ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА КУЛЬТУРА
ЩО СКАЗАВ БИ ГОГОЛЬ?
У стінах культурно-художнього та музейного комплексу «Мистецький Арсенал» стартував другий етап фестивалю ГогольFest. Уперше в Україні під одним дахом об’єднали свої творчі зусилля художники, музиканти, філософи, письменники, сценаристи. Ультрамодна, широкоформатна, вражаюча — це далеко не всі епітети, які можна застосувати до такої культурної події.

aМикола Гоголь синтезував найкращі риси української і російської культур, це — постать світового визнання. 2009-й, за рішенням ЮНЕСКО, оголошено роком Гоголя. Тому його ім’я можна сміливо використовувати як бренд для організації мистецьких акцій, чим і скористались організатори названого фестивалю. «Gogol watching you» («Гоголь дивиться на вас») — таке гасло прикрашає велетенських розмірів металеву конструкцію Олексія Нужного та Віталія Федоренка, що символізує велич Гоголя і свідчить про його присутність.
За задумом організаторів, дійство розраховане на п’ять етапів. ГогольFest відкрився торік, демонструючи роботи українських митців і виключно на гоголівську тематику. Цього року формат вийшов далеко за її межі — презентовано широку палітру сучасного мистецтва, запрошено гостей із Угорщини, Німеччини та Росії. Упродовж двох тижнів мешканці Києва мали нагоду поближче ознайомитись зі зразками сучасного українського та світового мистецтва: переглянути перфоманси й фільми, послухати музику (академічну, електронну й етнічну), насолодитись арт-творами топових українських творців (О. Ройтбурда, Т. Квісітеджта, М. Вайсберга та ін.), відвідати майстер-класи відомих музикантів, художників, сценаристів (В. Троїцького, Б. Юханова, А. Загайкевич, С. Лозниці). Майже половина пропонованих заходів — безкоштовна. Організатори мають на меті ознайомити аудиторію зі здобутками культури, стати всеукраїнським центром сучасного мистецтва, до якого входитимуть різні мистецькі напрями — від музики до живопису.
Протягом фестивалю діяла «Картель кураторів. Містифікація» — нещодавно створена арт-група, яка презентує низку художніх експозицій. Найкращі вітчизняні галереї представили на огляд публіки свої роботи — тут і «Шкільні портрети» Олександра Ройтбурда, де в незвичному амплуа постають відомі будь-якому школяреві постаті — Дарвін, Ейнштейн, Архімед, Ломоносов та інші в сучасній уяві художника; і ознайомлення широкого загалу з долями багатьох видатних українців — Ахматовою, Булгаковим, Сковородою, Курбасом, що у своєрідних картинах їх інтерпретують студенти майстерні професора В. Лесняка; і живописна серія М. Вайсберга «7 днів», що складається з семи полотен, які є художнім втіленням, інтерпретацією біблійної історії про створення Господом світу.
Цікавим є проект, презентований галереєю «Цех» — «Роман з географією», де різні частини тіла людини видаються материками — то обличчя, сховане за мапою Близького Сходу, то тіла двох закоханих, оповиті хвилями океану, немов ковдрою, як на мапі Австралії й Океанії. А Херсонський центр «Тотем» пропонує перевірити, чи є у вас ген національної ідентичності за допомогою «генолічильника» — автомата, який за п’ять хвилин виявить цю приналежність (якщо вона, звичайно, є!), варто лишень опустити 50 копійок.
Цьогоріч організатори спрямували зусилля митців на тему «Мертві душі — мертві гроші» («мертві душі» — за твором Миколи Гоголя, «мертві гроші» — бо мистецтво не продається). Серед аудіовізуальних шедеврів — «Цяцьки» — народний піксель, унікальна ілюстрація того, як із глибини років перегукуються різні символи, образи різних епох, постають знайомі сюжети, орнаменти, що ожили в актуальній графіці сьогодення.
Робота фестивалю засвідчила, що охочих ознайомитись із сучасним мистецтвом чимало — хтось висловлював захоплення, хтось жахався, переглядаючи деякі аудіовізуальні проекти, хтось мовчки йшов прохолодним приміщенням, оглядаючи витвори майстрів. А на запитання — «Що найбільше вразило?» — майже 100% з опитаної мною аудиторії вказували на «Роман з географією», медіа-об’єкти, а велике емоційне враження справили «Немовлята на замовлення» Оксани Чепелик, де запропоновано замислитись над репродуктивною системою, звертаючись до проблем сурогатного материнства. Цікаво, що сказав би з нагоди побаченого і почутого сам Микола Васильович?

Тамара МОНАШНЕНКО
також у паперовій версії читайте:

• ВИЩА ЛІГА СВІТОВОГО АКОРДЕОНА
• ПОСТАТІ НЕЗАБУТНІХ СВІТОЧІВ

назад »»»