ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА НАУКА
ВИТИРАЙТЕ НОГИ: АНТАРКТИКА
Протягом 12 днів у столиці України працювала 31 Консультативна нарада країн — учасниць Антарктичного договору (АТСМ–ХХХІ).

Відкриттю цього представницького міжнародного форуму, на який зібралися делегації з 47 держав (у тому числі з 28 країн, що мають найвищий у цій сфері статус «консультативних членів» цієї організації, й серед них Україна), ми присвятили інтерв’ю з директором Національного антарктичного наукового центру (НАНЦ) Валерієм Литвиновим.
Підбити підсумки цього зібрання кореспондентові «ДУ» допомогло спілкування з кількома українськими і зарубіжними вченими та менеджерами. Моїми співрозмовниками в останній день роботи форуму були член президії Національної академії наук України і директор Інституту біохімії академік НАНУ Сергій Комісаренко, якого делегати 31 Консультативної наради одноголосно обрали головою АТСМ–ХХХІ; виконавчий директор Секретаріату Антарктичного договору (Аntarctic Treaty Secretariat — ATS) Йоханнес Хубер (він голландець, працює в аргентинській столиці Буенос-Айресі, де міститься головний офіс АТS); керівник делегації України на АТСМ–ХХХІ — директор Інституту геологічних наук академік НАНУ Петро Гожик; старший радник відділу Антарктики департаменту навколишнього середовища і водних ресурсів уряду Австралії Іван Мак-Айвор і науковець-еколог з Бразилії Таня Бріто (обидва є віце-головами Комітету з охорони навколишнього середовища в Антарктиці) та заступник директора НАНЦ із наукової роботи, доктор технічних наук Олександр Таширєв.

І.
— Такі форуми, які щороку проводять по черзі у різних країнах, котрі є консультативними членами організації Антарктичного договору (попри свою назву «консультативних нарад»), є не лише місцем, де радяться представники держав, що займаються дослідницькою та іншою діяльністю в Антарктиці, а передовсім важливим механізмом правового і організаційного регулювання всього, що пов’язано з цим унікальним регіоном планети,— зазначив академік Сергій Комісаренко.— Тому будь-які рішення, які ухвалюють обов’язково консенсусом (тобто за одностайної підтримки всіх делегацій) на консультативних нарадах АТСМ, стають своєрідним дороговказом, створюючи чітко сформоване підґрунтя як для всебічного наукового вивчення Антарктиди і Південного океану (так називають сукупність акваторій південних частин Тихого, Атлантичного й Індійського океанів, що омивають береги льодового континенту), так і захисту вельми уразливого тамтешнього природного середовища від негативного впливу факторів антропогенного походження, тобто породжених різноманітною людською діяльністю — мореплавством, рибальством і видобутком інших біологічних морських ресурсів (зокрема, криля), туризмом тощо.
— З огляду на це,— веде далі Сергій Васильович,— делегації різних держав, що брали участь в АТСМ-ХХХІ, визнали, що нинішня нарада була добре організована, чітко функціонувала й виявилася плідною. Зокрема, з двох десятків питань, що становили порядок денний форуму, обговорено і ухвалено більш як 330 резолюцій, рішень та інших документів, котрими надалі керуватиметься широка спільнота країн, чиї організації працюють в Антарктиці,— як ті, що мають там свої постійно діючі станції, так і ті, що планують їм там споруджувати чи ведуть сезонні дослідження, а також структури, котрі на комерційних засадах розгортають антарктичний туризм. Але цей туристичний «прес» не може не турбувати.
Оскільки Антарктида завдяки особливим природним умовам (найперше величезним масам льоду) відчутно впливає на земний клімат і його зміни, багатогранні наукові дослідження у тому регіоні мають щодо цього не лише фундаментальне, а й прикладне значення,— наголошує Сергій Комісаренко.— Йдеться, наприклад, про здійснене полярниками з різних країн (зокрема, росіянами) буріння свердловин, що пройшли приблизно на три кілометри вглиб льодової товщі Антарктиди і дали дослідникам крижані кeрни — підняті з глибини циліндричні стовпчики льоду, що утворився багато мільйонів років тому й завдяки своєму складові здатний розповісти вченим про те, який був клімат на планеті у різні прадавні часи. Вивчення цих зразків довело, що у далекому минулому було вісім періодичних циклів, під час кожного з яких послідовно відбувалися потепління, згодом похолодання з обмерзанням, знову потепління і так далі. Проте останнє за часом потепління земного клімату, яке триває й нині, за своїми масштабами набагато перевищує усі попередні цикли, а пояснюється це сaме антропогенними чинниками — такими, як викиди «парникових» газів у атмосферу та іншими причинами техногенного характеру. Все це, що стосується небажаних змін земного клімату, є відлунням того, як люди, часто-густо не замислюючись про глобальні наслідки своєї діяльності щодо втручання у природу і «підкорення» її, призводять до того, що може стати згубним як для земної природи, так і самoго людства.

ІІ.
— Дуже важливими,— говорить виконавчий директор Секретаріату Антарктичного договору Йоханнес Хубер,— вважаємо прийняті на Консультативній нараді АТСМ–ХХХІ у Києві документи стосовно необхідних заходів з охорони навколишнього середовища в Антарктиці й збереження тамтешніх морських та інших живих ресурсів (можна згадати, зокрема, план дій щодо збереження пташиної популяції південного великого буревісника — Маkronectes giganteus). Не менш значущими є і рішення, ухвалені тут, стосовно нагальної потреби у проведенні гідрографічного обстеження і картографування в акваторіях Південного океану, прилеглих до Антарктиди,— з метою створення більш точних, ніж досі, морських карт, а також щодо здійснення низки заходів, покликаних забезпечувати у тому регіоні безпеку мореплавства — як туристичних круїзних лайнерів, так й інших суден, створення і функціонування центрів координації рятувальних операцій та протидії можливим негативним екологічним наслідкам аварій у тих краях. Адже, нагадаємо, кілька років тому в одному з приантарктичних морських районів стався прикрий випадок, під час якого там затонуло судно «Експлорер». На щастя, погода на той час виявилася спокійною, на морі не було шторму — й інше судно врятувало всіх пасажирів і екіпаж «Експлорера», завдяки чому тоді обійшлося без людських жертв. Однак загальні зусилля мають бути спрямовані на те, аби подібні випадки в Антарктиці не повторилися.
— Однією зі складових програми Консультативної наради АТСМ–ХХХІ,— розповідає еколог із Бразилії Таня Бріто,— були засідання Комітету з охорони навколишнього середовища в Антарктиці. Спрямування діяльності цього комітету ґрунтується на визнанні необхідності мінімізації втручання людей у природу Антарктичного регіону та її збереження. Комітет на засіданні в Києві прийняв п’ятирічний план, яким визначено пріоритети робіт у цій сфері. Організовано також додаткову робочу групу, яка опікуватиметься районами Антарктики, що потребують особливої охорони, і районами, котрі визначено як особливо керовані. До числа таких районів, зокрема, віднесено одну з історичних пам’яток, що неподалік острова Галіндез, на якому працює українська антарктична станція «Академік Вернадський»,— так званий «Будинок Ворді», а також об’єкти, розташовані поблизу Антарктичного півострова,— затока Уейлерс на острові Десепшен і острів Девіл.

ІІІ.
— На АТСМ–ХХХІ нами було опрацьовано правила поведінки туристів, котрі відвідують певні місця, популярні серед подорожувальників,— повідомив австралійський науковець Іван Мак-Айвор.— Ці правила сформульовано так, аби люди з усього світу мали змогу відвідати Антарктиду й помилуватися її чарівною красою і водночас не заважали дослідникам, що працюють там, і головне — не нашкодили природі. Це стосується і максимально дозволеної пасажиромісткості туристичних суден, що працюють в Антарктичному регіоні, й обмежень щодо кількості людей, яким водночас дозволяється сходити з борта судна на берег.
— Делегації, що взяли участь у нинішній Консультативній нараді,— додає Сергій Комісаренко,— також розглянули питання, пов’язані зі спорудженням Китаєм своєї нової станції в Антарктиді. Обговорено і плани росіян з приводу дослідження розташованого на глибині, під великим шаром льоду, озера Восток. Стосовно цього,— говорить Сергій Васильович,— у багатьох учасників АТСМ–ХХХІ з різних країн згадані плани російських дослідників викликали занепокоєння, адже у такій унікальній природній водоймі, як антарктичне підлідне озеро Восток, природа вочевидь з давніх часів «законсервувала» якісь живі організми, що мешкали на нашій планеті багато мільйонів років тому. Тож є небезпека, що ці організми можуть потрапити у наше середовище (з непрогнозованими наслідками цього), або, навпаки, що також небажано, до унікального озера можуть бути занесені якісь сучасні земні мікроорганізми.
Як розповів кореспондентові «ДУ» заступник директора Національного антарктичного наукового центру Олександр Таширєв,— серед результатів, які отримали українські дослідники під час антарктичних експедицій, подальшого опрацювання зібраних матеріалів та їхньої дослідно-практичної реалізації, увагу фахівців із різних країн, що брали участь у роботі АТСМ–ХХХІ у Києві, привернули, зокрема, повідомлення наших біологів щодо розроблених ними методів регульованого мікробного метаболізму (РММ-технології). Вони дають змогу робити ефективну мікробіологічну утилізацію харчових відходів функціонування антарктичних станцій і водночас не є шкідливими для навколишнього середовища в Антарктиді, бо у згаданих технологіях задіяні сaме мікроорганізми, які мешкають у природі тих країв, тому не відбувається привнесення туди чогось іззовні.

ІV.
Академік Петро Гожик розповів про проведені упродовж останніх років українськими науковцями геологічні дослідження в Антарктиці як на острові Галіндез, так і у навколишніх районах. Такі дослідження, як зазначив Петро Феодосійович, триватимуть надалі, не обмежуючись завданнями фундаментальної науки щодо вивчення геологічної будови земних надр. Пошук також спрямовується і на виявлення можливих покладів корисних копалин (або перспективних районів). Певна річ, нині чинними міжнародними угодами в Антарктиді заборонено господарську діяльність, у тому числі видобування будь-яких корисних копалин, і певніше за все така заборона існуватиме у найближчому майбутньому. Проте думати слід не лише про сьогоднішні та завтрашні потреби, а й про віддаленіші перспективи, коли, не виключено, людство з технічної, економічної, технологічної, екологічної та інших точок зору виявиться готовим до використання надр Антарктиди і відчує в тому необхідність. Тоді наукові дані, отримувані з року в рік геологами в антарктичних експедиціях, зможуть стати у пригоді.
Під час 31 Консультативної наради українська делегація провела низку переговорів із зарубіжними колегами й досягла домовленостей про доцільність деяких спільних проектів, що виконуватимуться на взаємовигідних засадах разом із дослідниками Антарктики з Індії, Франції, Чилі та інших держав
На заключному пленарному засіданні АТСМ–ХХХІ (після того, як остаточно ухвалили всі документи, запропоновані на розгляд, і порядок денний програми наради було вичерпано) керівники делегацій з різних держав подякували українським організаторам київського форуму за гостинність та гарні умови для плідної праці. На завершення пролунало: «До зустрічі у Балтиморі!». Адже наступна, 32 Консультативна нарада відбудеться з 6 до 17 квітня 2009 року у Сполучених Штатах Америки, а прийматиме делегатів АТСМ–ХХХІІ Балтимор — велике портове місто у штаті Меріленд, яке стоїть на березі однієї із заток атлантичного узбережжя Північної Америки. Саме у «Конвеншн Центрі» Балтимора проходитимуть засідання тієї наради.
Як пояснив мені Йоханнес Хубер, проведення чергової АТСМ–ХХХІІ у США пояснюється не лише тим, що послідовність щорічних консультативних нарад визначається за англійським алфавітом — і після Ukraine йде USA, а ще й тому, що у 2009-му відзначатиметься 50-річчя Антарктичного договору, який було укладено в столиці США у 1959 році. Форум «ХХХІІ Аntarctic Treaty Consultative Meeting» відбуватиметься під гаслом «50 років миру і науки», делегати відвідають Вашингтон: у столиці США пройдуть урочистості з нагоди ювілею Антарктичного договору.

Вадим ФЕЛЬДМАН
також у паперовій версії читайте:

• ШТАБ-КВАРТИРА ФАРАОНІВ
• СИНИЦІ ПРИСТОСУВАЛИСЯ ДО ГЛОБАЛЬНОГО ПОТЕПЛІННЯ

назад »»»