ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА УКРАЇНА І СВІТ
ПЕРЕМОГА ЯДЕРНОГО РОЗПОВСЮДЖЕННЯ
Півроку тому Договору про нерозповсюдження ядерної зброї виповнилося сорок років. Цей історичний документ був підписаний у травні 1968-го. Тоді невеликий «клуб» ядерних держав, до якого з 1945 року належали США, з 1949-го — СРСР, після 1952-го — Велика Британія, з 1960-го — Франція, а 1966-го — Китай, погодився з тим, що подальше розповсюдження ядерних технологій загрожує загальній стабільності.

Після закінчення «холодної» війни між СРСР та США багатьом здавалося, що ядерне питання раз і на завжди розв’язано. Але не так сталося, як гадалося. У травні 1998 року ядерними державами стали Пакистан та Індія. Восени 2006-го ядерне випробування здійснила Корейська Народно-Демократична Республіка. Ні в кого немає сумніву, що ядерним військовим потенціалом володіє Ізраїль. Активно наближається до цього статусу Іран.
За цих обставин Сполучені Штати, здається, зробили стратегічний вибір. Вони сподіваються на добудову власної системи протиракетної оборони, яка має гарантувати американцям безпеку за умов неконтрольованого поширення ядерних технологій. Свідченням на користь такого припущення стало рішення Сполучених Штатів ратифікувати угоду з Індією про співпрацю в ядерній енергетиці. Це означає остаточне визнання Вашингтоном законності володіння Індією ядерною зброєю. Від цього не в захваті регіональний суперник Індії — Пакистан. Уже сталися перші бойові зіткнення між американськими та пакистанськими військами на афгансько-пакистанському кордоні. Посилюється напруженість у Південно-Східній Азії загалом.
Отже, формальне поховання Договору про нерозповсюдження ядерної зброї додало проблем у сфері глобальної безпеки. Віднині чимало регіональних конфліктів можуть закінчитися обміном ядерними ударами. Зусилля американців, спрямовані на поховання Договору про ядерне нерозповсюдження, фактично підтримала й Росія. Вона відмовилася обговорювати в ООН питання про запровадження нових санкцій проти Ірану. Тож конфлікт Росії та США в Грузії може обернутися небезпечними ядерними наслідками.
Міністр закордонних справ ФРН Франк-Вальтер Штайнмайєр не втомлюється запевняти, що російсько-американська співпраця в питанні ядерного нерозповсюдження є визначальною. Вашингтон та Тель-Авів все ще сподіваються, що Росія навряд чи захоче мати ядерний Іран поблизу своїх кордонів. Це питання 6–7 жовтня обговорював у Москві виконувач обов’язків прем’єр-міністра Ізраїлю Ехуд Ольмерт.
Ізраїль одразу після початку російської військової операції на Кавказі припинив постачання зброї Грузії, а його реакція на дії Росії була стриманою. У Тель-Авіві сподіваються, що Кремль не форсуватиме співпраці з Іраном у сфері атомної енергетики. Міжнародні експерти висловлюють стурбованість, прогнозуючи подальше розгортання подій. Ідеться, зокрема, про те, що в разі обрання Барака Обами новим президентом США «яструб» адміністрації Буша, яким вважають Ричарда Чейні, може спровокувати удар по іранських ядерних об’єктах. Чи здоровий глузд візьме гору в нових політичних умовах?
також у паперовій версії читайте:

• ЩЕ ДЕСЯТЬ РОКІВ ДРУЖБИ
• ДИСКУСІЇ ТРИВАЛИ В ПАРЄ
• КАНДИДАТИ У ВІЦЕ-ПРЕЗИДЕНТИ З’ЯСУВАЛИ СТОСУНКИ

назад »»»