ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА БУДЬТЕ ЗДОРОВІ!
ПІДКОРИВ УКРАЇНОК
Територіальне медичне об’єднання «Лівобережне», фахівці якого обслуговують жителів Дарницького, Деснянського та Дніпровського районів столиці, є одним із найбільших у Києві. За кількістю людей, що живуть на Лівому березі Дніпра, його можна порівнювати з Донецьком або столицею Чехії — Прагою. Зважаючи лише на один цей чинник, турбот у тутешніх медиків вистачає. Про це ми говоримо з генеральним директором ТМО «Лівобережне» Даніелем Карабаєвим.

15 ЧЕРВНЯ — ДЕНЬ МЕДИЧНОГО ПРАЦІВНИКА
— Нині під нашою опікою перебувають понад 33 відсотки киян,— зауважує Даніель Таїрович.— Наші установи охорони здоров’я надають допомогу майже мільйону громадян. Торік у районах, що входять до складу нашого ТМО, народилося майже 11 тисяч дітей, що порівняно з попереднім роком майже на 4 відсотки більше. Загалом показник народжуваності на 6,3 відсотка вищий від середньоміського і на 11,2 відсотка перевищує загальнодержавний.
У нашому підпорядкуванні — 28 медичних закладів: у 22 люди отримують амбулаторно-поліклінічну допомогу, а в 5 — стаціонарну, є ще пологовий будинок.
— Які недуги найбільше дошкуляють жителям Лівобережжя?
— Це, зокрема, хвороби систем кровообігу, органів дихання і травлення. Побільшало гіпертонічних та ішемічних. У структурі хвороб органів дихання переважають бронхіти, гострі ларингіти і трахеїти, хронічні риніти та фарингіти. Непокоїть зростання захворюваності на бронхіальну астму, що за останні п’ять років збільшилась майже на 22 відсотки. Побільшало захворювань органів травлення, зокрема, гастритів і дуоденітів, хвороб підшлункової залози. Водночас зростання показників захворюваності свідчить не лише про погане здоров’я наших співвітчизників, а й про краще виявлення недуг. Розмірковуючи про стан здоров’я населення України, дехто апелює до відповідних показників 20-30-річної давності. Я згоден із тим, що останнім часом здоров’я людей погіршилося. Але не слід забувати, що зараз ми діагностуємо значно більше патологій і на більш ранньому періоді, ніж це робилося тоді.
— Останнім часом в Україні побільшало захворювань на рак.
— Минулоріч у нас зафіксовано 2795 злоякісних новоутворень. Хоча це дещо менше, ніж у попередні роки, причин для самозаспокоєння немає. Мене тривожить те, що по допомогу до лікарів люди часто звертаються із занедбаними формами. Наприклад, у 2007 році було 356 таких випадків. На жаль, нерідко пацієнти уникають профілактичних оглядів, не звертаються до лікарів навіть тоді, коли відчувають, що зі здоров’ям не все гаразд. Найбільший рівень захворюваності серед уперше виявлених злоякісних новоутворень припадає на патологію молочної залози — 61,8 відсотка на 100 тисяч населення.
— Дедалі більше українців потерпають від хвороб, які мають соціальне забарвлення. Маю на увазі туберкульоз, ВІЛ/СНІД. Яка ситуація стосовно цього з-поміж жителів Лівобережжя?
— За кількістю людей, котрі страждають від цих недуг, Україна є, на жаль, «лідером» у Європі. Це не може не позначатися і на киянах. У столиці реалізуються невідкладні заходи щодо запобігання поширення туберкульозу. Хід роботи заслуховують на медичних радах закладів охорони здоров’я та протитуберкульозного диспансеру, створено комісії з боротьби з цією недугою. Минулого року туберкульоз легенів діагностовано у 376 осіб. Коли говорити загалом про ситуацію з цим захворюванням, то вона, порівняно з 2006 роком, дещо поліпшилась. Водночас на облік взято 419 ВІЛ-інфікованих осіб, що на 75 більше, ніж у 2006-му. Тобто захворюваність на цю інфекцію зросла майже на 22 відсотки. На 86 відсотків збільшилась кількість хворих на СНІД.
— Що робиться для того, аби статистика, яку Ви щойно навели, пішла на спад?
— Наголошуємо на запобіганні біди, освіті населення. У медичних закладах нашого ТМО проводяться інформаційні заходи серед майбутніх батьків щодо добровільної участі в обстеженні на ВІЛ-інфекцію, а пологові будинки, інші медичні заклади, що надають акушерську допомогу ВІЛ-інфікованим вагітним жінкам і дітям, народженим від них, забезпечені антиретровірусними препаратами та сумішами для годування немовлят. Наші лікарні забезпечені засобами передстерилізаційної обробки медичного інструментарію, а також засобами індивідуального захисту для медичних працівників. І все ж, певен, вирішення проблем, пов’язаних із ВІЛ-інфікуванням та захворюванням на СНІД, залежить не стільки від медиків, скільки від самих людей. Якщо людина вестиме нормальний спосіб життя, тобто не вживатиме наркотиків, уникатиме випадкових статевих контактів, то лише цим зведе до мінімуму ризик. Проте, на жаль, цих простих істин багато хто не хоче розуміти.
— Серед жителів Дарницького, Деснянського та Дніпровського районів є чимало таких, які мають право на лікування на пільгових умовах. Скажімо, на отримання ліків. Чи легко скористатися своїми правами?
— Право на користування пільгами за соціальними і медичними ознаками на отримання медикаментів при амбулаторному лікуванні торік мали 210 тисяч громадян. Із них по допомогу звернулося 115 тисяч. На задоволення їхніх прав витрачено близько 10 мільйонів гривень, наші лікарі виписали їм майже 300 тисяч пільгових рецептів.
— Не обходиться, певно, і без проблем?
— Якщо конкретно, то протягом останніх п’яти років погіршилась забезпеченість медичних закладів лікарями-спеціалістами, передовсім дільничними терапевтами, фізіотерапевтами, терапевтами приймальних відділень, лікарями-рентгенологами, лаборантами клініко-діагностичних лабораторій. Наприклад, із 357 терапевтичних дільниць поліклінік дільничними лікарями-терапевтами укомплектовано лише 280. На педіатричних дільницях ще гірше — вони укомплектовані кадрами лише на 72 відсотки. Це, звісно, не може не позначитись на якості медичного обслуговування, насамперед дітей. Якщо говорити взагалі про укомплектованість кадрами, то лікарями і середнім медичним персоналом наші заклади укомплектовані на 84 відсотки. До того ж, з-поміж працюючих значний відсоток пенсіонерів.
— Чому, Даніеле Таїровичу, склалася така ситуація? Адже Лівобережжя столиці — це, скажімо, не поліська глибинка, куди неохоче їдуть працювати випускники медичних університетів.
— Так, Київ — не глибинка, хоча жителі і столиці й сільської місцевості мають однакове право на здобуття якісної медичної допомоги. А кваліфікація лікаря великою мірою зумовлена його соціальним статусом, зокрема, оплатою праці. Маю на увазі, найперше, гідну заробітну плату, надання тим, хто його потребує, житла, вирішення інших соціальних проблем.
Зважте і на те, що навантаження на лікарів і середній медперсонал наших амбулаторно-поліклінічних закладів перевищує норми, передбачені відповідними наказами МОЗ України.
— Чим це зумовлено?
— Інтенсивною забудовою районів, жителів яких ми обслуговуємо, закриттям медичних санітарних частин підприємств, де раніше їхні працівники отримували первинну допомогу, а також зростанням звернень громадян, не зареєстрованих у місті, але працюючих тут.
Для розв’язання цієї проблеми потрібно найближчим часом побудувати в усіх трьох районах амбулаторно-поліклінічні заклади на 3,5 тисячі відвідувань за зміну. Загалом для оптимізації системи надання первинної медико-санітарної допомоги слід упродовж найближчих п’яти років побудувати п’ять поліклінік для дорослих і чотири — для дітей. Найближчим часом ситуація з медичним забезпеченням дітей дещо поліпшиться, оскільки в поточному році планується введення в дію дитячої поліклініки на 480 відвідувань за зміну у Дарницькому районі. Окрім неї завершимо реконструкцію двох лікарських амбулаторій, що теж сприятиме наданню амбулаторної допомоги жителям Лівобережжя. Є певні проблеми і з наданням стаціонарної допомоги. Зокрема, нам з різних причин не вистачає 3800 дорослих і 931 дитячого ліжка. Хоча головним є не кількісний показник, а ефективне використання того, що маємо. Близько 50 відсотків жінок Лівого берега народжують у пологових будинках, що на Правому березі. Це створює певні незручності не лише для вагітних і породіль, а й ускладнює взаємодію між лікарями жіночих консультацій і стаціонарів. Так склалося, що забезпечення Лівобережжя акушерськими ліжками є найнижчою у місті: маємо 255 ліжок, а потрібно близько 500. Тому вважаю, що найближчим часом у Деснянському районі, де немає пологового будинку, необхідно звести стаціонар із акушерськими відділеннями на 200 ліжок. Це дасть змогу позбутись багатьох проблем, пов’язаних з госпіталізацією жінок до територіально віддалених стаціонарних закладів і поліпшити взаємодію й наступність в роботі жіночих консультацій та пологових будинків.
Маємо потребу в оновленні медичної апаратури, придбанні останніх її зразків. Так, вона є наддорогою, але, я в цьому твердо переконаний, не можна заощаджувати на здоров’ї людей.
Словом, проблем вистачає. Але я все ж з оптимізмом споглядаю в майбутнє. Бо хоч і повільно, але в медичній галузі відбуваються позитивні зміни. Часи, коли на так звані об’єктивні труднощі можна було списувати власну нерозпорядливість, минули.

Інтерв'ю провів Сергій ЗЯТЬЄВ
також у паперовій версії читайте:

• «ЛІКАРСЬКІ СУПЕРМАРКЕТИ»
• ГРУПА КРОВІ І ЖІНОЧИЙ ТЕМПЕРАМЕНТ
• ВІК КУРЦЯ — НА ОБЛИЧЧІ

назад »»»