ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ЕКОНОМІКА
УКРАЇНСЬКА МІГРАЦІЯ
У Львові відбувся міжнародний семінар на тему «Українська міграція до Чеської Республіки та Європейського Союзу». Про історію, типологію сучасної української міграції в ЧР і ЄС, мотивацію трудових мігрантів, міграційні процедури, вплив сучасної економічної кризи на міграційні тенденції, мафію, нелегалів, запобігання торгівлі людьми та підтримку її жертв, щоденне життя українських мігрантів у Чехії розповідали як фахівці з України, так і з Чехії.

Українці — найчисленніша група в Чехії
«У Чехії на заробітках перебуває майже півмільйона українських мігрантів. Очікується, що ця кількість зросте до мільйона і становитиме 10 відсотків усього населення Чеської Республіки. Українці — найчисленніша група мігрантів у цій державі ЄС, хоча тривалий час перше місце посідали словаки. Останнім часом спостерігалось швидке зростання міграції українців. У контексті нинішньої економічної кризи, що набирає обертів, ми навіть не можемо спрогнозувати подальшу міграцію. Оскільки криза має періодичний характер, то після її спаду зменшиться приплив мігрантів до Чехії. Зараз рівень безробіття в ЧР коливається в межах 2,5–5 відсотків. За останні п’ять років загальна кількість українців із тимчасовим перебуванням у цій державі збільшилась удвічі, а чисельність мігрантів з постійним проживанням зросла у чотири рази. Переважна більшість українців трудиться в промисловості та будівництві, великий відсоток мігрантів працює на низькокваліфікованих робочих місцях»,— повідомив Міхал Некоряк з Інституту досліджень інтеграції та відновлення суспільства, факультет соціальних наук Університету Масарика в Брно (Чехія).
Частина трудових мігрантів з України має підприємницькі дозволи, хоча працюють як звичайні працівники. За словами пана Некоряка, чимало українців працює спочатку легально, але після закінчення трудових угод залишається в Чехії нелегально. Подібна тенденція спостерігається й в Італії. Мігрантів такий заробіток влаштовує, адже вони не сплачують податки. Чеських роботодавців, згідно із законом, штрафують за працевлаштування нелегалів — 5 млн крон, а іноземця-мігранта — 10 тис. крон.
«Українці у пошуках заробітку їдуть не лише до Чеської Республіки, а й до інших держав Європейського Союзу. Нині офіційна цифра коливається в межах 2 млн, хоча я побачила іншу цифру — 12 млн. Українці найбільше мігрують до Італії, Чехії, Іспанії, Португалії. Спостерігається міграційна тенденція до країн Південної Європи та Росії. Лише 11% українців працює легально, а 43 % — добровільно працює понад норму. У 2005 році було легалізовано шість тисяч мігрантів. Кілька хвиль легалізації прокотилося в Італії, але масової легалізації в межах Європи не спостерігатиметься»,— розповіла Маркета Кадлецова з організації «Людина у скруті» (Чехія). Мігранти, заробивши гроші, пересилають їх своїм рідним на батьківщину. Так, в Україну було надіслано переказів на 5–6 млн. доларів. Ця сума дорівнює загальному обсягу капіталовкладень іноземних держав у економіку України.
За словами Романа Чумака з Благодійного фонду «Світло серця» з Луганська, у 2008 р. найпопулярнішою країною, до якої їхали на заробітки луганчани, була Росія (47%), до Туреччини прибуло 9% трудових мігрантів, Лівану — 6%, на Кіпр — 4%, до Швейцарії — 5%, Чехії та Іспанії — 8%, Словенії — 7%, виїхали до інших країн світу, в тому числі США — 11%. Чоловіки переважно працюють на будівництві — монтажниками, мулярами, штукатурами, електриками, а жінки прибиральницями, хатніми робітницями, доглядають за людьми похилого віку. Найпопулярніший заробіток серед жінок — бути на утриманні водночас двох—чотирьох чоловіків. У Лівані луганчанки працюють танцівницями й стриптизерками. 63 відсотки луганчан їдуть за кордон через низьку зарплату в Україні, а 18% — не можуть працевлаштуватися в Луганську за фахом, тому мігрують. Лише 14% свідомо мігрують з метою постійного місця проживання.

Знижується економічне зростання в країнах ЄС
Свої корективи у міграційну політику вносить світова економічна криза. За словами Маркети Кадлецової, наступного року в країнах Євросоюзу припиниться економічне зростання. Нині зменшується кількість робочих місць. З деяких держав мігранти виїжджають додому, в тому числі з Ірландії, Іспанії, Великої Британії. Завдяки мігрантам там не підвищується рівень безробіття. До Чехії криза прийшла наприкінці 2008-го. У 2009 році очікується зниження економічного зростання на 3 відсотки.
Чеська економіка сильно залежить від автомобільної промисловості (1/4 усієї промисловості), яка нині найбільше уражена кризою. Відсутність замовлень, скорочення експорту змушує тамтешні заводи скорочувати виробництво. Криза продажу позбавила роботи тисячі місцевих та іноземних робітників. Іноземців звільняють першими. Йдеться передовсім про «агентурних працівників», які працевлаштовують через фірми-посередники на короткотермінові контракти. Звільняючи таку людину, фірма не зобов’язана виплачувати допомогу. За оцінками, в Чехії через посередницькі агенції працює близько 400 тис. іноземців, включаючи тих, хто має формальну підприємницьку ліцензію або працює та перебуває в країні нелегально. На відомому автомобільному заводі «Шкода Авто» в місті Млада Болеслав із вересня цього року втратило роботу 1500 іноземців. Звільняють працівників і у Плзні, де виробляють кабелі на кабельні з’єднання «Yazaki», кондиціонери «Daikin», а ці фірми є одними з основних роботодавців для іноземців.
Мігрантам доводиться стикатися з виробленням нових документів адміністративного порядку. Новий дозвіл зазвичай адресний. Мігранти втрачають місце проживання, тобто гуртожитки, в яких вони жили, бо це — власність фірми-посередника. Є категорія робітників, яких відправляють у вимушені неоплачувані відпустки. Це — кращий вихід зі скрутної економічної ситуації, тому що за цей час мігрант має змогу знайти нову роботу.

Об’єднана міграційна політика
У країнах ЄС спостерігається тенденція до об’єднання міграційної політики, яка спрямована на залучення насамперед висококваліфікованих працівників. У цьому плані вона конкурує зі США й Австралією, в яких підтримується подібний курс у міграційній політиці.
За словами Їтки Поланської з організації «Людина в скруті» (Чехія) та Олекси Лівінського з організації «Українська ініціатива в ЧР», із 2009-го планується запровадити так звані «сині карти», які будуть подібні на «зелені карти» у США. Користуватись ними можна буде у 2012 році. Зараз українські мігранти можуть скористатися «зеленою картою» та проектом «Вибір кваліфікованих закордонних працівників», аби легально працевлаштуватися в Чехії.
Інший напрям діяльності в межах міграційної політики — організована депортація мігрантів. У червні 2008 року була схвалена Директива про депортацію. Згідно з нею ведеться контроль за термінами затримання мігрантів. У Чехії він сягає трьох місяців, у Франції — 30 днів. Депортований громадянин отримує заборону на в’їзд до країни строком до п’яти років. Чехія забороняє повторний в’їзд після депортації на два-три роки. Проти такої практики виступає організація із захисту прав людини.
Інший напрям у міграційній політиці країн ЄС — спільна система надання притулку. Його регулює так званий Дублінський договір. Відповідно до нього, мігрант має зголоситися в першій європейській країні, куди він потрапив. Мета політики — ставити перепони в переїзді мігрантів до найбагатших країн ЄС. А політика надання політичного притулку у різних державах диференційована. Так, у Швейцарії законодавство ліберальніше, ніж у Австрії та Чехії. Якщо, скажімо, мігрант з Іраку подасть заявку на надання йому політичного притулку, то в Швеції ймовірність його отримання коливається в межах 87 %, а в Австрії цей показник становить лише 8 %, в Україні ще менше.
«За останнє півріччя у Львівській області було зареєстровано близько двох тисяч іноземних осіб. Це переважно студенти, які навчаються. Нині в області перебуває 98 біженців, але у період 2005–2008 рр. статус біженця отримало лише п’ятеро осіб»,— сказав заступник начальника міграційної служби у Львівській області Олександр Погорецький.

«Клієнтська система» та мафія
Чимало українок потрапляють у тенета торговців людьми. Директор Західноукраїнського центру «Жіночі перспективи» Любов Максимович (Львів) десять років працює у сфері запобігання торгівлі людьми. «Я думала, що мафія існує лише при нелегальному працевлаштуванні, але як з’ясувалося, цей прибутковий бізнес є і в легальному працевлаштуванні. Мафія є там, де гроші. Проблема нелегальної міграції стане ще актуальнішою, спричиненою кризою. Нам доводиться багато працювати з жертвами торгівлі. Ми їх підтримуємо і надаємо досудовий супровід, аби викривати злочинців. До нас потрапили три жінки, які були продані в Чехію, але їх удалося повернути в Україну. Вони отримали психологічну травму. Я зробила висновок, що торгівля людьми — це внутрішня проблема кожної країни і з нею треба боротися»,— розповіла пані Максимович.
Одним із методів незаконної міграції є так звана «клієнтська система», яка сформувалася на початку 90-х років, але діє в Чехії й досі. За інформацією Міхала Некоряка, цією системою скористалася половина українських мігрантів. Клієнтом називають посередника між фірмою і мафією. Він забезпечує мігранта не лише місцем працевлаштування, а й перебування в Чехії.
«Роботодавець виплачує зарплату не працівникові-мігранту, а посередникові. Останній залишає у себе приблизно половину зарплати. Це не чистий його дохід, адже частину з цього він віддає мафії. Ця сума коливається в середньому 1000 чеських крон за особу в місяць. Здебільшого посередники гроші сплачують мафії, адже вони не мають вибору й змушені підкорятися системі. Мафія захищає від посягань конкурентів, від контролю з боку чеської поліції, інколи допомагає при оформленні документів. Мафія, в певному розумінні, виконує роль держави, у тому числі в міграційних процесах. У Чехії була створена відповідна команда, яка займається боротьбою з мафією. Мені здається, що ця група діє не дуже ефективно, тому що шахрайська система досі функціонує»,— підсумував Міхал Некоряк.

Інна БОРИСОВА
також у паперовій версії читайте:

• КРИЗА «ЗАЧЕПИЛА» БІЛЬШІСТЬ ГРОМАДЯН

назад »»»