ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ГРАНІ ІСТОРІЇ
АРХІТЕКТУРНА ПЕРЛИНА БУКОВИНИ
Кожна країна, регіон, місто, село має свій символ, свою візитну картку, якою для нашого краю є ансамбль Резиденції Буковинських митрополитів. Він був збудований за проектом чеського архітектора Йозефа Главки впродовж 1864–1882 років. Нині в його стінах розміщується Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича.

Про цінність архітектурного ансамблю Резиденції Буковинських митрополитів як світової культурної спадщини людства; діяльність університету для її збереження і гідного пошанування розповідають ректор університету С. Мельничук, проректор Т. Марусик та голова Фундації Йозефа, Марії та Зденки Главкових, професор Карлового університету (Чеська республіка) В. Павлічек.
Чеський науковець перебував у Чернівцях під час міжнародної наукової сесії «Діяльність Йозефа Главки (1831–1908) в контексті розвитку європейської цивілізації», влаштованій з нагоди 100-ліття від дня смерті Й. Главки. Натомість С. Мельничук узяв участь у частині сесії, яка відбулася в Празі.
— Діяльність Главки вражає обсягом заробленого ним за життя, зазначив Степан Мельничук.— За його проектами збудовано понад 170 архітектурних шедеврів у багатьох містах Європи. Улюблений його вислів — «Сила архітектури в її народності». Саме цим творець керувався, втілюючи в реальність найвеличніший проект свого життя — комплекс будівель Резиденції буковинських митрополитів у Чернівцях. Резиденція й нині — осереддя духу Буковини, симбіоз стилів і культур народів, які населяли наш край протягом багатьох століть. Комплекс можна порівняти із середньовічними фортецями чи з Алькасаром в іспанській Гранаді. Елементи візантійської чи романської архітектури, традиційні буковинські орнаменти в оздобі дахів, прикрашених кольоровою черепицею стелі парадних залів, що так схожі на гуцульські різьблені шкатулки, разом усе це — втілення краси й гармонії, величі й могутності.
Здалека вони справляли враження якоїсь червоної плями; тепер чітко можна розрізнити три окремі будиночки: праворуч — дім для сановників консисторії; ліворуч — широким майданом від попереднього відділена семінарія з церквою; вглибині через усю довжину майдану розлягається імпозантний, пишно оздоблений багатий — архієпископський палац.
Який його стиль? Питаю даремно, даремно навіть зазираю до книг: одна про арабський стиль згадує, інша — про візантійський; мабуть, обидві мають рацію. Хай там як, а резиденція вражає розмірами; засліплює червонню стін, дахами, що блищать всіма кольорами веселки, вежами і вежечками всіх барв і розмірів... Бути в Чернівцях, а Резиденцію не оглянути це бути в Римі і не бачити папи.
«Геніальність ансамблю Резиденції,— зазначав доктор архітектури Юрій Рєпін, вражений її величчю,— в тому, що вона не може бути повторена ні в цілому, ні в деталях. Будівля Резиденції стала символом міста, подібно до того, як Кремль — символ Москви, Собор святого Петра — символ християнського світу, Сіднейська опера — символ Австралії».
«Поява Резиденції відобразилася у міській топонімії,— продовжує обмін думками Тамара Марусик.— На тогочасних мапах та в документах виразно позначалася «дорога до єпископської Резиденції» від майдану Ринок до будинку єпископа. Ця описова назва пізніше набула логічного оформлення як Єпископська вулиця. А височину позаду Резиденції, відому як Домінік, або Панська гора, названо Єпископською горою. У 1882 р. її офіційно перейменовано на гору Габсбургів. Ансамбль Митрополичої резиденції складається з трьох монументальних споруд-корпусів: митрополичого, семінарського та гостьового корпусів, розміщених у вигляді кириличної букви «п», які утворюють парадний двір-курдонер. По головній осі — корпус палацу митрополита з бібліотекою, Домовою церквою, парадною трапезною і залом засідань Священного синоду; на першому поверсі передбачено покої для почесних гостей. Гармонійність і монументальність співзвучні з ансамблем Версаля. Отже, зважаючи на унікальність архітектурного ансамблю Резиденції Буковинських митрополитів, вирішено звернутися до Національної комісії України в справах ЮНЕСКО з клопотанням про долучення Резиденції до списку об'єктів всесвітньої спадщини.
Варто зазначити, що у 1972 році держави — члени ЮНЕСКО схвалили «Конвенцію про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини». Однією з умов долучення об'єктів до основного списку, відповідно до критеріїв унікальності (всього їх вісім), визначених у «Настановах, що регулюють виконання Конвенції про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини», є наявність їх переліку об'єктів-кандидатів (Теntative List) на номінацію до списку ЮНЕСКО.
Після опрацювання архівних та опублікованих джерел, з восьми запропонованих критеріїв були виокремлені чотири, за якими визначалася унікальність Резиденції.
Донині пам'ятка зберегла свою автентичність. Збережено первісну планувальну структуру об'єкту. Постановою Ради міністрів у 1963 р. об'єкт взято на державний облік за категорією національного значення, за видовою ознакою — пам'ятка архітектури. Слід зауважити, що порівняно з іншими схожими пам'ятками — Резиденція митрополитів не має аналогів в Україні.
Торік у місті Крайстчерч (Нова Зеландія) відбулася чергова сесія комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Йшлося й про долучення нових українських об'єктів до Теntative List. У листі директора Центру Всесвітньої спадщини Франческа Бандаріна (Італія), надісланого нам, зазначалося, що «ЦВС включив до переліку об'єктів-кандидатів на номінацію до списку ЮНЕСКО Резиденцію буковинських митрополитів у Чернівцях».
Зроблено перший важливий крок. Що далі, запитую Степана Мельничука.
— А далі — вирішальна фаза. Оновлено черепицю на Семінарському корпусі, розпочато роботи з наведення ладу в приміщенні Домової церкви. Готується номінаційне досьє щодо долучення архітектурного ансамблю Резиденції буковинських митрополитів до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Державною службою з питань Національної культурної спадщини України складено проект кошторису на комплекс робіт, пов'язаних з виготовленням досьє, на 2,5 мільйона гривень.
Велику допомогу надають студенти, викладачі та співробітники університету (опрацювання літератури, архівних документів, які зберігаються в обласному архіві. Ми вдячні за допомогу з боку національної комісії з питань ЮНЕСКО в МЗС України.
Сподіваюсь, що наша спільна робота з підготовки якісного номінаційного досьє увінчається успіхом і дасть змогу перлині Буковини — архітектурному ансамблю Резиденції буковинських митрополитів, долучитися до Списку об'єктів культурної спадщини ЮНЕСКО.
На завершення — думка з приводу виконаної буковинцями роботи для гідного вшанування архітектурного шедевру Й. Главки, висловлена паном Вацлавом Павлічеком. Професор сказав:
— Зроблене оцінюю високо. Очолювана мною Фундація сприяла й надалі сприятиме Чернівецькому національному університету у справі долучення будівлі Резиденції — геніального творіння нашого земляка Й. Главки — до списку об'єктів культурної спадщини ЮНЕСКО. Дуже хочеться, аби Резиденція таки потрапила до цього престижного у світі списку, бо вона на те, безперечно, заслуговує.

Інтерв'ю провів Григорій ЗАСЛАВЕЦЬ
також у паперовій версії читайте:

• БЛАГОДАТЬ ТВОРІННЯ ЧУДЕС
• КАТАСТРОФА ЦАРСЬКОГО ПОЇЗДА

назад »»»