ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ЕКОЛОГІЯ
СТЕЖИНА В ЗЕЛЕНИЙ СВІТ
Сумська міська станція юннатів віднедавна була перейменована у міський центр екологонатуралістичної творчості учнівської молоді. То не проста зміна назви. Позашкільний заклад збирає на заняття на власній базі учнів багатьох шкіл. Методисти регулярно ведуть заняття в гуртках і секціях, влаштовують виставки учнівської екологічної творчості. Юним властивий потяг до змагальності, пізнання досі незвіданого.

— Цього року на екоконкурсі представники 29 навчальних закладів міста змогли ознайомити загал зі своїми напрацюваннями,— поділилася інформацією директор центру Людмила Харламова.— Працювали секції екології рослин, природоохоронної роботи, екології тварин й екологічних стежин.
Юним природолюбам було що показати і про віщо розповісти. Учениці Юлія Щербань ознайомила з результатами досліджень групи «Сокіл», котра впродовж років співпрацює із Сумським лісництвом, Юлія Шкурко розповіла про підсумки вивчення теми про роль зелених насаджень у Сумах, Катерина Волченко дослідила вплив омели білої на ріст дерев. Начальник держуправління охорони навколишнього природного середовища Вячеслав Черненко схвально відгукнувся про виконану юними екологами дослідницьку роботу « Вплив житлового будівництва на фізико-географічні умови 7–12 мікрорайонів Сум», про дослідження екологів з проблем побутових відходів в обласному центрі і стан річки Стрілки зацікавили депутатів міської ради.
— Дітей приваблює суспільна значущість виконуваної роботи, вони докладають до таких завдань всі свої знання і вміння,— сказала з цього приводу методист центру Наталія Гайкова.
Голова конкурсної комісії секції «Екологічні стежини», методист центру Віра Прохненко поділилася думками з приводу корисності таких заходів для екологічного виховання учнівської молоді, розширення пізнання світу учнями. В обласному центрі є Веретенівський парк, Баранівський лісовий масив, деякі садово-паркові об’єкти мають статус пам’яток місцевого значення. Це — надбання місцевої громади, вони повинні слугувати вихованню молоді. А скільки таких об’єктів у мальовничій сільській місцевості! Дендропарк у Шкуратівці на Білопільщині, парки в Кияниці й Низах Сумського району, урочище Шелихівське на Лебединщині, яблуня-сад у Ярославці Кролевецького районів, заповідні території в заплаві Сули...
Нещодавно голова обласної організації Всеукраїнської екологічної ліги Володимир Білик відкрив унікальну екологічну стежину в Краснопільському районі. На площі близько двох гектарів — справжній ботанічний клондайк: схоже, це єдина в Україні обширна територія, де в такій кількості росте брандушка різнокольорова. Спостерігати її під час цвітіння — естетичне задоволення. Володимиру Білику пощастило знайти брандушку різнокольорову 1995 року. Тієї весни він з групою юннатів досліджував у цих місцях витоки малих річок і натрапили на поодинокі рослини, котрі тоді саме зацвіли. До того часу науковці обласного центру знали про колонію рідкісної рослини лише з розповідей Володимира Михайловича. За сприятливого збігу обставин, місцина не розорювалася і не слугувала пастівником та місцем масових піших переходів чи автомобільних переїздів.
Учасники Всеукраїнської екологічної ліги, юннати центру екологонатуралістичної творчості на чолі із завідувачкою відділу Оленою Бур’ян, члени дитячої організації «Екологічна варта» з Краснопільської гімназії під керівництвом Івана Хомичова, викладач кафедри ботаніки Сумського державного педагогічного університету, кандидат біологічних наук Олексій Родинка і головний спеціаліст держуправління охорони навколишнього природного середовища Олена Карлюкова після подорожі балками та лісосмугами болотної місцевості побачили справжнє диво. Брандушка тому й зветься «різнокольорова», бо її квітки із шести пелюсток мають забарвлення від фіолетового, рожевого, ніжно-голубого до сніжно-білого кольору. Спершу побачили одну групу рослин як острівець на схилі. Потім перед ними постав майже суцільний барвистий масив завширшки 30–40 метрів і завдовжки майже кілометр. Подекуди на цьому килимі навіть ногу ніде було поставити.
— Брандушка — типова степова рослина, потрапила вона до Червоної Книги через інтенсивне розорювання в Україні степів для вирощування сільськогосподарських культур,— пояснив Володимир Білик.
За фіолетовим острівцем члени експедиції побачили ще одне диво природи — яскраво-жовті рослини горицвіту весняного. Фахівці дійшли висновку, що тут необхідно створити ботанічний заказник. За чинним законодавством, місця, де збереглися рідкісні рослини, мають набувати статусу заповідних. Олена Карлюкова позначила балку на карті, ботаніки вирішили з’ясувати, кому належить ця ділянка, і підготувати наукове обґрунтування.
З огляду на доволі значну кількість рідкісних рослин брандушки в цьому місці, ботаніки висловили думку відносно доцільності передачі частини садивного матеріалу для хоча б п’ятьох-шістьох заповідників у державі. Такий захід вважається слушним з міркувань роззосередження рідкісного виду у різних місцевостях задля гарантування збереження популяції.
Одночасно з роботою секцій відбувалося засідання «круглого столу», на якому керівники шкільних делегацій обговорювали проблеми залучення учнів до екологічних заходів. Не обійшли увагою й догляду висаджуваних щовесни дерев і кущів, передовсім не вирішеного досі питання поливу бодай упродовж перших двох-трьох місяців — поки зелені новосели приживуться. Обласний центр не має ливньової каналізації, що стало причиною витоптування газонів у періоди після випадання дощу. Подекуди малі річки, притоки Псла, потребують розчищення русел і прорідження берегів від дикорослих дерев, котрі давно слід замінити посадками декоративних паркових порід. Далеко не скрізь і не завжди своєчасно озеленюються подвір’я новозведених багатоповерхівок.
Досвідчені педагоги могли безпомилково відзначити той факт, що продемонстрований учнями рівень володіння інформацією слід пояснити перш за все належним чином організованими й спрямованими заняттями з цього предмету. Дослідження чи виступи в полеміці годі й сподіватися підготувати за кілька годин напередодні, оскільки вони потребують ґрунтовних теоретичних знань, систематизації найрізноманітніших фактичних спостережень.
Директор міського центру екологонатуралістичної творчості учнівської молоді Людмила Харламова повідомила, що надалі такі екоконгреси відбуватимуться щороку. Учнівська молодь обирає екологічну стежину — завдяки вмілій роботі педагогів, стає на захист природи, віддає перевагу заняттям і професіям, пов’язаним зі створенням комфортного навколишнього середовища, котре приносило б людині здоров’я, довголіття, давало б змогу милуватися чудовими краєвидами.

Віктор ТАРАСЕНКО, Суми
також у паперовій версії читайте:

• ПОТЕПЛІННЯ ПРИПИНИТЬСЯ ДО 2015 РОКУ
• ЕТИЧНІСТЬ НАСАМПЕРЕД
• У СВІТОВОГО ОКЕАНУ — КИСНЕВЕ ГОЛОДУВАННЯ

назад »»»