ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА БЕЗПЕКА
КРІЗЬ ВОГНЯНУ І ВОДНУ СТИХІЇ...
...Проводячи розкопки в історичному центрі Рівного, група археологів натрапила на артилерійський снаряд часів Другої світової війни. Звісно, що роботи відразу припинили, а мешканців навколишніх будинків евакуювали. Через 20–30 хвилин на місце надзвичайної події прибула оперативна група Головного управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій на чолі з першим заступником начальника цього управління полковником служби цивільного захисту Сергієм Соломчуком. А ще піротехнічний підрозділ. Обстеживши снаряд, фахівці дійшли висновку, що в разі вибуху радіус ураження осколками сягатиме до 300 м. Порадившись, вони вирішили його знищити за межами міста. Сапери доправили небезпечну знахідку на один із військових полігонів, де підірвали її.

17 ВЕРЕСНЯ — ДЕНЬ ПРАЦІВНИКІВ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ
Роботу Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій порівнюють зі «швидкою допомогою». Це порівняння, як на мене, доречне: бо і медики, і рятувальники поспішають на допомогу людям, у руках і тих, і тих часто опиняється чиєсь життя. Уявімо на мить, що могло б статися, аби у тому ж Рівному спрацював знайдений снаряд? Скільки людських життів він міг забрати?
Подібних прикладів можна навести сотні, тисячі, бо немає дня, щоб фахівці МНС не приходили людям на допомогу. Вони і вибухонебезпечні предмети знищують, і з полум’я пожеж рятують.
Люди, котрі працюють в різних підрозділах МНС, опікуються і проблемами загальнодержавного значення. В Україні є сотні об’єктів, що становлять небезпеку як для її громадян, так і навколишнього середовища. На них час від часу відбуваються різні «НП». І тоді...
— Наше міністерство має десять спецзагонів, що залучаються за необхідності для локалізації, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій загальнодержавного і регіонального рівнів,— говорить Григорій Марченко — директор департаменту управління рятувальними силами МНС.— Вони знаходяться в різних регіонах країни і завжди готові до дій за екстремальних умов.
Григорій Борисович має рацію: в цьому ми переконувалися не раз, спостерігаючи по телевізору за діями рятувальників під час надзвичайних ситуацій. Наприклад, при ліквідації наслідків виливання жовтого фосфору на Львівщині, який стався через аварію залізничного потяга, рятування мешканців будинку в Дніпропетровську, в якому був вибух газу, при зачищенні території артилерійської бази в Новобогданівці від снарядів, що порозліталися в радіусі кількох кілометрів. У Новобогданівці піротехніки вже виконали великий обсяг робіт. Зокрема, вони очистили від мін і снарядів усю територію бази, а це — 150 гектарів, знешкодивши більш ніж 30 тисяч тонн боєприпасів. Літо, яке минуло, принесло ще одне лихо — пожежу на складі боєприпасів у Лозівському районі на Харківщині. «НП» стала суворим випробуванням для рятувальників. «ДУ» має намір докладніше розповісти про її причини і хід ліквідації.
Вогнеборці щодня вступають у поєдинок із «червоним півнем»: цього року вони ліквідували 21524 пожежі, не допустивши знищення вогнем понад сім тисяч будівель, майже 700 одиниць техніки. А головне — врятували життя тисячам громадян, зберігши матеріальних цінностей майже на 800 мільйонів гривень.
Люди, котрі працюють в МНС, його підрозділах, що є в кожному регіоні, всіляко намагаються запобігати виникненню «НП». Свідченням цього може слугувати статистика. Протягом першого півріччя поточного року в Україні сталося 154 надзвичайні ситуації. Багато? Так. Але водночас це на 20 відсотків менше, ніж за аналогічний період минулого. Якщо, скажімо, за перші шість місяців минулого року сума збитків, завданих різними катаклізмами, становила 560 мільйонів гривень, то цьогоріч — 111 мільйонів, тобто уп’ятеро разів менше.
Найсерйознішим іспитом на професійність, мужність для особового складу рятувальників МНС стала повінь, що охопила шість областей України, затопивши сотні населених пунктів.
З перших хвилин трагедії не було найважливішого, ніж урятування людських життів. Діяти доводилося у надзвичайно сутужних умовах, коли вода сягала підборіддя, постраждалих виносили на власних плечах. Ніколи не забудуть горяни імен своїх рятівників — молодшого сержанта Олександра Козуляка, рядових Віктора Мирошника, Володимира Грибниченка, Івана Косарівського, підполковника Юрія Марусяка, майора Степана Булія, багатьох інших працівників цивільного захисту.
У МНС вважають, що лише справжній професіонал здатний приймати єдино правильні рішення й адекватно діяти за екстремальних умов. Тільки останнім часом для вдосконалення роботи територіальних управлінь проведено п’ять командно-штабних і тактико-спеціальних навчань.
За легендою цих навчань в одному з густонаселених міст України сталася техногенна катастрофа, яка призвела до пошкодження газопроводів і ліній електропередач, викиду в повітря хлору та інших шкідливих речовин, численних пожеж. А ще — потрапляння під завали сотень людей. Не переповідатиму, як саме відбувалися події на Обухівському полігоні, скажу лише, що всі підрозділи МНС, які брали в них участь, в тому числі авіаційні, продемонстрували відмінну виучку, вміння швидко і професійно діяти за складних умов.
Звісно, не обходиться і без проблем. Переважна більшість з них має, як мовиться, фінансове забарвлення. Зокрема, через брак коштів технічний парк рятувальних підрозділів повільно оновлюється. Міністерство — у межах чинного законодавства — намагається залучати кошти місцевих бюджетів на технічне переозброєння і матеріальне забезпечення своїх підрозділів. Торік, наприклад, таким чином було придбано 25 одиниць спеціальної техніки, а в першому півріччі 2008-го — 14. До кінця року планується отримати ще 35 одиниць техніки, що, звичайно, надто мало.

Сергій ЗЯТЬЄВ
також у паперовій версії читайте:

• БУКВА ЗАКОНУ І ЦИФРА ОТРУТИ
• «ГОРОШИНКИ», ЯКІ МОЖУТЬ НАКОЇТИ БІДИ

назад »»»