ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА УКРАЇНА І СВІТ
ГОТУЄТЬСЯ НАСТУП НА ПІРАТІВ
Здається, сомалійські пірати вже «дістали» більшість країн світу. Зокрема, на зустрічі в Гонконгу професійна спілка моряків висунула вимогу, аби узбережжя Індійського океану вздовж сомалійської території було офіційно визнане зоною бойових дій. У такому разі мають збільшитися страхові виплати морякам, які вимушено працюватимуть у цьому районі. Зрозуміло, що все це потребуватиме додаткових фінансових витрат судновласників. Зрештою, збитки від піратства сягнули такого рівня, що «капітани» економіки вимагають від урядів провідних держав світу захисту своїх інтересів.

Днями Франція та Іспанія домовилися про використання французької військово-морської бази в Джибуті з метою протидії сомалійським піратам. Імовірно, що командування операцією Євросоюзу та НАТО візьмуть на себе Велика Британія та США. До останнього часу Захід сподівався, що ефективну протидію піратам продемонструють інші країни Африканського Рогу. Але вони для цього не мають ні політичної волі, ні ресурсів. Тож цього разу боротися з варварами руками «варварів» не вдається.
Правда, ефективність потенційної військово-морської операції проти сомалійських піратів викликає сумніви. Висловлюються слушні побоювання з приводу того, що збройна протидія може перетворитися на стрілянину з гармати по горобцях. Адже угруповання піратів це не сталий військовий підрозділ, яким має певне місце дислокації. Ідеться про колишніх сомалійських рибалок та інших жителів цієї сумнозвісної і водночас багатостраждальної країни, які таким чином заробляють собі на прожиток. Пірати можуть зібратися для проведення якоїсь операції із захоплення чергового судна, так само вони здатні і «розбігтися» по домівках. Причому бомбування мирних населених пунктів скидатиметься не на справедливу боротьбу проти морських розбійників, а на військовий злочин. Вірогідність саме такого закінчення антипіратської компанії є значною. Адже сомалійські розбійники діють не навмання. У них добре поставлено розвідку. Хтось у Європі має конкретну вигоду від їхніх дій, продаючи нападникам інформацію про маршрути комерційних суден.
Якщо це так, тоді військові кораблі Європейського Союзу ризикують ганятися за морськими птахами, а не за піратами. Крім того, постійно дислокувати в районі сомалійських берегів військову флотилію — надто дороге задоволення. Оптимальним був би варіант, коли б світова спільнота стабілізувала становище в Сомалі, однак цей варіант, на жаль, видається ще більш фантастичним, аніж військово-морський наступ ЄС на піратів.
також у паперовій версії читайте:

• ВІДРОДЖЕННЯ ПРОЕКТУ «НАБУККО»?
• КОНГО: БІДНІСТЬ У ДІАМАНТАХ
• ОСЕТИНСЬКА КРИЗА ПРОЕКТУЄТЬСЯ НА ІНГУШЕТІЮ?
• ЄВРОСОЮЗ ПРИТЯГУЄ

назад »»»