ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ЦЕ ЦІКАВО
ПРО ЩО МОВИТЬ ПОГЛЯД
Напевно, багатьом знайоме це відчуття: хтось дивиться в потилицю... Повертаємось — «погляд давить». Учені з канадського університету Квінс вирішили експериментально перевірити це поширене уявлення. Добровольців посадили посередині кімнати, і на їхню потилицю певний час дивилася (або не дивилася) інша людина. Виявилося, у 95% випадків чужий погляд чітко відчувався. Більшість сприймала його як швидкий вплив на потилицю, немов легкий подих вітерцю. Напрошується висновок: очі людини випромінюють якусь енергію.

Деякі дослідники вважають, що головну роль у передачі думок-образів відіграє самостійний вид випромінювання, що супроводжує, зокрема, електромагнітні коливання — торсійні (спінові) поля. Інші вчені говорять про так звані форм-поля сітчастих порожнистих структур. Одним із перших їх виявив над бджолиними стільниками новосибірський ентомолог В. Гребенников. Висловлюється припущення, що палички і колбочки ока — ті ж пористо-шаруваті структури — також можуть створювати таке хвильове поле. Причому спрямованість його випромінювання залежить від спрямованості погляду.
Багато всього ще перебуває в стадії досліджень і гіпотез, але факт залишається фактом: біорадіаційне випромінювання з очей людини існує і може впливати на енергетику віддалених біологічних об’єктів (людей, тварин, рослин). Наслідки такого впливу можуть бути різні: від гармонізації внутрішніх процесів (екстрасенсорне лікування) до їхнього порушення — мимовільного (зурочення) або свідомого (порча).
Часто можна почути, що немовля до трьох місяців нікому, крім близьких, показувати не можна — зурочать. Не виключено, що в цій народній мудрості приховано глибокий зміст. Сучасні біоенергетики вважають, що малюки в перші місяці життя особливо чутливі до чужої енергії — у них ще немає достатньо сильної захисної аури. Дослідження довели, що біополе немовлят у цей час приблизно у сім разів слабше, ніж у дорослих. Вони можуть захворіти навіть тому, що якийсь час були поруч із нездоровими (зовсім не заразними у звичному значенні) людьми... Так що насправді краще, якщо до року вашу дитину бачитимуть якомога менше сторонніх людей. Особливо, коли вона спить, тоді її захист ослаблений. Та й самим бажано не приділяти надмірної уваги чужим немовлятам. На Сході вважається, що навіть погляд матері, якщо він переповнений емоціями, може заподіяти шкоду малюкові й що підходити до нього потрібно лише у спокійному стані.
Для здорової дорослої людини такі енергетичні «ін’єкції» не дуже небезпечні: у неї існує невидима захисна оболонка, в ній вона, як у обладунках. Ніби друга шкіра, вона приймає на себе будь-які енергетичні впливи ззовні: сприймає корисні, оберігає від шкідливих. Але іноді вона не витримує сильного зовнішнього удару, «продавлюється» або навіть «пробивається», пропускаючи всередину організму чужу енергетичну «інфекцію». Та відразу починає перебудовувати нас на власний лад. Наші сили, замість того щоб боротися з «інтервенцією», починають витікати з організму через «пробоїну», що утворилася...
Найнебезпечнішою «зброєю ураження», на думку біоенергетиків, вважається погляд. Говорять, що це своєрідне гостре шило, яке може не лише подряпати нашу невидиму «другу шкіру», а й, «проколовши» її, проникнути всередину організму і перепрограмувати його.
Як же пробиваються наші незримі обладунки?
Виявляється, не скрізь вони мають однакову товщину. У них є особливо вразливі місця, де «дірку» зробити набагато простіше. Тривалий час у східних ченців і майстрів єдиноборств знання про ці «чудові точки» тримали в таємниці й передавали лише від вчителя до учня. Але нині про них чимало відомо науці. Це так звані біологічно активні точки: через них організм найактивніше обмінюється енергією із зовнішнім світом. З’ясувалося також, що кожна точка пов’язана з певним внутрішнім органом і що, впливаючи на неї (за допомогою голок, лазера, натискання, припікання, а можливо, і поглядом), можна змінити енергетику цього органу. До особливо чутливих біоактивних зон належать наші очі. Їхня райдужна оболонка пов’язана з усіма внутрішніми органами.
Завдяки відкриттю проекційних зон на райдужній оболонці діагностика захворювань по очах перестала бути привілеєм знахарів. Іридодіагностика широко використовується у сучасній медицині. При хворобі певного органу проекційна зона, що відповідає йому, на райдужці змінює колір: на початковій стадії захворювання світліє, ніби збільшуючи зцілювальний світловий потік до відповідного органу, а в хронічній фазі стає темною. Звідси напрошується висновок: через очі можна не тільки дізнатися про стан внутрішніх органів, а й впливати на них. Яким буде цей вплив, залежить від інформації, що потрапляє в них.
Інакше кажучи, для нашого організму зовсім не байдуже, куди дивимося ми і хто дивиться на нас...

Укрінформ
також у паперовій версії читайте:

• ПЕРЕГЛЯД МЕДИЧНИХ ПЕРЕДАЧ ПОГІРШУЄ САМОПОЧУТТЯ...
• ДЕРЕВА РЕАГУЮТЬ НА СТРЕС
• У ТІСНОТІ — У ДЕПРЕСІЇ
• ДЕ В ЄВРОПІ НАЙБІЛЬШЕ ДОЩІВ?
• АНТИТІЛАМИ ВЕРБЛЮДІВ ЛІКУВАТИМУТЬ ЛЮДЕЙ
• ГЕТЬ ЛОЖКИ!

назад »»»