ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ПРОБЛЕМА
ОДНОСТАТЕВОСТІ НЕ БУДЕ, АЛЕ...
У світі викликає занепокоєння той факт, що сильної статі стає дедалі менше, ніж жінок. А в Україні взагалі у старших вікових категоріях на сім представниць прекрасної половини людства припадає лише три чоловіки. «Таким великим дисбалансом у нашій країні стурбовані навіть в ООН,— зауважує науковець лабораторії соціальної геронтології Віра Чайковська.— Прикро, адже майже половина чоловіків не доживає до пенсійного віку».

Чому ж наші чоловіки вимирають? Чи не доведеться жінкам у недалекому майбутньому самим розвантажувати вагони?
— Критичної ситуації, яка призведе до одностатевості в Україні, не буде — заспокоює директор Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ Елла Лібанова.— Звичайно, якщо українські чоловіки більше дбатимуть про власну безпеку. Хоча, на жаль, пристрасть до невиправданого ризику в них закладено від природи. Їм подобається екстрем, вони полюбляють ризикувати життям, перевищуючи швидкість, коли мчать на автомобілях. Знову таки випробовуючи долю, яка часто не витримує такого навантаження. На жаль, у ці відчайдушні моменти сильна стать забуває про народну мудрість: береженого Бог береже. Крім того, чимало аварій на дорогах спричинені ще й вживанням алкоголю за кермом. Ось чому смертність від нещасних випадків у чоловіків уп’ятеро вища, ніж у жінок.
Існує багато інших причин, що вкорочують життя чоловічій статі. Це — бійки, травми, отруєння, нездоровий спосіб життя і психологічна неготовність до непередбачуваних поворотів долі. Особливо болісно представники сильної статі переживають зміни свого соціального статусу. Адже багатьом із них останніми роками, через перехід економіки країни на ринковий шлях розвитку, довелося пересісти з престижних крісел на незручні робочі місця. Ця ситуація вдарила по нервовій системі, призвівши до психічних розладів і алкоголізму. Як наслідок, вкорочення життя. До того ж, чоловіки менше за слабку стать пристосовані до складних життєвих перипетій: нерозділеного кохання, зрад, сімейних проблем і непорозумінь, тому частіше вдаються до самогубства.
— Щоб прогодувати сім’ю, вони часом беруть на себе непосильний тягар,— розповідає Віра Чайковська.— Їм доводиться працювати на кількох роботах, у важких, часом нестерпних для людського організму, умовах. Навіть відчуваючи хронічну втому, сильна стать сподівається на відкриття «другого дихання», не підозрюючи, що саме в цей час у них може спинитися і перше. Тому смертність від серцевих нападів серед чоловіків удвічі більша, ніж у жінок. А ще вони недооцінюють впливу шкідливих звичок на своє здоров’я і тривалість життя. Тоді причиною їхньої смерті стають злоякісні пухлини.
Здавалося б, жінкам час панікувати, адже в недалекому майбутньому буде важко знайти собі пару.
— У віковій категорії до 27 років, коли дівчата зазвичай виходять заміж, чоловіків вистачає,— зазначає Елла Лібанова.— Навіть жінки бальзаківського віку, за великого бажання, можуть влаштувати свою долю. Адже їх лише на кілька відсотків більше, ніж потенційних претендентів на їхню руку і серце. Самою природою обумовлено і начебто застраховано, щоб хлопчиків народжувалося більше. Так, на кожних 100 дівчаток в Україні з’являється 105–106 їхніх майбутніх залицяльників. Ось так природа прагне допомогти компенсувати подальші втрати чоловіків. Однак прикро, що 38 відсотків їх покидають цей світ у продуктивному віці, залишаючи без батьківської підтримки й турботи майже третину своїх дітей.
— Останнім часом до багатьох чоловічих проблем додалася ще одна — інтимна,— розповідає Віра Чайковська.— Чверть із них страждають на статеве безсилля через Чорнобильську катастрофу, перевтому, комп’ютери і неправильне харчування. Це почуття неповноцінності призводить не тільки до моральних страждань, а й значно вкорочує їм віку. Давно помічено, що довгожителями є зазвичай ті, хто довгі роки жив у шлюбі повноцінним статевим життям.
За даними Держкомстату, в Україні живе понад 1500 довгожителів, яким 100 і більше років. Хоча чоловіків у цій віковій групі лише близько 200.
— Різниця у тривалості життя чоловіків і жінок у нашій країні, на користь останніх, становить 11 років,— зазначає спеціаліст лабораторії соціальної геронтології.— Хоча, скажімо, в Європі вона значно менша, лише п’ять-шість років. Найбільше із усіх європейців полюбляють стежити за собою французи. Вони не зловживають алкоголем, регулярно харчуються, дотримуються режиму праці й відпочинку, займаються спортом. Тому живуть лише на кілька років менше за їхніх жінок.

Лана КОВАЛЕНКО
також у паперовій версії читайте:

• ЯК ПИШЕТЬСЯ ЕПІТАФІЯ ТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО
• ПІДРУЧНИКИ ПЕРЕВІРЯТЬ НА БАКТЕРІЇ

назад »»»