ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ЕКОНОМІКА
У БАНКІВ З’ЯВИЛИСЬ КОНКУРЕНТИ
Нині аналітики поділяють банки, що працюють в Україні, на три основні групи. До першої, на їхню думку, належать ті, що мають можливість отримувати фінансову підтримку з-за кордону і зовсім не потребують депозитів, обслуговування яких стало доволі дорогим. Це, як правило, фінансові установи з суттєвою або й 100-відсотковою часткою іноземного капіталу, і тому їхні депозитні ставки не дуже привабливі для наших співгромадян. У другій групі — невеликі вітчизняні банки, що змушені формувати свою фінансову базу завдяки внутрішнім ресурсам, тобто за допомогою депозитних коштів клієнтів. Третя, найбільш численна група — мішана.

Торік депозитна політика банків формувалась відповідно до зазначених тенденцій. Стабільно зростали обсяги депозитів (+41 млрд грн), тобто депозитний портфель банківської системи повагомішав на 54%. Зростання цьогорічних доходів також спонукало багатьох людей відкрити чи поповнити свої депозитні рахунки. За чотири місяці українці віднесли до цих фінустанов на 15 млрд грн більше, ніж у відповідний період торік.
Минулого року депозитні ставки лишались майже на одному рівні і навіть простежувалась тенденція до їхнього зниження. А ось з квітня 2008-го зросли на 1,5–2%, наприклад гривневі нині сягають 18%. Якщо ж банки пропонують 24–28%, це означає, що в них виникли проблеми з ліквідністю.
Найбільш популярними залишаються класичні депозити з щомісячною чи квартальною виплатою відсотків, без можливості поповнення і дострокового зняття грошей. Ставки на шестимісячні депозити піднялись у середньому на 2%, на 18 — місячні — на 1%, річні доларові — на 1,34%.
Не залишаються без уваги й зберігальні вклади — з виплатою відсотків наприкінці строку та з їхньою капіталізацією, а також накопичувальні, тобто ті, які можна поповнювати. Нині переважають гривневі вклади, за ними йдуть доларові, єврові в структурі банківського депозитного портфеля становлять не більше чверті.
Українці віддають свої гроші банкам на три, шість чи дванадцять місяців. Нині ж під тиском Нацбанку та аби збалансувати свої капітали, банки дедалі частіше пропонують депозити на 18 чи 36 місяців, проте не поспішають з високими ставками на них (нинішній максимум — 20%), хоча й обіцяють можливість підвищення, але не гарантують. На жаль, ситуація на фінансовому ринку є нестабільною, і люди, щойно почувши про форс-мажорні обставини, прагнуть зняти гроші з депозитів. Тож, 39 з 56 опитаних експертами банків передбачають таку можливість. Три роки тому досить активно практикувалась виплата відсотків авансом, але тепер банківська політика змінилась.
Експерти зазначають, що на фінансовий ринок вийшли нові активні гравці — кредитні спілки. Правда, у них є суттєвий мінус порівняно з банківською системою — вклади фізичних осіб не гарантуються спеціальним фондом. Але кредитні спілки налаштовані по-бойовому, сподіваються перехопити клієнтів у банків, а для цього мають намір створити свій гарантійний фонд.
Почали конкурувати з банками й інвестиційні фонди. За підсумками минулого року їхня дохідність у два-три рази перевищувала прибутки на депозитах. Чимало банківських клієнтів зацікавились тим, що відбувається на інвестиційному ринку і, незважаючи на те, що на початку нинішнього року доходи ІФ були не такими високими як торік, вирішили ризикнути своїми грошима. Та ІФ заявляють, що їхня цьогорічна дохідність становитиме близько 24%, що вище за депозитні ставки.
Деякі великі банки, зокрема й іноземні, вдались до ребрендингу (змінили назву), бо вирішили взятися до роздрібної торгівлі і змінити свій імідж. Та, як зазначають експерти, досить активна діяльність українських банків з ребрендингу не призвела до очікуваних результатів, бо потенційні вкладники орієнтуються не на імідж банку, а на його депозитні відсотки. Тож на ринку стали помітними тенденції перетікання вкладів з одного банку до іншого, а також зменшення частки депозитних вкладів у великих банках й зростання їх у середніх. Торік питома вага депозитного портфеля у першої банківської десятки сягала 76%, цьогоріч — 55%. Це свідчить про те, що вкладників почав приваблювати рівень процентних ставок і рівень обслуговування в банках середньої групи. Це, констатують експерти, позитивний результат політики таких банків.
На жаль, клієнти зазначають, що у фінансових установах часто змінюються відсоткові ставки й умови угод. Буває, що банки заявляють про запровадження нових продуктів, а працівники в кол-центрах й філіях навіть не чули про таке. Ці нюанси, безперечно, негативно позначаються на репутації фінансових установ.
Часто, аби залучити клієнтів, банки вдаються до акцій — підвищують відсоткові ставки, пропонують додаткові послуги, призи (автомобілі, туристичні путівки, чеки). При цьому не цураються й маніпуляцій — спочатку рекламують високі депозитні ставки, а потім дають нижчі, а в підсумку клієнт, що клюнув на рекламу, отримує середній прибуток.
У той же час, експерти відзначають і тенденцію розширення лояльності депозитних продуктів. Торік українців зацікавили універсальні вклади з можливістю часткового зняття і поповнення депозитів. Такі послуги вже надають 39 банків, хоча рік тому ринкові монстри могли собі дозволити обходитись і без них. Дедалі частіше банки намагаються автоматизувати процеси спілкування зі своїми клієнтами, зокрема запроваджують депозитне обслуговування через банкомати, оскільки людям не подобається стояти в чергах до касирів.
Експерти прогнозують, що найближчим часом на ринку таки знайдуть свою нішу довгострокові депозити. Розвиватимуться й депозити в режимі поточних рахунків, тобто універсальні — з можливістю поповнення і часткового зняття коштів. Банки намагатимуться зробити депозити більш зручними для користувачів при оформленні, переоформленні і подальшому супроводі. Впроваджуватимуться й додаткові депозитні продукти. Нині не всі банки пропонують клієнтам пластикові картки для депозитів і програють у конкурентній боротьбі. Підвищуватиметься і якість обслуговування.
Експерти також сподіваються, що наших співгромадян зацікавлять синтезовані вклади з інвестиційною складовою, у Росії на них уже є певний попит. Такий вклад дозволяє об’єднувати переваги депозиту та інвестування в інструменти фондового ринку (акції, облігації). Вкладник розміщуватиме такий депозит у банку, отримуватиме гарантію, що гроші повернуться, правда, з мінімальним доходом, приміром, у п’ять відсотків. До того ж, буде можливість отримати прибуток завдяки інвестиційним накопиченням. При цьому відсоткова ставка не гарантується, вона виплачуватиметься на рівні якогось фондового індексу, приміром, ПФТС, а сегмент вкладень на фондовому ринку завчасно узгоджуватиметься з власником депозиту.
Такі депозити допоможуть залучити клієнтів, яких вже привабила діяльність інвестиційних фондів. Але перш ніж запустити синтезовані депозити, треба серйозно підготуватись і, звісно, навчити фахівців. Експерти переконані, що банки розширюють асортимент продуктів не тому, що це для них зручно, а тому, що їм потрібні гроші, їм складно управляти своєю ліквідністю.
Єдиним нерозвинутим сегментом, за висновком експертів, залишається вкладання коштів у золото. Три банки взагалі відмовились від цього продукту. Ситуацію фахівці пояснюють браком інформації для потенційних клієнтів, через що ті не довіряють цьому виду вкладів. Золото — це специфічний продукт, його треба оцінити, отже, у штаті фінустанови мають бути професійні оцінщики. До того ж банки пропонують неконкурентні ціни купівлі і продажу золота, тож клієнт може втратити значні кошти. Вкладати гроші в коштовні метали можуть лише багаті люди, бо мінімальна сума таких внесків досить суттєва, а також люди, які впродовж тривалого часу здатні відслідковувати рух цін на золото й розраховувати на те, що їхня інвестиція буде успішною.
Що стосується іноземних банків, то вони зіткнулись із такими самими проблемами, що й вітчизняні. Але іноземцям легше вижити на ринку — вони користуються світовим іміджем своєї материнської компанії і можуть отримати від неї фінансову підтримку. Це дає змогу здешевлювати ресурси для кредитів і не дуже перейматись залученням коштів на депозитні рахунки.
також у паперовій версії читайте:

• ЧЕСНІСТЬ НИНІ В ПОШАНІ

назад »»»