ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ЕКОНОМІКА
БРОНЯ МІЦНА У НАШИХ БАНКІВ

Попри світову фінансову кризу, непросту економічну ситуацію в Україні, нестабільну політичну обстановку вітчизняна банківська система залишається стійкою, переконаний президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко. Загальна ситуація у ній впродовж дев’яти цьогорічних місяців була позитивною і очікуваною. Про це свідчать прозорі баланси 165 банків.

Активи банківської системи зросли на 17 млрд грн, зобов’язання — на 12 млрд, повагомішав і капітал. АУБ налаштовувала фінустанови на зміну пріоритетів кредитування з фізичних осіб на суб’єктів господарювання. Банки таки дослухались до тих порад — темпи кредитування підприємств стали крутішими (+11млрд), ніж населення (+7 млрд). Це свідчить про те, що банкіри усвідомили: нинішнього року основною стратегією має стати забезпечення ліквідності фінустанов, а не їхній розвиток і прибуток. Тож усі пасиви, крім кореспондентських рахунків інших банків, які зазнали незначного скорочення, зростали, у тому числі строкові депозити (у вересні +7 млрд грн), міжбанк (+5 млрд), кошти до запитання, дещо збільшились закордонні залучення (негарантовані кредити, субординований борг). Щоправда, якби банки дослухались до порад НБУ і почали переорієнтовувати кредитування ще торік, то ситуація у системі була б кращою.
У червні був зафіксований суттєвий і незвичний приріст депозитів суб’єктів господарювання. Це пояснюється тим, що у виробників з’явилися вільні гроші від накручування цін (цим вони намагались мінімізувати втрати від інфляції, що сягала майже 13%), які вони не вкладали у розвиток виробництва, а несли до банків. Проте у серпні той депозитний бум уповільнився (+0,3%), бо зменшились обсяги реалізації продукції через колапсування ринків збуту, тож грошові надходження знизились.
Депозити населення у вересні стабільно зростали (+20 млрд). Люди вірили банкам, попри негаразди, які з’явились у вітчизняній економіці. Банки вчасно переорієнтувались із зовнішніх запозичень на внутрішні ресурси і формували ними свої кредитні портфелі.

Найстрашніше для банків — паніка
Проблеми почались у жовтні, коли різко зменшився обсяг депозитів на банківських рахунках. Олександр Сугоняко називає чотири причини цього. По-перше, у вересні знизились темпи зростання промисловості на майже 4%. Тож зменшились реальні доходи наших громадян, і зайвих грошей для депозитів у них вже не було. Зростала інфляція, і дехто вирішив вкласти зароблене у товари, аби захистись від цінових стрибків. Негативну роль зіграв курсовий дестабілізатор, який підживлював негативні очікування. Плюс несприятлива інформація зі світових ринків — банки банкрутують у США, Німеччині, Ісландії, держава їх викуповує. А наші банки стоять!
Раптом спалахнула рейдерська атака на потужний «Промінвестбанк». Відбулось найстрашніше — паніка, яка «змила» за 27 жовтневих днів 18 млрд депозитних вкладів (у тому числі 4 млрд юридичних осіб і стільки ж вкладників ПіБу). Без паніки Україна пройшла б через кризу з набагато меншими втратами.
Запанікували, за словами Олександра Сугоняко, люди зовсім не бідні (таких десь 500 осіб) і повелись аморально, безпринципно, дбаючи, як завжди про своє, а не про суспільні інтереси. Якби вони не вивели свої вклади, жодних проблем у банківській системі не було б.
Чимало держав уже виділили 5% ВВП для підтримки своїх фінансових установ, Україна тільки збирається створити для цього резервний фонд у 50 млрд грн. Але, попри негаразди, за 27 жовтневих днів вітчизняні банки зуміли збільшити обсяги кредитування на 2,5%, зокрема й завдяки додатковому ресурсу — поверненню їхніми клієнтами позик.
Наша банківська система, наголошує президент АУБ, життєздатна, як і деякі її представники. Проблем із платоспроможністю у неї немає. Проблеми з ліквідністю, що виникали через розриви у термінах активів і пасивів, допоміг вирішити Нацбанк із допомогою рефінансування. Ризики сконцентровані у владі, яка не об’єднає своїх зусиль, аби протистояти фінансово-економічній кризі.
Олександр Сугоняко вважає, що НБУ діяв правильно, коли не підтримував курс гривні під час відпливу з нашої країни спекулятивного капіталу нерезидентів. Тікаєш з України — купуй валюту за курсом ринкового попиту і пропозиції.
Девальвацію гривні підштовхнула і паніка банківських вкладників. Отримавши «гарячі» гроші, вони почали активно купувати долари. Це суттєво підвищило попит на іноземну валюту.
Знадобилась валюта і критичним імпортерам, котрі мали сплачувати короткострокові кредити. А ось експортери притримували свою валютну виручку, сподіваючись продати її дорожче. Не варто забувати про дестабілізацію на міжбанківському ринку, який працював фрагментарно. Банки боялись позичати один одному гроші.
Якби не було депозитної паніки і спекулятивних прагнень, можна було б тримати валютний курс на рівні 5,1 грн за долар. Владі, наголошує президент АУБ, треба докласти максимум зусиль, аби погасити паніку і застабілізувати оптимальний валютний курс. Для банківської системи стрімке його зростання небажане, адже 53% кредитів видано у валюті. Погано це і для позичальників, яким треба повертати ті борги. В Україні небагато людей змогли отримати іпотечні кредити, бо банки суворо оцінювали позичальників, їхній місячний дохід мав бути на рівні 3–4 тис. дол. Коли б таких клієнтів було багато, для банківської системи це обернулось би справжньою катастрофою.

Час діє проти нас
Коли НБУ запровадив заборону на достроковий розрив депозитних договорів, він дав владі головний ресурс — час, аби та змогла розробити необхідні стабілізаційні заходи, упередити можливі проблеми наступного року. Серед тих заходів і залучення кредитів від міжнародних фінансових організацій.
Олександр Сугоняко позитивно оцінює надання Україні кредиту від Міжнародного валютного фонду, який навіть порушив задля нашої держави свої стандарти — замість трьох місяців вирішив позичкові нюанси за три тижні. З цієї кредитної лінії можна брати тільки необхідні гроші, сплачуючи за них відсотки, а не всю суму одразу. Це вигідно. А ось ефективність використання такого кредиту залежатиме від того, хто ним розпоряджатиметься. Чим далі від чиновників-бюрократів, тим краще, доцільно довірити таку справи Нацбанку та Кабінету Міністрів. Адже гроші МВФ покриватимуть дефіцит державного бюджету, з їхньою допомогою доведеться обслуговувати зовнішній борг країни.
У нинішній ситуації для подолання економічної кризи вирішальними будуть дії не лише влади, політиків, а й усього суспільства, підкреслює президент АУБ. Затягнути ж паски мають не тільки прості громадяни, а й «верхи». Тож наповненню бюджету не завадить і податок на елітну нерухомість. Важливо спростити процедуру формування резервного фонду, у якому передбачатимуться гроші не тільки для банківської системи, а й виробничої сфери, в тому числі й для будівельної. Нині в цій галузі окреслився суттєвий спад, адже залучення дешевих кредитів за кордоном уповільнилось. Аби мінімізувати свої ризики на ринку будівництва, банки не кредитують його початок, а виділяють ресурси тільки на завершення, коли бачать реальні здобутки.
Невідворотним, вважає президент АУБ, є скорочення банківських працівників, адже темпи кредитування і обсяги активних операцій зменшуються, тож доведеться скорочувати витрати і фахівців. Цей процес торкнеться й інших секторів економіки, які скорочуватимуть виробництво.
Олександр Сугоняко побачив позитив від економічної кризи — на столичних вулицях поменшало автівок. А ось валютний курс спрогнозувати не наважився.

Невтішний прогноз
Україна скасує курсовий коридор, долар до кінця року коштуватиме не менш як шість гривень — це офіційний прогноз від голови Національного банку Володимира Стельмаха. Нині НБУ встановив курс на рівні 5,5 грн. за долар. Його глава пояснив поступове, а не різке підвищення курсу до 6 грн. намаганням допомогти бізнесу. Адже підприємці планували свою діяльність, виходячи із середньорічного курсу 5,1 грн. за долар. Із нового року Нацбанк не формуватиме кілька валютних курсів — офіційного, міжбанківського, в обмінних пунктах і курсу інтервенції. Буде єдиний курс національної валюти.
Голова НБУ не відкидає дефолту банків через неповернення населенням валютних кредитів. Тож кредит від МВФ стане доречним. Дефолт — це коли кредиторові потрібно повернути борг, а позичальник не може. У 1990-ті роки дефолти, зокрема, оголошували Ангола, Аргентина, Бразилія, які переживали економічні негаразди. Україні, щоб повертати кредити, потрібні долари, а вона нині більше імпортує, ніж експортує, тобто українці більше купують товарів за кордоном, ніж продають туди. До того ж, імпорт, якщо міряти в доларах, зростає. Цьогоріч дорожчали газ і нафта, які Україна отримувала з-за кордону, більше завозила автомобілів і продукції машинобудування.
А ось експорт, навпаки, зменшується, бо українські металурги зараз потерпають від низьких цін на метал, їхня продукція неконкурентна на світовому ринку. Вони зупиняють виробництво і відповідно приносять державі менше грошей. Торік було вироблено 43 млн т сталі, 30% власної продукції металурги продають на внутрішньому ринку, 70% — на зовнішніх ринках. Якщо там добре — у нас усе чудово, галузь успішно розвивається. Коли там погано, вітчизняним металургам надто погано, галузь страждає. Саме це зараз і відбувається.
Цьогорічний прогноз торговельного балансу — мінус 16,7 млрд дол. Проте українці надають послуги за кордоном — це плюс 3 млрд, ще плюс — в Україну «заходять» гроші від прямих іноземних інвестицій та кредити (11 млрд дол. цього року). Сальдо платіжного балансу складається із незначним мінусом для держави, а може навіть бути нульовим. Аналітики переконують, за таких умов країна могла б обійтись без кредиту МВФ. Та, кажуть, з грішми буде спокійніше. Ситуація може скластися й так, що ці кошти не будуть використані українським урядом. Для того щоб забезпечити стабільність системи, можливість використати такі кошти не завадить. Адже можуть виникати тимчасові пікові навантаження. Мати такий кредит — великий плюс.
Співпраця з МВФ потрібна, наголошує керівник групи радників НБУ Валерій Литвицький. Якщо погіршився доступ до фінансових ринків, треба мати додатковий імпульс впевненості, що інвестори в нашу країну можуть безпосередньо завозити кошти і країна може позичати. Тому уряд робить правильні кроки до МВФ, і Національний банк їх підтримує. Треба мати страховку. Це не означає, що обов’язково відбудеться монетизація цієї кредитної лінії, але страховку, додатковий імпульс впевненості треба дати передовсім інвесторам, аби ті повірили, що з нашою державою можна мати справу і наважились позичати нам гроші.
Світові економічні катаклізми зрештою змусять Україну завершити давно початі, але так і не доведені до кінця економічні реформи. Зміни потрібні, бо три роки наша країна споживає більше, ніж виробляє, тобто живе у борг. Це відбувається тому, що вісім років у нас немає економічних реформ. П’ять років держава живе з погано збалансованим бюджетом, підвищеним інфляційним тиском, який вимірюється двозначними цифрами. Три роки у нас відсутня приватизація.
Світова економічна криза справді несе з собою неабиякі виклики недореформованій економіці України, погоджується директор Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігор Бураковський. Проте гідно витримати їх можна. У цьому мають об’єднатись суспільство і держава. Нашим громадянам доведеться згадати про економію і на певний час забути про щедру державну кишеню. Якщо темпи зростання ВВП зменшуватимуться, рівень доходів теж знизиться. Тож у державному бюджеті треба перерозподіляти кошти, аби мати певний резерв для допомоги людям, які втратять роботу. Держава у цій ситуації має підтримати фінансову систему, завершити економічні реформи і допомогти реальному сектору економіки. Зробити це можна, вважає експерт. Проте є два «але». Змагання між різними політичними силами за звання рятівника Вітчизни часто втрачає економічний сенс. Друга проблема — у нас існує маніакальна віра у різні величезні плани, а треба діяти за ситуацією.

Оптимістичні новини
Економічну кризу поки що офіційно не зафіксували у жодній країні світу. Спостерігаються лише певні кризові явища у фінансовому секторі, зазначають експерти. Хоча в Україні й накопичуються певні економічні проблеми, викликані, не в останню чергу, невмінням вітчизняних політиків домовлятись, назвати це кризою в класичному варіанті фахівці не наважуються.
Що стосується обмежень на дострокове розірвання депозитних договорів, вони можуть бути зняті лише тоді, коли закінчиться фінансова криза — у США, Європі й відповідно в Україні, наголошує заступник голови Нацбанку Олександр Савченко. На його переконання, це цілком можливо вже у поточному році. Оскільки експерти чекають на закінчення фінансової кризи у США наступного місяця, можлива стабілізація швидко відбудеться і в Україні.

Олена КОСЕНКО
також у паперовій версії читайте:

назад »»»