ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА УКРАЇНА І СВІТ
НЕПАЛЬСЬКА РЕСПУБЛІКА
Сучасний світ стає дедалі компактнішим. Цю тезу підтверджують події в географічно найвіддаленіших куточках земної кулі. Понад 250 років ситуація у гімалайському Королівстві Непал свідчила про те, що історичний час нібито зупинився. Лише в середині ХХ ст. після приходу до влади в Китаї комуністів та здобуття Індією незалежності геополітично Непал став буферною країною між цими азійськими гігантами. Індійський вплив у Непалі був зумовлений релігійною індуїстською орієнтацією місцевої монархії.

Натомість непальські прихильники революційного вчення китайського комуніста Мао Цзедуна нарешті після декількох десятиліть громадянської війни домоглися здійснення першого етапу своєї мети — Непал з індуїстської монархії перетворився на республіку. Нагадаємо, що внутрішньополітична криза в цій віддаленій гімалайській країні розпочалася першого червня 2001 року, коли спадкоємець престолу Діпендра в королівському палаці розстріляв свого батька короля Бірендру та решту членів родини. За дивним збігом обставин сумної долі пощастило уникнути його дядькові Г’янендрі, який, зрештою, і став новим королем Непалу.
Намагаючись втримати владу у своїх руках, Г’янендра заборонив діяльність всіх політичних партій, розігнав уряд країни. Активні бойові дії проти маоїстських партизанів чергувалися з переговорами. Втім, контроль з боку монарха за територією країни дедалі слабшав. Політичні партії, стурбовані авторитарними методами правління короля, вступили в союз з маоїстами, а 21 листопада 2006 року коаліційний уряд уклав з маоїстами угоду про громадянський мир.
Нарешті 24 травня 2008 року прем’єр-міністр Прасад Койрала звернувся до представників непальської Компартії з пропозицію сформувати новий уряд. У відповідь монархісти влаштували серію терористичних вибухів у столиці країни Катманду.
Королю гарантували право власності на декілька резиденцій та не залишили його на «голодному пайку». Маоїсти відмовилися від націоналізації, наприклад, фешенебельного готелю, який належить колишньому королю, та його тютюнової фабрики.
Поки що Непал стабільно посідає «почесне» місце серед найбідніших держав світу. Після проголошення республіки навряд чи варто сподіватися стрімкого позитивного розвитку країни. Громадянська війна в країні не закінчена, а лише призупинена. Радикальному маоїзму властивий антиамериканізм, через що відносини між Непалом та США навряд чи будуть приязними. Послідовники Мао намагаються поширити свій вплив і на сусідній Бутан, а це, вірогідно, призведе до подальшої регіональної нестабільності. Крім того, непальські індуїсти навряд чи погодяться відігравати другорядні ролі в політичному житті країни. Зрештою, пересічним громадянам все одно, яку назву має державний режим. Головне, аби він був гуманним, а його представники дбали про загальнонаціональні інтереси. Чи так станеться, покаже подальша історія давнього Непалу.
також у паперовій версії читайте:

• ІНВЕНТАРИЗАЦІЯ ІНТЕРЕСІВ
• МАКЕДОНСЬКИЙ ВУЗОЛ
• СПЕКОТНЕ ІРАКСЬКЕ ЛІТО

назад »»»