна переживає п'яту кризу. Перша розгорілась на початку 1990-х, коли знецінились заощадження людей. Та криза була не глобальною, а локальною, бо охопила лише держави колишнього СРСР. Другу кризу називають трастовою, тоді на фінансовому ринку не було державного регулювання, і громадяни втратили вклади у трастах. Третя криза прийшла у 1998 р. із ринків, що розвиваються. В результаті Росія оголосила дефолт, а в Україні національна валюта знецінилась удвічі й збанкрутували деякі банки. Четверту у 2004-му країна успішно подолала. Нинішня глобальна фінансово-економічна криза охопила всі держави світу.
Експерти ООН прогнозують, що у 2009 р. світовий ВВП може скоротитись на 0,4%. А глобальна економіка зіштовхнеться із найгіршою кризою від 1930-х років. Економіка США перебуває у рецесії з минулорічного грудня. Про це свідчить такий ключовий показник, як кількість працевлаштованих людей, що відтоді знижувався щомісяця. Недавно через скорочення обсягів продажу, спричинених фінансовою кризою, американський автоконцерн «Крайслер» оголосив про зупинку виробництва. Це заторкне 46 тис. працівників на заводах у США, Канаді, Мексиці. Потужний автовиробник «Дженерал Моторс» також повідомив про тимчасове закриття своїх підприємств. Мінімум до завершення новорічних свят спинив свої десять заводів «Форд».
Потерпають від найрізкішого від часів нафтового шоку у 1970-х падіння впевненості у майбутньому і японські компанії. Експортери зазнають проблем від зменшення попиту у світі та зростання курсу національної валюти, від чого японські товари втрачають конкурентоспроможність. Аби пожвавити економіку, японський центробанк оголосив про скорочення головної облікової ставки до 0,1 відсотка.
Значних втрат від світової кризи зазнає економіка Франції, де сьомий місяць зростає безробіття, рівень якого перевищив 2 млн, зупинились майже всі основні автомобільні заводи.

Європейці почали заощаджувати
Через кризу майже на всьому почали заощаджувати німці. І вже заощадили на «чорний день» близько 90 млрд євро, про що свідчать їхні банківські рахунки. Тобто середньостатистичний громадянин ФРН щомісяця заощаджує по 180 євро, це — найвищий показник за останні 14 років. Опитування свідчать, що німці планують і в майбутьому бути надто економними. Кожен третій опитаний, а серед жінок — кожна друга, заявили, що менше грошей витрачатимуть на одяг. Покупці віддають перевагу дешевшим харчам, помітно знизився попит на делікатеси. Більшість респондентів заявляють, що поки не мають наміру купувати дорогі товари. Треба заощаджувати на всьому, вважають німці, до того ж, їхній канцлер Ангела Меркель прогнозує, що 2009-й буде важким для країни. Автомобільні компанії вже відправили своїх працівників у примусові відпустки.
Лише в жовтні в Австрії через економічну кризу 30 тис. працівників отримали повідомлення про те, що їм загрожує звільнення, у вересні таких було сім тисяч. Найбільше постраждають будівельники, втратити роботу можуть 20 тис. робітників. Кожен четвертий австрієць має намір заощаджувати, 30% громадян заощаджуватимуть на відпочинку, інші збираються відмовитись від ресторанів, купівлі одягу й взуття. Особливо занепокоєні своїм фінансовим становищем старші люди, вони схильні більше заощаджувати. Серед австрійців віком до 30 років заощаджуватиме кожен шостий, 30–40 років — кожен четвертий, серед 60-літніх і старших — кожен третій.
Через економічну кризу, кажуть експерти, безробіття у Європі значно збільшиться: в Ірландії з 4,8 до 6,2%, у Франції — з 7,5 до 8%, зростатиме воно в країнах Балтії, Великої Британії, Люксембурзі, Фінляндії, Швеції. Тож зменшиться зацікавленість європейських країн в іноземній робочій силі.

Криза захоплює нові плацдарми
В Ізраїлі економічну кризу першими відчули промислові підприємства та підприємства високих технологій — там почали звільняти працівників. Інспекція національного страхування — головна служба країни, що займається допомогою безробітним, прогнозує масові звільнення на початку 2009 р. Особливо відчутними вони будуть у текстильній і взуттєвій галузях, для касирів і охоронців торговельних закладів. Утім, не буде жодної галузі, яка не постраждає від світової кризи. Виграють підприємства, котрі мають достатньо готівки і зможуть вдало нею скористатися. Понад 10 тис. працівників опинились за воротами фірм. Як не дивно, але першими почали звільняти фахівців підприємства високих технологій. В країні вже розроблена спеціальна програма допомоги безробітним, якою передбачено не лише грошові виплати, а й курси перекваліфікації.
Експерти прогнозують, що у 2010 р. у Британії без роботи залишиться близько 3 млн осіб, а на початку 2009-го — 2 млн, це найвищий показник з 1997 р.
Уперше за останні сім років про скорочення експорту повідомив Китай. Це стало яскравим підтвердженням того, що одна з найдинамічніших економік світу також зазнає проблем. Крім того, через зменшення попиту споживачів там скоротився імпорт (-18%) та іноземні інвестиції (-1/3). Вразивши торговельних партнерів, рецесія потужно вплинула на економіку Китаю. У листопаді обсяг експорту знизився на 2%. До того ж, Китай зменшив імпорт нафти, це — красномовна ознака того, що почало скорочуватись промислове виробництво. Тисячі китайських заводів і фабрик закрились. Як очікується, цей процес наростатиме й надалі. Уряд вирішив витратити 3 млрд дол., аби викупити продукцію металургійних заводів. Так влада намагається підтримати галузь, що потерпає від зниження цін на світових ринках.
За прогнозами Європейського банку реконструкції й розвитку, на теренах колишніх республік СРСР у 2009 р. економічний спад у середньому становитиме 3,5%, зростання економіки в Росії та Польщі зменшиться до 3%, а Естонія та Латвія увійдуть у рецесію. Багатьом провідним країнам загрожує неабияке падіння економіки за останні 25 років, попереджає Організація з економічного співробітництва та розвитку. Залишаються суттєві ризики для фінансової системи, криза може розтягтись довше, ніж на кілька наступних місяців. Збанкрутувати може чимало фінансових інститутів, що потребуватиме додаткових витрат на їхній порятунок, а це означає, що скорочуватиметься підтримка домогосподарств і громадян.
Фахівці організації передбачають, що падіння економіки США сягатиме 0,9%, у країнах єврозони — 0,6, у Японії — 0,4%. Серед європейських держав найбільшого падіння зазнає економіка Великої Британії, яка наступного року скоротиться на 1,1%. Очікується, що економічне відновлення у провідних країнах світу почнеться не раніше 2010 року.

Об'єднавши зусилля, легше вижити
Когось криза може роз'єднувати, скажімо, на тих, хто на ній заробляє, і на тих, хто втрачає. Або на тих, хто працює, і на тих, хто критикує. Проте здебільшого вона все-таки об'єднує. Європа у боротьбі з кризою повністю об'єдналась. Лідери країн — членів Євросоюзу нещодавно підтримали план подолання екномічної кризи та стимулювання європейської економіки у 2009 році, розроблений Єврокомісією. План, за оцінками експертів, є амбітним, адже йдеться про бюджетну допомогу і фіскальні пільги на 200 млрд євро (1,5% ВВП ЄС). Він ґрунтується на двох головних елементах — короткострокових заходах, спрямованих на підвищення попиту, збереження робочих місць і відновлення довіри людей до європейської економічної системи. Друга складова — вкладення так званих розумних інвестицій, які мають забезпечити у довгостроковій перспективі економічне зростання та підвищення рівня добробуту європейців.
У межах заходів стимулювання економіки у 2009-му передбачається зменшення податкового навантаження, скорочення бюджетних видатків, кредитування приватного сектора та сприяння розвитку малого і середнього бізнесу. Єврокомісія постановила, що фінансування антикризових заходів із європейських фондів не перевищуватиме 30 млрд євро, решту — 170 млрд нададуть держави — члени Європейського Союзу. Кожна з 27 країн має створити власний антикризовий фонд у розмірі 1% національного ВВП. Підраховано, що внесок Франції становитиме 19 млрд євро, Італії — 16 млрд. Далі, згідно з антикризовим планом, кожна держава має самостійно визначити пріоритетні статті фінансування, тобто економічні сфери й соціальні категорії, котрі найбільше потерпають від економічної депресії.
На загальноєвропейському рівні дотації отримає такий ключовий сектор економіки, як автомобілебудування. Що стосується національних антикризових заходів, то вони мають бути скоординованими, але не ідентичними. Втім, спільним є їхня соціальна орієнтованість. Антикризові заходи насамперед покликані компенсувати зниження купівельної спроможності населення, адже без споживання економіка не зростатиме. Та пріоритети у кожної країни свої. Так, Франція заявила, що найперше запобігатиме безробіттю, кошти спрямують на те, аби найзнедоленіші змогли пережити кризу. Уряд Франції виділив 26 млрд євро на піднесення економіки, план розрахований на два роки і має забезпечити її зростання на 0,5%, щоправда, може призвести до збільшення бюджетного дефіциту до 4%. Наша відповідь на кризу — інвестиції, це найкращий спосіб підтримати розвиток економіки, зберегти робочі місця, заявив президент Франції Ніколя Саркозі.
Німеччина схвалила план антикризових заходів для підтримки своєї економіки на 30 млрд євро, передбачається, що майже 5 млрд підуть на фінансування будівельних проектів і кредитування малого бізнесу. Кошти надходитимуть через інвестиції та нові контракти. За висновками експертів, Німеччина переживає найбільшу рецесію з часів Другої світової війни.
Італія оголосила про запровадження соціальної картки, яка щомісяця поповнюватиметься на 40 євро. Картку видаватимуть незаможним пенсіонерам і малозабезпеченим родинам, чиї річні статки не перевищують 6 тис. євро. Соціальною кредитівкою, зокрема, можна розраховуватись при купівлі продуктів у супермаркетах. А ось у Британії першочерговим антикризовим заходом обрали зниження податку на додану вартість з 15 до 12%. До речі, тимчасове зниження ПДВ — одна з рекомендацій антикризового плану Єврокомісії. Однак цей захід навряд чи застосовуватиметься в Німеччині, там це назвали поганою ідеєю.
Єврокомісія визнала недоцільною ідею німецького канцлера Ангели Меркель та французького президента Ніколя Саркозі пом'якшити базові економічні параметри, зокрема дефіцит бюджету та припустимий рівень інфляції. Дотримання цих параметрів — обов'язкова умова приєднання до ЄС і зони євро. Проте деякі члени ЄС, зокрема Німеччина, нерідко їх порушують. Відповідь Єврокомісії на ініціативу Меркель—Саркозі була такою: економічні засади закладені в Маастритській та Амстердамській угодах і за жодних умов не переглядаються.
Члени ЄС підтримали пропозиції Єврокомісії щодо спільної відповіді на виклики глобальної фінансово-економічної кризи і погодили впровадження фіскальних та фінансових стимулів для фінансового сектора на 5 млрд євро. Ці кошти мають застосовуватись розумно, зауважив президент Єврокомісії Жозе Мануель Баррозо, аби зберегти темпи економічного зростання та конкурентоспроможність європейської економіки. До такого зауваження варто було б прислухатись і українській владі. Не йдеться про пряме вливання мільярдів євро в європейську економіку з її подальшою дестабілізацією та інфляційним шоком. Мовиться про податкові стимули, які мають підтримати фінансовий та виробничий сектори, зберегти робочі місця. Такі стимули, принаймні в ЄС матимуть короткострокову дію. Решта роботи буде зосереджена на досягненні середньострокової стабілізації й довгострокового економічного зростання.

Із надією на краще
Сподіватимемось, що і в нашому королівстві не все так погано. Нещодавно уряд ухвалив програму своєї діяльності у кризовому та посткризовому періодах, якою враховуються виклики світової фінансово-економічної кризи та виконання усіх соціальних зобов'язань. Цей документ містить перелік законопроектів та інвестиційних програм, спрямованих на виконання урядової програми, а також спеціальний розділ щодо впливу кризи на вітчизняну економіку. Серед першочергових завдань Кабмін визначив досягнення макроекономічної стабілізації, оздоровлення та відновлення нормального функціонування фінансових ринків і відновлення довіри до банківської системи, мінімізації негативних соціальних наслідків через проведення виваженої й відповідальної соціальної політики; посилення економічної активності й відновлення економічного зростання. Програмою передбачається зниження податків для малого і середнього бізнесу та запровадження податку на багатство. Уряд розробив низку інфраструктурних проектів, які мають забезпечити додаткові робочі місця та надходження до державного бюджету. Прем'єр-міністр Юлія Тимошенко запевняє, що уряд і надалі забезпечуватиме вчасні виплати пенсій, зарплати, допомоги при народженні дитини та інших соціальних виплат.

Олена КОСЕНКО
також у паперовій версії читайте:

назад »»»