ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ЛЮДИНА І ПРАВО
«ПОДОЛАННЯ БІДНОСТІ МАЄ БУТИ ПЕРШОЧЕРГОВИМ ЗАВДАННЯМ»
Захист прав і свобод людини набуває особливої актуальності в періоди криз. З огляду на це наш кореспондент попросив Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Ніну Карпачову відповісти на кілька запитань.

УКРАЇНСЬКИЙ ОМБУДСМАН ПРО ДІТЕЙ-СИРІТ, ПОБУТОВЕ НАСИЛЬСТВО І ЗАБОРОНУ НА ЗВУЖЕННЯ ІСНУЮЧИХ ПРАВ
Не допустити завуальованої торгівлі дітьми
— Шановна Ніно Іванівно, порушення прав яких категорій населення непокоїть Вас найбільше?
— Рада ООН з прав людини, у якій ми презентували першу національну доповідь про стан дотримання прав і свобод людини, звернула увагу на побутове насильство і рекомендувала вжити заходів для кваліфікації його проявів як протиправних дій, створювати і фінансувати центри надання послуг жінкам та дітям, що постраждали від нього. Не менш важливим є дотримання прав в'язнів. У перші роки діяльності мені казали: «Чого ви так цим переймаєтеся? Хіба немає інших проблем?» А я тоді відповідала: мур між суспільством і тюрмами — умовний. У цьому вже всі переконалися, навіть деякі можновладці, котрі за цей час побували за ґратами. Декому це навіть було корисно, бо вони почали інакше сприймати неповагу до прав людини, яка опинилася в статусі в'язня.
Ми прагнемо створити незалежний механізм запобігання тортурам в Україні. А в цей час Генеральний прокурор в публікації в одній шанованій газеті стверджує: немає катувань у нашій країні, пані Омбудсман неправду каже. Під час особистого спілкування я йому пояснила: «Роблю висновок на основі скарг на ім'я Уповноваженого про застосування катувань, а Ви, мабуть, тільки на підставі випадків, доведених у суді». Він погодився. А скільки таких випадків? Два. Решта кваліфіковані як перевищення службових повноважень. Працівників міліції виводять з-під відповідної статті Кримінального кодексу, і це безчинство триває.
Інша болюча тема — захист прав дітей-сиріт. Я вже стомилася від свавільного, брутального тиску, котрий чинять деякі міжнародні структури з приводу ратифікації Україною Гаазької конвенції про міждержавне усиновлення. Верховна Рада тричі відмовилася ратифікувати цей документ, тому що він суперечить нашим національним інтересам. Конвенція дає можливість братися до цієї справи різним посередникам, часто з брудними руками, фактично здійснювати завуальовану торгівлю нашими дітьми-сиротами. Я застерігала, що ратифікація зазначеної конвенції несе загрозу перетворення України в державу-донора, яка постачає дітей в інші країни, вдаючись до послуг посередників, а це заборонено вітчизняним законодавством. Багато держав тривалий час лобіюють це питання через наші урядові структури. Центр з усиновлення дітей при Міністерстві сім'ї, молоді та спорту займається лише міжнародним усиновленням. А мова про те, щоб розглядати його як винятковий акт. Особлива перевага мала б віддаватися національному усиновленню. За сім років кількість сиріт, усиновлених українськими родинами, зменшилася втричі (з 5492-х у 2000 році до 1800 у 2007-му). Водночас іноземці торік усиновили 1400 наших дітей.
Як Омбудсман я наполягаю: Україна має ратифікувати дуже важливу конвенцію ООН 2006 року про насильницькі зникнення (яскравий приклад — справа Гонгадзе). І наостанок. Наша держава на рівні національного законодавства, на рівні Конституції і досі не визнала примат норм міжнародного права (йдеться про статтю 9 Основного закону). Нам це закидали ще 10 років тому, але й досі це питання не вирішене. Коли 2004 року вносили зміни до Конституції, я зробила таке подання, але воно було відкинуте.
— Глава держави пообіцяв підвищувати статус Уповноваженого з прав людини, зазначивши, що на часі розвиток мережі його представництв у регіонах. Які кроки здійснено в цьому напрямі?
— Це питання порушував Омбудсман, і Президент підтримав таку позицію. Але, як завжди, все впирається в ресурси і матеріальну базу. Фінансової підтримки поки що не маємо. Шукаємо приміщення, які орендуватимемо власним коштом. Розпочали процес створення представництв на Дніпропетровщині (ця установа опікуватиметься також Кіровоградською областю), на Харківщині, Львівщині (там буде велике західне представництво). Раніше такі центри почали працювати в Криму і на Закарпатті. Найперші кроки були зроблені на Луганщині, нині робота там триває.

Третина наших співвітчизників потерпає від бідності
— В одному зі своїх виступів Ви наголошували, що для бідних права і свободи людини, попри Загальну декларацію залишаються ілюзією, порожнім звуком. Якою Ви бачите свою роль за умов глобальної фінансової кризи?
— Це дуже масштабне питання, тема для окремого інтерв'ю. До слова, проблема визнання бідності на теренах України вперше була окреслена саме Омбудсманом, на його вимогу уряд підготував першу програму боротьби з цим явищем. Спочатку цієї проблеми вітчизняні високопосадовці не визнавали. Не була вона визначена і в програмі нинішнього уряду. Ми акцентували увагу урядовців на тому, що подолання бідності має бути першочерговим завданням, адже бідність сама собою є порушенням прав людини, через неї унеможливлюється реалізація інших прав. Прем'єр підтримав пропозиції Уповноваженого.
За офіційними підрахунками, від бідності потерпає 27,3% населення України, з них майже половина — від надзвичайної бідності. А от за оцінкою ООН, кількість бідних в нашій країні перевищує 70%. Методика розрахунків цієї міжнародної організації базується на вартості споживчого кошика, але за індексом ООН.
Після того як фінансово-економічна криза дала знати про себе в нашій державі і на банківських рахунках були заблоковані заощадження громадян, я звернулася з поданням до голови Нацбанку. Адже не можна перекладати весь тягар на плечі вкладників, це є брутальним масовим порушенням прав людини, необхідно повернути права громадян на вільне володіння, використання і розпоряджання своїми банківськими вкладами.
Майже щороку я вносила подання до Конституційного суду України стосовно соціальних виплат, пільг для інвалідів, чорнобильців, пенсіонерів, інших соціально незахищених категорій населення, у яких зазначала: не можна урізати пільги, адже це призводить до звуження існуючих прав, тобто до порушення ст. 22 Основного закону. Днями Конституційний суд України ухвалив рішення, яким відтепер унеможливлено таке звуження прав у процесі затвердження бюджету на будь-який рік. Це дуже важливо якраз в умовах сучасної кризи. Таких прикладів можна навести багато.

Ніна КЛИМКОВСЬКА
також у паперовій версії читайте:

• ЗАПИТУВАЛИ — ВІДПОВІДАЄМО
• КОНСТИТУЦІЄЮ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНО ІНСТИТУТУ УПОВНОВАЖЕНОГО З ПРАВ ДИТИНИ
• КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧА СЛУЖБА ПРАЦЮВАТИМЕ ЗА МІЖНАРОДНИМИ СТАНДАРТАМИ

назад »»»