ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА УКРАЇНА І СВІТ
ПЕРШІ КРОКИ
Барак Обама формує свою команду, визначаючи пріоритети програми і майбутньої діяльності.

Першим буде, очевидно, економіка. Статистика свідчить, що у жовтні безробіття у США зросло з 6,1 до 6,5%, а роботу втратили 240 тисяч осіб. У жахливій ситуації перебуває американська автомобільна промисловість. «Форд» повідомив про астрономічні втрати у три мільярди доларів у останньому кварталі, а «Дженерал Моторс» — аж 4,2 мільярда. Обама розмовляв у Чикаго з кільканадцятьма економічними радниками та менеджерами великих фірм. Зокрема, у зустрічі брали участь керівники таких фірм, як «Гугл», «Ксерокс», мережі готелів «Хайят», медіа-концерну «Тайм Уорнер». По телефону до наради долучився мультимільйонер Уоррен Баффет.
«Хочемо, щоб у центрі нашої економічної політики був інтерес американського середнього класу»,— заявив учасник зустрічі Лоуренс Саммерс, один із кандидатів на посаду нового міністра фінансів в уряді Обами, який обіймав цю посаду в адміністрації Білла Клінтона. Ще одним кандидатом є колишній міністр уряду Клінтона — Роберт Рубін, або керівник Федеральної резервної системи США (Центрального Банку США) у 70–80-х роках Пол Волькер.
Обама, котрий прийме присягу президента більш ніж через два місяці — 20 січня, хоче швидко провести передачу влади командою Буша. Він і його дружина Мішель відвідали Білий дім минулого понеділка. Це — рекорд. Останні 32 роки президенти, які перебирали владу з рук президента з іншої партії, з’являлись у Білому домі не швидше, як через два тижні після виборів.
Барак Обама почав серйозну підготовку до своїх обов’язків Верховного головнокомандуючого і архітектора зовнішньої політики США. Він отримав право користуватися розвідувальною інформацією держави.
Минулого тижня у Чикаго до Обами на розмову про найважливіші державні таємниці США прилетіли керівник розвідки Майкл Макконнел і керівник аналітичного відділу ЦРУ Майкл Моррел. Останній залишиться в Чикаго до січня, аби щоденно надавати Обамі розвідувальні зведення.
Обама вже провів короткі телефонні розмови з лідерами найближчих союзників Сполучених Штатів, зокрема, Канади, Мексики, Австралії, Франції, Польщі, Німеччини, Великої Британії, Ізраїлю, Японії й Південної Кореї.
Розмова з Ніколя Саркозі тривала півгодини, тож президент Франції має шанси стати найближчим союзником нового президента Америки. У Вашингтоні називають Саркозі «новим Тоні Блером», який мав добрі стосунки як з Біллом Клінтоном, так і з Джорджем Бушом.
Як зауважують поінформовані люди, Обама хоче зробити закордонну політику позапартійною і у стратегічних проблемах досягти компромісу з правими. Тому одну з посад (держсекретаря з оборони або закордонних справ) посідатиме республіканець. Та новий президент мусить бути обережним. З цих причин Білл Клінтон призначив керівником ЦРУ Джеймса Вулсі, але потім ніколи не міг розмовляти з ним тет-а-тет і за неповні два роки вони розпрощались. У Вашингтоні й Чикаго не припиняються спекуляції, хто буде керівником дипломатичного відомства США, а хто — міністром оборони.
Оскільки все вказує на те, що міністром оборони залишиться поміркований республіканець Роберт Гейтс, державним секретарем має стати демократ. На користь Гейтса — добрі взаємини з демократами у конгресі й те, що останні два роки він керував процесом умиротворення в Іраку.
Міністром оборони може стати республіканець Чак Гаґель, який від самого початку був проти війни в Іраку. Через свою позицію він навіть зняв свою кандидатуру на виборах у сенат від штату Небраска.
Найважливішими кандидатами на посаду держсекретаря є трійка: Білл Річардсон, Джон Керрі й Річард Холдбрук. Перший нині є губернатором штату Нью-Мексика, а за часів Білла Клінтона — послом США в ООН. Другий був кандидатом у президенти США у 2004 році, коли незначно програв Бушу.
Третій вважається найдосвідченішим дипломатом із кіл Демократичної партії, але має два недоліки. По-перше, на праймеріз він підтримав Гілларі Клінтон, по-друге, його вважають надто самовпевненим, і у Вашингтоні він має небагато прихильників. Його найбільшим успіхом у кар’єрі було досягнення миру на переговорах у Дейтоні, які завершили війну у Боснії. Вороги Холбрука у демократичних колах досі розповідають анекдот, як через кілька місяців переговорів досягли миру за п’ять хвилин, коли лідерам сербів, хорватів і мусульман з Боснії пообіцяли, що вони більше не зустрічатимуться з Холбруком.
Певні шанси повернутися на посаду держсекретаря має Колін Пауелл, може розглядатись і кандидатура Річарда Лугара, гуру закордонної політики сенату, який «наставляв» молодого сенатора Обаму у міжнародних питаннях, але це в разі, коли Гейтс не лишиться міністром оборони.
Новий президент поступово оголошує про чергові призначення. Керівником апарату Білого дому став 49-річний конгресмен Рахмі Еммануель.
Речником президента буде ще один приятель з Чикаго — Роберт Гіббс. Досі він був пір-директором штабу виборчої кампанії Барака Обами.
Радником з питань національної безпеки, а фактично координатором закордонної політики можуть стати Сьюзен Райс (не має нічого спільного з Кондолізою Райс) або Саманта Пауер. Проте обидві жінки мають недолік — вони надто молоді й недосвідчені. У певних колах вказують навіть на Збігнєва Бжезинського, але найімовірніше, що «Великий Збіг», як його називають у Вашингтоні, буде неформальним радником Обами.
Кажуть, що Обама хоче зробити своїм спеціальним радником із питань глобального потепління в ранзі міністра колишнього віце-президента і лауреата Нобелівської премії Ала Гора.
Нарешті, президент хоче мати у кабінеті одного з політиків клану Кеннеді, підтримка якого була для Обами ключовою на праймеріз. Розглядається кандидатура Керолін Кеннеді, доньки вбитого у 1963 році президента Джона Кеннеді, на посаду представника США в ООН. Іншою кандидатурою від знаменитої родини є Роберт Кеннеді-молодший, син трагічно загиблого сенатора Роберта Кеннеді, на посаду міністра навколишнього середовища.
Оскільки очевидним є перехід до адміністрації головного стратега кампанії Обами — Девіда Аксельрода і його найближчої співпрацівниці Валері Джаррет, вплив «банди з Чикаго» починає дратувати. «Політичний клас Вашингтона не любить, коли якась інша команда починає грати на її полі»,— пише сайт «Politico».

Петро ПЕТРІВ
також у паперовій версії читайте:

• ДІАЛОГ РОСІЇ ТА ЄВРОСОЮЗУ
• ЦИВІЛЬНИЙ ЗАМІСТЬ ГЕНЕРАЛА

назад »»»