ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА СПОРТ
VIVA ІСПАНІЯ!!!
Іспанія — на сьомому небі від щастя. Євро-2008 перетворився для збірної Луїса Арагонеса на такий собі сеанс психоаналізу, під час якого іспанці успішно позбулися кількох комплексів і через 44 роки знову стали чемпіонами Європи. Для цього піренейцям знадобилося шість поєдинків, у п’яти з яких вони здобули перемоги. При цьому на шляху до фіналу вони двічі обіграли росіян. Спочатку у груповому турнірі, а потім у півфіналі, звіт про який не увійшов до попереднього номера «ДУ».

Півфінал Іспанія — Росія — 3:0
Після феєричного матчу проти Голландії всі чекали від Росії як мінімум повторення яскравої атакувальної гри і в півфінальній зустрічі. Проте перші хвилини довели, що не все в порядку у російської команди насамперед із нервами. Перші п’ятнадцять хвилин м’яч узагалі не тримався у наших північних сусідів, натомість іспанці мали значну перевагу і створили кілька моментів. Спочатку Вілья віддав м’яч на Торреса, той звільнився від Ігнашевича і пробив, але Акінфєєв легко ліквідував загрозу. Через п’ять хвилин Вілья накрутив російських захисників біля лівого кута штрафного майданчика і пробив у ближній кут — Акінфєєв витягнув м’яч із-під поперечини. Після цього гра заспокоїлася і Росія змогла відсунути суперника від своїх воріт. На 35-й хвилині доля підготувала іспанцям відразу дві неприємності. Спочатку був травмований Вілья, і Арагонес замінив його на Фабрегаса, а за якихось півхвилини іспанські захисники не втримали Павлюченка, росіянин вийшов на побачення з Касільясом, але в останній момент Марчена завадив нападникові точно пробити.
Початок другої половини матчу був знову за Іспанією, й на 50-й хвилині два гравці «Барселони» організували класичний каталонський гол у ворота Акінфєєва. Іньєста отримав м’яч біля штрафного майданчика росіян, обіграв двох захисників, увійшов у штрафний майданчик і зробив простріл у центр на Хаві, котрий з семи метрів у падінні пробив у кут воріт Акінфєєва. З цієї хвилини на полі була одна команда. Іспанці в наступні 10–15 хвилин змарнували кілька стовідсоткових моментів. Лише Торрес мав забивати мінімум тричі, але це був не його вечір. Як виявилось, заміна Вільї на Фабрегаса зіграла на руку Іспанії. Гравець «Арсенала» організував ще два голи у ворота російської команди. На 72-й хвилині Сеск в один дотик вивів на побачення з Акінфєєвим Гуїсу і той легко перекинув м’яч у ворота — 2:0. На 82-й хвилині Фабрегас пройшов лівим флангом, віддав у центр штрафного майданчика на Сільву і той відправив м’яч у лівий від голкіпера кут (3:0). У доданий арбітром час росіяни двічі мали шанси забити м’яч престижу, але одного разу удар Сичова головою після подачі кутового парирував Касільяс, а в другому випадку Сичов не влучив у ворота.
Гус Хіддінк, головний тренер збірної Росії:
— Ми програли команді, яка була об’єктивно сильнішою за нас. Нам вдалося грати з ними на рівних лише перший тайм. Іспанці багато рухалися і змусили нас втомитися. Я засмучений поразкою, але для нас це — успіх, ми зайняли четверте місце на чемпіонаті Європи.
Луїс Арагонес, головний тренер збірної Іспанії:
— Це був складний матч. Особливо перша половина. Тоді ще нічого не було зрозуміло. Та в другому таймі мої футболісти значно додали у швидкості. Зрозуміло, що ми задоволені, що вийшли у фінал. Задля цього приїхали на чемпіонат Європи.

Фінал Іспанія — Німеччина — 1:0
Перед початком матчу більшість вболівальників і фахівців висловлювалися на користь іспанців, проте перші хвилини довели, що німецька команда не збирається грати другим номером. Перший небезпечний момент біля воріт іспанців виник на дев’ятій хвилині. Клозе пройшов лівим флангом, віддав м’яч під удар Хітцльшпергеру, той пробив, але в руки Касільясу. Іспанія відповіла на 14-й хвилині. Фабрегас віддав гостру передачу у штрафний майданчик на Іньєсту і після удару останнього Метцельдер ледь не зрізав м’яч у власні ворота — Леманн зумів перевести шкіряну кулю на кутовий. Починаючи з середини тайму, Іспанія заволоділа ініціативою. На 23-й хвилині іспанці двічі небезпечно пробивали по воротах суперника. Спочатку Торрес після навісу Рамоса влучив у штангу, а за мить Капдевіла ударом здалеку мало не влучив у дальній кут німецьких воріт. Іспанська команда забила після грубої помилки захисника Лама. Хаві віддав на Торреса, той поставив корпус Ламу, обійшов його на швидкості й з правого кута штрафного майданчика перекинув м’яч через Леманна, котрий надто далеко вийшов із воріт. Не минуло й хвилини, як іспанці знову могли забити. Іньєста пройшов до кута штрафного майданчика, змістився в центр і віддав на Сільву, але той не влучив у порожні ворота.
Початок другої половини гри пройшов у боротьбі за центр поля. Однак навіть у ці хвилини іспанці мали певну перевагу. На 53-й хвилині небезпечного удару завдав Хаві. Іспанець пробив з лінії штрафного майданчика і лише кидок Леманна врятував німців від неприємностей. Найреальніший момент зрівняти рахунок німці мали на 60-й хвилині. Після помилки Пуйоля Бал лак пробив із шістнадцяти метрів, але м’яч пройшов біля стійки воріт. Натомість іспанці тільки з 67-ї до 69-ї хвилини могли забити тричі. Спочатку німці помилилися виконуючи штучний офсайд під час подачі штрафного, і Рамос бив головою під перекладину — Леманн переводить м’яч на кутовий. Після розіграшу кутового Іньєста пробив у ближній кут, але цього разу німців урятував Фрінгс, який вибив м’яч з порожніх воріт. Хвилиною пізніше той же Іньєста отримав м’яч у штрафному майданчику, пробив, але Леманн парирував цей удар. Згодом свої шанси втратили Торрес і Гуїса. Останні хвилини, як, власне, і весь матч, іспанці провели впевнено і заслужено перемогли. Фактично за 90 хвилин збірна Німеччини не створила жодного по-справжньому гольового моменту, тоді як іспанці мінімум двічі мали забивати у ворота Леманна.
Йоахім Лев, головний тренер збірної Німеччини:
— Хотів би привітати збірну Іспанії та її тренера. Ми оцінили їхній високий клас. Вони грали добре впродовж усього турніру, а зараз показали чудову техніку і створили більше моментів, аніж ми. Вони заслужили на перемогу. Так, ми розчаровані, але загалом я задоволений цим турніром. Ця поразка змусить німецьких футболістів активніше працювати упродовж найближчих кількох років. Ми повинні додати у грі для того, щоб потрапити на наступний чемпіонат світу. Нам слід навчитися активно грати без м’яча, швидко грати в пас і вигравати єдиноборства. Це важливо у футболі, особливо на високій швидкості. За останні два роки ми змогли показати, що теж уміємо грати в швидкий і комбінаційний футбол. Якщо згадати кілька попередніх турнірів, то ми завжди перебуваємо серед найкращих збірних у Європі, а збірна за останні роки набула досвіду. Ми розвиваємось, але нам не можна втрачати енергії та сили. Наша мета — продовжити працювати і зростати.
Луїс Арагонес, головний тренер збірної Іспанії:

Фернандо Торрес, найкращий гравець фіналу:
— Іспанія чимало років чекала на цей титул. Це позитивно позначиться на розвитку футболу в нашій країні. Хаві віддав мені чудову передачу — я тільки біг до м’яча, а там уже помилився Леманн. Упевнений, цей гол приніс багато радості іспанцям. Проте на Євро-2008 життя не завершується. Наші амбіції не обмежено нинішнім успіхом — ми дивимося в 2010 рік з оптимізмом і вірою в перемогу на чемпіонаті Європи, що відбудеться у Південно-Африканській Республіці!

* * *

Тож через 44 роки після перемоги на домашньому чемпіонаті Європи 1964-го вершину знову підкорено: збірна Іспанії, як і збірна Франції, стала володарем двох титулів чемпіонів Старого світу. Якщо говорити загалом про європейську першість, то, попри те, що чемпіонат називали чемпіонатом сенсацій і несподіванок, фінал видався прогнозованим. Іспанія та Німеччина напередодні першості були серед фаворитів. Якщо вести мову про чемпіонство, то воно, ніде правди діти, логічно дісталося збірній Іспанії — команді, яка, на відміну від інших, провела весь турнір стабільно і без спадів. Так, був не вельми вражаючий поєдинок зі «скуадрою адзурою», але й там іспанці змогли, нехай і зусиллями Ікера Касільяса в серії післяматчевих пенальті, опинитися на коні. Зрештою, і статистика чемпіонату — на користь нових чемпіонів Європи. Якщо попередні володарі титулу, греки, мало пропускали у свої ворота, але мало й забивали, то збірна Іспанії пройшла свій шлях до чемпіонства за іншим сценарієм, довівши, що загальну перемогу можуть принести не лише прагматизм і виваженість у діях, які межують зі справжнім занудством, а й стрімкість, краса і нестримність в атаці. Так, на Євро-2008 іспанці забили найбільше з усіх учасників чемпіонату — 12 м’ячів, натомість Касільяс лише тричі діставав м’яч із власних воріт (післяматчеву серію пенальті у чвертьфіналі проти збірної Італії до уваги не беремо).
На другому місці за кількістю результативних атак — ще один фіналіст Євро-2008 — збірна Німеччини, яка десять разів вражала ворота суперників. Але... Бундестім, який повернувся обличчям до атакувального футболу, в Австрії–Швейцарії вражав своїм ненадійним захистом, що ніколи не було в німецькому стилі: результат — десять пропущених голів, більшість яких стала наслідком відвертих провалів у захисті підопічних Йоахіма Лева, коли навіть Йєнс Леманн не зміг урятувати ситуацію. Хоча насправді претензії можуть бути й до цього стража воріт.
Окрім того, якби іспанці навіть в підсумку поступилися у фіналі Німеччині, то все ж гравці цієї збірної, на думку фахівців, залишили б найяскравіший спогад про чемпіонат. Так, напередодні вирішального протистояння офіційний сайт Євро-2008 опублікував свою версію десяти найкращих футболістів першості. У топ-10 потрапили чотири іспанці та лише два німці. На останній сходинці опинився гравець збірної Туреччини Хаміт Алтинтоп. На один рядок його випередив єдиний представник Росії Андрій Аршавін. На восьмій позиції — капітан бундестіму Міхаель Баллак. Далі розташувалися Ікер Касільяс, Лука Модріч, Карлес Пуйоль і Бастіан Швайнштайгер. Трійку лідерів замкнув іспанець Маркус Сенна. На другій сходинці — голландець Веслі Снейдер. Переможцем, за версією сайту Євро-2008, став Давід Вілья. Цей список був основою для визначення символічної збірної, в якій знайшлося місце для дев’яти іспанців. А от представників Росії — четверо, німців лише троє, ще по двоє від Голландії та Португалії, по одному від Туреччини, Хорватії та Італії.

Загалом символічна збірна Євро-2008 має такий вигляд:
Голкіпери: Джанлуїджі Буффон (Італія), Ікер Касільяс (Іспанія), Едвін ван дер Сар (Голландія).
Захисники: Бозінгва (Португалія), Філіпп Лам (Німеччина), Карлос Марчена (Іспанія), Пепе (Португалія), Карлес Пуйоль (Іспанія), Юрій Жирков (Росія).
Півзахисники: Хаміт Алтинтоп (Туреччина), Лука Модріч (Хорватія), Маркос Сенна (Іспанія), Хаві Ернандес (Іспанія), Костянтин Зирянов (Росія), Міхаель Баллак (Німеччина), Сеск Фабрегас (Іспанія), Андрес Іньєста (Іспанія), Лукас Подольскі (Німеччина), Уеслі Снейдер (Голландія).
Нападники: Андрій Аршавін (Росія), Роман Павлюченко (Росія), Фернандо Торрес (Іспанія), Давид Вілья (Іспанія).
Цілком прогнозовано звання найкращого гравця Євро-2008 дісталося іспанцю — півзахисникові Хаві Ернандесу, який провів на першості п’ять поєдинків і забив один гол. Зокрема, група технічного аналізу УЄФА відзначила вміння Хаві керувати грою. Зі своїм персональним титулом додому повернувся й Давид Вілья, котрий через травму не зміг вийти на поле у фінальному поєдинку, однак таки став найкращим голеадором першості — на його рахунку чотири м’ячі.
Стосовно відкриття чемпіонату, то, безперечно, найбільше здивувала збірна Росії — не відомо, якою була б доля підопічних Гуса Хіддінка на Євро-2008, якби на їхньому шляху двічі не ставала збірна Іспанії. Щоправда, тепер росіяни можуть, не соромлячись, говорити, що поступилися лише майбутнім чемпіонам Європи, але при цьому варто не згадувати, що в підсумку двох матчів збірна Росії програла Іспанії із загальною різницею забитих й пропущених м’ячів 7:1. Відкриттям і водночас розчаруванням можна вважати збірну Голландії. Принаймні ніхто гадки не мав, що після феєричного старту команда Марка ван Бастена у чвертьфіналі безславно програє росіянам — 3:1.

Михайло ГЕРАСИМЕНКО
також у паперовій версії читайте:

назад »»»