ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ТОЧКА ЗОРУ
УСЕ ЩЕ У СТАДІЇ ПЕРЕХОДУ...
Потреби й пріоритети у суспільстві — в основі соціальних інтересів, які, у свою чергу, є глибинними чинниками соціальних дій. Політичні та економічні пріоритети населення України досліджував кандидат соціологічних наук Андрій Зоткін, працівник Інституту соціології НАНУ.

Як виявилося, вищі позиції в громадській думці посідають соціально-економічні складові життя. Найважливішими проблемами країни громадяни поряд із боротьбою з корупцією (за це висловилося 61,1% опитаних) і злочинністю (52,8%) вважають підвищення загального рівня зарплат, пенсій і стипендій (61,4), поліпшення медичного обслуговування (53,6), зниження цін на продукти і товари першої потреби (50,3), зменшення плати за квартири й комунальні послуги (49,7), соціальний захист малозабезпечених, пенсіонерів, інвалідів (44,2), подолання безробіття (40,8%).
На цьому тлі невиразними є зовнішньополітичні пріоритети: ідея вступу до НАТО вважається однією з найбільших проблем держави лише для 12,4% респондентів, до Євросоюзу — 18,5, до ЄЕП — 20,7%. Не користуються великим інтересом ідеї реформування податкової й освітньої систем (12,6 і 18,6% відповідно). З погляду громадян, немає серйозних проблем із захистом свободи слова та прав людини (15,6%). Не набагато випередила ці показники проблема взаєморозуміння між Заходом і Сходом України (25,8%). Серединні позиції у ієрархії державних проблем, на думку громадян, займають переважно соціально-економічні складові життя: пенсійна реформа (36,3%), вирішення екологічних проблем (35,5), прискорення темпів економічного розвитку (31,4), зниження рівня соціального розшарування (30,2%).
Половина українського суспільства відчуває гостру нестачу у справедливій оцінці заслуг людини перед суспільством. Переважна більшість громадян вважає важливим (36,9%) і дуже важливим (49,4%) створення у суспільстві рівних можливостей. 61,2% респондентів має високу потребу у соціальному захисті та соціальній справедливості (51,1%). Понад 70% громадян вважають, що уряд має зменшити нерівність у суспільстві. Отже, у свідомості українського суспільства, яке ще досі перебуває у стадії переходу від соціалізму до лібералізму, від колективістських соціальних практик до індивідуалізму, зберігається очікування державного патерналізму (опіки).
Спостерігається також високий рівень підтримки різних ідеологічних течій (загалом понад 46% опитаних). Прихильники лівої ідеології загалом становлять 30,2% (у тому числі комуністичної — 7,8, соціалістичної — 11,4, соціал-демократичної — 11%). Орієнтованих на цінності правих 16,1% громадян. Прихильників ліберальної ідеї — 1,4%, християнсько-демократичної — 2,9, національно-демократичної — 9,7, націоналістичної — 2,1%.
Водночас більшість українців (87,2%) залишається не залученою до інститутів громадянського суспільства. «Лідерами» інституцій, до яких входять громадяни, є релігійні громади (2,2%) і політичні партії (3%).
Більшість українського соціуму відчуває залежність свого життя від складу правлячої еліти. Дуже залежить від цього життя 34,8% респондентів, достатньою мірою — 38,4%. В українському суспільстві багато в чому залишається викривленим розуміння демократії. Близько 40% респондентів дали правильну відповідь, розуміючи демократію як «владу більшості з урахуванням і захистом інтересів меншості» та як «народне самоуправління». 17,4% опитаних не знають, що це таке, 17,2% вважають демократію «слабкою формою управління у державі, котра заважає порядку, організованості й стабільності». Досить високий відсоток (39,3%) тих, хто заперечує необхідність у державі багатопартійної системи.
Вочевидь, українському суспільству притаманні схильність до державного патерналізму, відчуття залежності від еліти, низький рівень залученості до інституцій громадянського суспільства.
також у паперовій версії читайте:

• ЛЮБИМО ПРИБІДНЮВАТИСЯ?
• ПІД ПОКРОВОМ КАШТАНІВ...

назад »»»