ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ЕКОНОМІКА
КОМУ ДОПОМОЖЕ КРЕДИТ МВФ?

Після ухвалення парламентом «антикризового закону» Міжнародний валютний фонд таки надав Україні кредит у 16,5 млрд дол. Це майже половина річного бюджету країни. Ще кілька тижнів тому така цифра видавалась фантастичною. Навіть прем'єр-міністр Юлія Тимошенко в найоптимістичніших прогнозах говорила про 14 млрд, експерти називали значно менші суми. До речі, наш борг перед МВФ дотепер не перевищував 0,3 млрд дол.

Тож нині у суспільстві жваво обговорюють цю новину. Одні кажуть, що «емвефівські» гроші вкрай необхідні нашій країні, інші — що можна було б «перекризувати» і без них.
На допомогу від МВФ наша країна могла сподіватися ще на початку свого становлення — після розпаду Радянського Союзу, але не могла тоді починати переговорів про це, бо не мала власної валюти, а співпрацювати за таких умов з МВФ неможливо. Коли вийшли з рубльової зони, відмовились від купонів, запровадили гривню, створили монетний двір, тоді й відкрились нові кредитні перспективи. У 2004 році Україна домовлялась з МВФ про аналогічний нинішньому, так званий запобіжний стенд-бай, тобто навіть не кредит, а право його отримати, якщо виникне така необхідність. Ішлося про значно меншу суму — 605 млн дол. Але тоді цими грошима не скористались, бо не було потреби.
Тепер нашій країні дали найбільший — після Бразилії, Туреччини та Аргентини — кредит. Це цілком нормальна практика підстраховки фінансової системи. Україна не єдина країна Європи, яка звернулась до МВФ з проханням відкрити доступ до фінансових ресурсів. На аналогічні кроки зважились центральні банки Ісландії, Сербії, Угорщини. Тепер Фонд веде переговори про кредит з Пакистаном та Білоруссю. Загалом він виділив 200 млрд дол., які можуть бути надані країнам, що потерпають від кризи.
До речі, МВФ розглядає можливість запровадження нової схеми прискореного кредитування. Традиційно, щоб отримати позику, країна має подати заявку, узгодити умови, заручитись підтвердженням місії Фонду і тоді вже розраховувати на гроші. Саме таку процедуру пройшла й Україна. Оскільки вона потребувала часу, наша фінансова система зазнала збитків — гривня встигла знецінитись. Ця проблема є типовою. Досить згадати про фінансові втрати під час кризи 1997—1998 років. Тому МВФ і намагається спростити систему надання кредитів, аби в скруті їх можна було отримати буквально за кілька днів.
Однак у тій простоті, кажуть експерти, криється складність, бо все ґрунтується на системі спеціальних показників. Їх би цілком задовольнила Бразилія, яку називають одним з новітніх економічних «тигрів» на рівні з Індією і до певної міри з Китаєм. А от Україна, Угорщина та Пакистан — навряд чи. Водночас програма Фонду спрямована на те, щоб уникнути стигматизації країн щодо розподілу на тих, хто підпадає під схему «швидких грошей», а хто — ні, аби не сталося розголосу, який може прикро вразити зовнішніх інвесторів. Отже, будь-яка країна може подавати клопотання про надання кредиту за умови суворої конфіденційності.

Дипломатичний успіх?
Рішення МВФ про виділення Україні суттєвої позики можна вважати дипломатичним успіхом уряду та Нацбанку, запевняють експерти. Адже нещодавно навіть голова НБУ Володимир Стельмах заявляв, що інакше на Україну чекає дефолт. Значення кредиту важко переоцінити — вперше за 64 роки Фонд виділяє таку рекордну суму. Тож дипломатичний успіх — це змога уникнути банкрутства держави і врятувати її економічну репутацію. Заручившись підтримкою МВФ, уряд і Нацбанк зможуть забезпечити додаткову страховку для вітчизняної фінансової системи, оскільки кошти Фонду дадуть змогу оптимізувати боргову політику, вирішити проблему сплати вже в цьому році 8 млрд дол. зовнішніх запозичень вітчизняними підприємствами та фінансовими установами, загальний борг яких перевищує 80 млрд дол.
До того ж, це додаткове підґрунтя для стабілізації курсу гривні. За розрахунками експертів, кошти МВФ можуть зміцнити національну валюту на 50–80 копійок. Позика Фонду формує також умови для зниження рівня інфляції, тоді як девальвація гривні несе в собі додаткові інфляційні ризики, особливо через подорожчання імпорту. Відомо, що саме через нестабільність курсу долара загальмувалося здешевлення нафтопродуктів. Подорожчанням «зеленого» пояснювали й недавні «стрибки» цін на ліки. Уряд змушений був закликати до перевірок прокуратуру, податківців, погрожував навіть закриттям аптек.
Не можна говорити, наголошують експерти, що, отримавши кредит, Україна одразу опиниться в борговій ямі, адже йдеться про співпрацю з МВФ у формі так званого запобіжного стенд-баю. Україні відкривається доступ до кредитної лінії, але скористатися нею чи ні — це її право. За країною ніби зарезервовано гроші, а це означає, що вона не відразу їх витратить, а тільки в разі потреби. Відсотки теж сплачуватиме не за все, а за використане. Фахівці радять не витрачати весь кредит, а зберегти його як позитивний психологічний чинник. Мовляв, і без реальних грошей можемо впливати на ситуацію на фінансовому ринку.
Умови кредитування є доволі вигідними з економічного погляду, запевняють експерти. Позика надається строком до 15 років і лише під 4% річних. Такі низькі кредитні ставки у світі знайти дуже важко, особливо тепер, коли кредитори у зв'язку з міжнародною фінансовою кризою дуже обережно дають гроші.
Позитивне рішення МВФ сприятиме тому, аби інші світові кредитори позичали Україні, якщо буде така потреба, за значно кращими умовами. До речі, Світовий банк готовий надати нашій країні два мільярди доларів на реформування фінансово-банківської системи, він братиме участь й у фінансуванні окремих програм. Нині тільки від України залежить, який обсяг ресурсів вона залучить.

Сигнал про підвищення рейтингу довіри
Завдяки «кредитній парасольці» держава зможе взяти позику, оскільки її зовнішній борг, на відміну боргів підприємств і банків, один з найнижчих у Європі — лише 14,7 млрд дол. Водночас наступний рік буде піковим з виплат за урядовими позиками минулих періодів.
З політичного погляду співпраця з МВФ також вигідна для України, оскільки це стимул для політиків пришвидшити економічні перетворення і розпочати непопулярні реформи, які відкладалися впродовж останніх п'ятьох років. Зокрема, «заморозити» соціальні виплати та нарощувати інвестиції у перебудову промисловості, у будівництво чи модернізацію транспортної та комунальної інфраструктури. За наполяганням МВФ українському уряду доведеться замислитись і над тим, які знайти стимули для розгортання внутрішнього виробництва, котре заміщуватиме імпорт, особливо товарів широкого вжитку та продуктів харчування.
Інше стратегічне завдання — заохотити до кредитування базових та експортно-орієнтованих галузей. Зробити всі ці кроки, зокрема і за зовнішнього моніторингу, цілком можливо. Навіть за умов підготовки до позачергових виборів. Про це свідчить успішний досвід боротьби з кризою у США під час президентської кампанії.
Вимоги МВФ в принципі узгоджені з поглядами на економічні реформи і уряду Юлії Тимошенко, і Президента Віктора Ющенка. Зокрема, Фонд вимагає збалансування державного і місцевих бюджетів, посилення стабільності банків. Це буде досягнуто завдяки збільшенню резервних вимог і зростанню депозитних ставок, що має відновити популярність банків серед населення.
Мова також про посилення валютної і цінової стабільності. І тут, до речі, передбачаються суттєві зміни. Планується, що основним завданням НБУ з 2009 року буде боротьба з інфляцією. А валютний курс Нацбанк встановлюватиме залежно від ринкового з відхиленням не більш як 2%. Йдеться і про забезпечення стабільної, прозорої роботи нафтогазового комплексу.
Добре було б для України, зауважують експерти, якби керівники МВФ з огляду на масштабну фінансово-економічну кризу зажадали від української влади замінити уряд політиків на уряд фахівців-економістів. Це було б незаконно і неприємно, але непогано. Адже фахівці відрізняються від політиків тим, що коли політики шукатимуть, з ким розділити відповідальність, фахівці думатимуть, як розв'язати конкретні проблеми.

Кого захистить кредит
Надаючи Україні позику, МВФ посилає світу подвійний сигнал, зауважують аналітики. По-перше, що в українській економіці є проблеми. По-друге, що іноземні інвестори можуть заспокоїтись, адже країна буде під наглядом зовнішніх аудиторів, що дає хоч якісь гарантії стабільності. Серед кредитних плюсів аналітики називають і те, що українські акції перестануть падати на світових ринках, а уряд буде змушений провадити більш збалансовану економічну політику. А серед мінусів — те, що Фонд вимагатиме натомість підвищення цін у житлово-комунальній сфері до їхньої реальної вартості і замороження заробітних плат та соціальних виплат.
Деякі експерти навіть стверджують, що кошти МВФ, тимчасово рятуючи нашу економіку і валюту від різкого падіння, спричиняться до того, що криза буде більш затяжною, бо вимоги Фонду призведуть до уповільнення економічного розвитку країни. Однією з причин надання позики вони вважають прагнення МВФ допомогти іноземним інвесторам вивезти кошти з України. Доки інвестори викуповуватимуть валюту, курс гривні тимчасово стабілізується, а потім може різко обвалитися.
Комуністи констатують, що отримання такого великого кредиту від МВФ не допоможе українській економіці, а захистить інтереси закордонного капіталу, який намагається врятувати величезні кредити, які взяли вітчизняні комерційні банки. Українська влада запевняє: міжнародна допомога потрібна для того, щоб зменшити вплив світової фінансової кризи на економіку. Позичені кошти будуть спрямовані на підтримку платіжного балансу країни, золотовалютних резервів НБУ та рекапіталізацію банківської системи. Якщо банки опиняться перед перспективою обмеженого доступу до фінансування, а економічне зростання загальмується, тоді кредити не будуть видаватись взагалі. Якщо у банків будуть проблеми, це негативно позначиться на людях, які мають депозити та кредити, на корпоративних клієнтах, тобто підприємствах. Як наслідок — невиплата зарплат, зниження зайнятості населення. Допомога потрібна головним експортно-орієнтованим галузям, зокрема металургійній, яка зазнає збитків через падіння світових цін на метал.

У чому причина симпатії?
Водночас виникає питання, чому саме Україні МВФ надав такі великі кошти, тоді як допомоги потребує чимало інших країн. Зокрема Пакистану, який є більшою країною, а просить лише 3–4 млрд дол., МВФ поки що грошей не дає. Доктор економічних наук, президент Центру ринкових реформ Володимир Лановий пояснює таку щедрість передусім турботою про європейську економіку. У нашої країни не вистачає грошей, щоб заплатити за імпортні товари, тож МВФ хоче підтримати зростання імпорту для нас, тобто підтримати експортерів, які постачають товари до України. А це — насамперед європейські країни. Отже, МВФ підтримує виробництво в Європі, аби не допустити там депресії, що починається після рецесії.
Відомий експерт Віктор Лисицький, навпаки, вважає, що МВФ робить передусім послугу українській економіці. Адже його кредит — не тільки допомога, а й сигнал для інвесторів, що з Україною можна і треба мати справу, її економіка надійна і перспективна. Тож Фонд рятує курку, яка ось-ось почне нести золоті яйця.
У МВФ сподіваються, що наша економіка в середньостроковій перспективі поступово відновлюватиметься. Країна має повернутись до темпів зростання ВВП, що відповідають її потенціалу, а це 5–6%, в середині 2010 року. Передбачається, що рушійною силою до цього має стати збільшення інвестицій, пов'язаних з Євро-2012, а також підвищення конкурентоспроможності, яка підтримуватиметься гнучким обмінним курсом. Однак наступного року на країну очікує зниження ВВП на 3%, уповільнення інфляції до 17% і зростання безробіття з шести відсотків до 9,5%.

Даєш дієві заходи!
Президент України Віктор Ющенко зазначає, що позичені у МВФ гроші самі собою не вирішать економічних проблем країни, хоч і є сигналом про підвищення рейтингу довіри до України. Потрібні ще й ефективні дії уряду та НБУ. Перед Нацбанком він поставив кілька важливих завдань. Передусім повернути довіру до банківської системи, зробити з неї потужний механізм підтримки національної економіки; активізувати кредитування економіки; вирівняти ситуацію з платіжним балансом.
Кредит МВФ є дуже позитивним сигналом для міжнародних інвесторів, зазначає голова Верховної Ради Арсеній Яценюк. Надані кошти будуть витрачатись лише прозоро. Він сподівається, що Україна скористається зовсім незначним ресурсом виділеного кредиту.
Прем'єр-міністр Юлія Тимошенко заявила, що позика МВФ дасть можливість стабілізувати фінансову та банківську систему, а також наповнить вітчизняну економіку реальними грошима. Кабмін уже затвердив порядок капіталізації банків, аби за кризових умов зберегти банківську систему. Криза у світі трактується як банківська, тому в Україні передусім треба захищати національну банківську систему, яка є кровоносною системою економіки. Від її нормального функціонування залежить і повернення депозитів нашим співгромадянам, і кредитування реальної економіки. Якщо вдасться стабілізувати банківську систему, то країна переходитиме до нормального життя.
За тотальної недовіри населення до політиків та українського уряду МВФ зацікавлений у наданні Україні кредиту, щоб гарантувати повернення державних боргів західним фінустановам, переконує голова комітету Верховної Ради з фінансів та банківської діяльності Микола Азаров. Ці гроші не підуть у реальну економіку, на підтримку вітчизняних підприємств, а будуть спрямовані на повернення отриманих раніше позик. Україна могла б на вигідніших умовах залучити кошти, якби уряд обрав іншу стратегію. Треба було на початку кризи мобілізуватися і продемонструвати, що країна самостійно впорається з проблемами, що наша держава — надійний позичальник. Влада зробила все навпаки. Зовнішній борг України — на абсолютно безпечному рівні, а говорити про дефолт немає ніяких підстав, якщо політика уряду буде виваженою.
Кредит МВФ має дуже важливе психологічне значення для України — це ознака того, що наша держава не залишається наодинці зі своїми проблемами, зазначає колишній міністр оборони, а нині народний депутат Анатолій Гриценко. Водночас він побоюється ручного режиму управління міжнародним кредитом. Ні уряд, ні НБУ, ні парламент не погодилися на те, щоб законодавчо визначити механізм використання кредитних коштів МВФ, зазначає парламентарій. Він припускає, що саме через це може виникнути мародерство і корупційні схеми.

Олена КОСЕНКО
також у паперовій версії читайте:

назад »»»