ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА УКРАЇНА І СВІТ
ІРАНСЬКІ АРГУМЕНТИ
Відчутний дефіцит енергетичних ресурсів стимулює міжнародні дискусії щодо доцільності економічних санкцій проти Ірану. Зрештою, Тегеран успішно переконує, що подібні заходи проти нього б’ють бумерангом по економіці західних країн. Через брак поставок з Ірану Європейський Союз потрапляє в залежність від Росії, яка активно використовує енергетичну зброю у власних політичних цілях. Попри цей факт великі банки під тиском США відмовляються кредитувати розробку перспективних іранських газових та нафтових родовищ, наприклад «Південного Парсу» в Перській затоці.

Великі західні нафтові компанії не бажають сваритися з урядами власних країн. Вони не поспішають ризикувати інвестиціями в іранські родовища і внаслідок санкцій залишитися ні з чим. Їхня нерішучість підштовхнула до розробки іранського шельфу китайську державну компанію та національну нафтову компанію Індії.
Однак американський уряд заспокоює свої компанії, зазначаючи, що їхні китайські та індійські конкуренти не володіють технологіями видобутку сировини з таких глибин, як в Ірані. Зрештою, ціна на нафту може до початку опалювального сезону перевалити за 200 доларів за барель та підвищуватися далі.
Американські сподівання на застосування політичного тиску на Саудівську Аравію з метою домогтися від неї збільшення поставок нафти на світовий ринок поки що не справдилися. Справа в тому, що експорт саудівської нафти може скоротитися. Причина полягає в масштабній розбудові тамтешньої індустрії. За останні тридцять років чисельність населення в країні збільшилася з восьми до 24 мільйонів. Причому високим є рівень безробіття — 12 відсотків. Тому саудівський уряд втілює програму будівництва найбільших у світі алюмінієвих заводів, аби створити додаткові робочі місця. Оскільки виробництво алюмінію потребує значних енергетичних ресурсів, обіцянка саудівців символічно збільшити експорт нафти на стратегічні розрахунки цін на ринку нафти суттєво не впливатиме.
Сполучені Штати не перестають звинувачувати Іран у підтримці повстанських груп в Іраку та Афганістані. Днями США завершили спеціальну операцію з вивезення іракського урану до Канади. Тегеран тим часом занепокоєний фактом підписання між Туреччиною й Іраком договору про стратегічне партнерство.
Західні країни сподіваються, що економічні санкції підірвуть ресурсні можливості Ірану завершити проект створення власного циклу збагачення урану. Днями сто ізраїльських військових літаків під час спеціальних навчань відпрацьовували можливість завдати удари по іранських ядерних об’єктах. Літаки пролетіли більш як 870 миль приблизно така відстань віддаляє Ізраїль від іранського ядерного об’єкта в Натансі. Дев’ятого липня 2008 року в Ірані була здійснена успішна випроба балістичної ракети «Шахаб-3», здатної завдати удару по американських базах у районі Перської затоки та по території Ізраїлю. Однак генеральний секретар Міжнародного агентства з ядерної енергії Мухаммед аль Барадеї попереджає, що такий удар може знищити увесь близькосхідний регіон. Поки що ворожі сторони залишаються на непримиренних позиціях, граючи на нервах одна одної і поглиблюючи зростанням цін на нафту та газ глобальну економічну кризу.

Андрій МАРТИНОВ
також у паперовій версії читайте:

• ОПІУМ ДЛЯ НАРОДУ
• УГОРЦІ НОСТАЛЬГУЮТЬ

назад »»»