ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ЦЕ ЦІКАВО
ГЕОГРАФІЧНИЙ ЦЕНТР ЄВРОПИ ЗАБЛУКАВ МІЖ ТРЬОМА СОСНАМИ
Чимало європейських держав претендують на те, що Центр Європи знаходиться саме на їхній території. Це і Україна, і Угорщина, і Чехія зі Словаччиною, і Польща, і Литва, і навіть Росія. Нещодавно до цього списку увійшла Білорусь. Причому увійшла впевнено, обґрунтувавши претензії науковими розрахунками, доступними для перевірки. Принаймні так стверджують брати-сябри. Сьогодні розповімо про три географічні центри Європи — поблизу закарпатського містечка Рахів (Україна), неподалік села Пурнушкяй (Литва) та в околицях Полоцька (Білорусь).

«Гуцульський Париж»
Завдяки географічному розташуванню, унікальній природі й самобутній гуцульській культурі Рахів із давнини має назву «Гуцульський Париж». Тут найвища гора України — Говерла та всі шість вершин українських Карпат. Нині місто відоме як одне з найпопулярніших туристично-рекреаційних центрів держави. До речі, для жителів Рахова питання геополітичного вибору не актуальне. Горяни небезпідставно вважають, що йти до Європи немає сенсу, і жоден прибулий не похитне цього переконання. Чому? Все просто: Європа довкола них. У Карпатських горах поблизу Рахова знаходиться позначка географічного центру Європейського континенту.
Це місце, яке було визначене фахівцями Віденської цісарсько-королівської академії наук Австро-Угорської імперії, позначене стелою і геодезичним знаком. Латиною тут викарбовано: «LOCUS PERENNIS. Dilicentissime cum libella librationis guae est in Austria et Hungaria confecta cum mensura gradum meridionalium et paralleloumierum Europeum. МD ССС LХХХVІІ», що в перекладі означає: «Постійне, точне, вічне місце. Дуже точно, зі спеціальним апаратом, який виготовлений в Австрії й Угорщині, з шкалою меридіанів і паралелей, встановлений Центр Європи. 1887».
Місце, де перетинаються уявні лінії між Лісабоном і Уралом, Землею Франца-Йосифа і Босфором, Кавказом і Північним морем, розташоване поблизу Ділового, обабіч автотраси на Бичків і Тересву. Шпиль, встановлений на позначення географічного пупа Європейського континенту, відкривається несподівано за одним із поворотів гірської дороги. Це переконує, що він розташований таки тут. Однак виникає запитання: де саме?
Найдавніший і найскромніший з монументів був встановлений на цьому майданчику наприкінці ХІХ ст. За якихось кілька метрів височіє ще одна відмітка європейського центру. Стела виразно соціалістичного стилю. Вона встановлена у цьому місці у 70-х роках минулого століття. Очевидно, Академія наук СРСР не надто довіряла обчисленням цісарських астрономів і географів, тож вирішила трохи посунути позначку.
Поряд — пам’ятник, встановлений зовсім недавно, у перші роки української незалежності. Монумент, певно, слід сприймати як своєрідний вияв радості: мовляв, серед визначних місць України є ще й таке як географічний Центр Європи. Трохи вище від пам’ятних знаків, на схилі гори, знаходиться набір інформаційних таблиць. Повідомлення на щитах розповідають про Україну, регіон, Карпатський національний парк, а також про тваринний і рослинний світ краю. Тут же облаштоване місце відпочинку для подорожніх.
До Центру Європи приїздять вітчизняні й зарубіжні гості, офіційні делегації. Іноземців біля меморіалів буває все-таки більше. Проїжджаючи Україною, вони неодмінно повертають туди, де розташовується справжня Європа.
За словами директора Карпатського біосферного заповідника, доктора біологічних наук Федора Гамора, географічний Центр Європи входить до складу Карпатського біосферного заповідника. На його базі проводяться міжнародні конференції. Він входить до мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО, нагороджений Радою Європи дипломом. Тут розробляють і реалізують чимало різних проектів з участю спеціалістів зі Швейцарії, Австрії, Ліхтенштейну, Німеччини, Польщі, Чехії, Угорщини, Словаччини, Румунії. З метою популяризації географічного Центру Європи функціонує еколого-культурологічний комплекс, організовують міжнародні фестивалів культури та мистецтв. Крім того, враховуючи особливе значення цієї території, з метою збереження унікальної природи і підвищення життєвого рівня горян, розроблено проекти створення спеціальної еколого-економічної зони «Рахів», відкриття руху пасажирських потягів за маршрутами Київ— Рахів— Бухарест тощо.

Литовська фіксація
А ось литовці вважають, що хоча честь бути осердям Європи приписують собі кілька країн, справжній і єдиний Центр Європи, ґрунтуючись на розрахунках Французького національного інституту географії знаходиться саме в Литві. Цей факт зареєстровано у Книзі рекордів Гіннесса.
Нагадаємо, у 1989 році вчені Французького національного інституту географії сформулювали визначення географічного Центру Європи і, використовуючи метод центрів гравітації, з’ясували, що він знаходиться на північ від Вільнюса (26 км), неподалік села Пурнушкяй.
Координати географічного Центру Європи: 54° 54’ північної широти і 25° 19° східної довготи. Ці координати визначено після того, як були заново встановлені граничні точки європейського континенту: на півночі — на Шпіцбергені, на Півдні — на Канарських островах, на Сході — вершина Уральських гір, на Заході — на Азорських островах.
Кордон континенту тягнеться вздовж річки Кара по високому хребту Уральських гір, по річці Урал, через Каспійське море до Апшеронського півострова, далі уздовж високого хребта Кавказьких гір до Кубанської затоки, через Чорне море, протоки Дарданелли і Босфор, уздовж східного узбережжя Егейського моря (кордон Греції — Туреччини), по Середземному морю, Гібралтарській протоці. В процесі визначення граничних точок континенту Канарські острови, острів Мадейра і Азорські острови, подібно до Ісландії, віднесені до Європи, Нову Землю не віднесено. Не враховано й те, що острів Мальта знаходиться в середині Середземного моря, але цей факт змінює розташування географічного Центру Європи лише на 100 метрів. Ураховуючи точність вимірів, географічним Центром Європи може вважатися будь-яка точка на території, представленій картографічною трапецією, приблизно на 1100 метрів у напрямку північ— південь і на 800 метрів у напрямку захід— схід.
Після того, як з’ясувалось місце розташування центру, виникло питання про відповідне його позначення. Перший знак географічного центру — кам’яна кладка з плитою — був встановлений 1991 року на пагорбі біля населеного пункту Бярнотай. Дещо пізніше, завдяки зусиллям Литовського товариства географів, в зоні центру встановили знайдену на тутешніх полях дев’ятитонну кам’янисту брилу. На ній прикріпили металеву панель з написами. У 1992-му, з метою збереження довколишнього середовища географічного Центру Європи, парламент Литви заснував картографічний заповідник центру. В його зоні знаходяться озеро Гирійос, Бярнотське городище та алкакальніс — жертовна гора (місце поховання стародавніх язичників), довколишні ліси та інші місця. Бярнотське городище — одне з найстаріших у Литві. Вважається, що в I-V ст. тут була оборонна фортеця. Археологи виявили на цьому місці ліпну та глиняну (з гончарною обробкою) кераміку зі штрихованою поверхнею.
1 травня 2004-го відбулось урочисте відкриття географічного Центру Європи. Подія була присвячена вступу Литви до Європейського Союзу. На честь торжества знаменитий литовський скульптор Гедімінас Йокубоніс створив скульптурну композицію — колону з білого граніту, верх якої опоясує зоряна корона. Це ще раз підтверджує історичний зв’язок Литви з Європою.

Білоруська версія
У 2003 році білоруські вчені з «Білаерокосмогеодезії», розраховуючи центр Європи, спочатку побудували замкнутий контур кордону, включивши до території Європи басейни Білого, Балтійського і Чорного морів, а також додавши землі Великої Британії, Ірландії, Шпіцбергену і Нової Землі як об’єкти материкової зони. Було також враховано найбільші острови на півдні Європи: Корсика, Сардинія, Крит та інші. Східний кордон континенту був узятий таким, що проходить по підошві Уральського хребта.
Визначившись із кордонами, намалювали матрицю з кроком сітки один градус по широті й довготі. Для кожної з отриманих ділянок знаходили їхні центри (точніше широту і довготу), а також площу. За допомогою формул, що визначають центр тяжіння плоскої фігури, на комп’ютері зробили розрахунки. Виявилось, що за білоруською версією Центр Європи знаходиться в 50 кілометрах на південний захід від Полоцька, в акваторії озера Шо. Результати досліджень опубліковано в одному зі спеціальних геодезичних журналів у Москві.
Цьогоріч білоруські вчені-геодезисти «Білаерокосмогеодезії» на підставі нових уточнених підрахунків (значно зменшивши крок сітки) заявили, що Центр Європи знаходиться в стародавньому Полоцьку. Причому означена методика отримала перше міжнародне визнання. Фахівці з російського Центрального науково-дослідного інституту геодезії, аерозйомки і картографії підтвердили розрахунки білоруських геодезистів про знаходження Центру Європи в Полоцьку.
Міська влада Полоцька миттєво відреагувала на цю інформацію: знак, що символізує Центр Європи, буде встановлений у сквері між готелем «Двіна» і Головпоштамтом. Це вельми символічно! Тепер відстані європейських столиць з усталеною демократією від поштамту Полоцька вказуватимуть на їхню віддаленість від Центру Європи «бацька» Лукашенка.
Відкриття знаку «Центр Європи» відбулося в День міста, 31 травня цього року.
Полоцьк нині є районним центром Вітебської області, хоча раніше був обласним містом. Визнання його як Центру Європи має велике значення для розвитку міжнародного туризму і зростання потоку екскурсантів до цього стародавнього куточка білоруської культури. Звісно, якщо знайдуться охочі.

Де ж справжній пуп континенту?
Як так сталось, що Центр Європи, котрий має бути єдиним, несподівано виявився такою неоднозначною і навіть легковажною блукаючою точкою на географічній мапі? Дискусії про те, де ж усе-таки він знаходиться, виникають через умовність й неоднозначність частини кордонів Європи, особливо на сході та півдні. Виходить, що кожна з перелічених країн вираховує центр так, як їй вигідно. Важко сказати, хто має рацію у суперечці на володіння цією умовною (навіть містичною) точкою. Проте за українським центром не лише вікова першість, а й мальовнича оточуюча місцевість, що безумовно більше пасує до лиця мудрій старенькій Європі. Чимало вітчизняних науковців наполягають, що саме Україна володіє європейським «серцем». Автор цих рядків із патріотичних міркувань, звісно, також так вважає. Та, погодьтесь, непорозуміння з Центром Європи спричинене бажанням різних держав мати його на своїй території.
Насправді є багато теорій і формул, за якими роблять розрахунки центру певної території, жодний з цих методів не можна вважати досконалим. Скажімо, за методом визначення центру тяжіння з певного матеріалу «вирізають» територію, зрозуміло, набагато зменшену в масштабі. У її приблизний центр встромляють голку. Якщо площина не перехиляється на бік, то центр визначено правильно. Саме за цим методом виявили умовний центр України, що в селі Мар’янівка Черкаської області. Мабуть, більшість наших громадян прагне, щоб Центр Європи надалі належав Україні, бо це — престижно, підігріває інтерес туристів до нашої держави.
На закінчення можна запропонувати найбільш «безкровний» метод визначення географічного Центру Європи — за даними, представленими всіма країнами Старого Світу. Для цього кожна держава повинна самостійно розрахувати координати власного географічного центру і свою площу. За цими даними навіть на калькуляторі можна однозначно обчислити координати спільного центру всіх європейських країн. Тоді жодна держава не зможе спростувати отриманий результат, адже дані давали самі, а в розрахунках використовується проста математична методика визначення центру тяжіння, яке ніхто не зможе заперечити. Цікаво, а як думають фахові географи, геодезисти?

Іван ДМИТРІВ, Ділове — Рахів (Україна) — Пурнушкяй (Литва) — Полоцьк (Білорусь)
також у паперовій версії читайте:

• ЗАПАШНИЙ ФОНТАН
• ОБЕРЕЖНО: КРАВАТКА!

назад »»»