ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА КУЛЬТУРА
ЕДІТ ПІАФ УЗЯЛА ЖИТТЯ В КРЕДИТ
У столичних театрах триває народження вистав, присвячених неординарності таланту й долі незрівнянної Едіт Піаф. Дехто вже охрестив це явище піафоманією. Чергова прем’єра на цю тему — мюзикл «Едіт Піаф. Життя в кредит» — побачив світло рампи в Національному академічному драматичному театрі імені І. Франка.

Журналістів запросили на відкриту генеральну репетицію вистави, де у них була унікальна можливість одразу побачити обидва акторські склади, котрі по черзі гратимуть у спектаклі. Новий мюзикл, музичний матеріал якого написала молода співачка й композитор Вікторія Васалатій (учениця Павла Зіброва, нині працює в гурті «Платина»), а драматургічний — знаний поет Юрій Рибчинський, охоплює період утвердження Едіт Піаф як співачки. Власне, всі розігрувані колізії добре відомі тим, хто читав мемуарну та біографічну літературу, присвячену Артистці. Однак своєрідність нової постановки полягає у задумі творців: у метафоричній, суто театральній формі пропонується музична оповідь про початок великої й трагічної долі головної героїні.
Глядачі стають свідками історії першого кохання та нетривалого шлюбу співачки, її першого сценічного тріумфу. Вони потраплять в атмосферу французького шансону ХХ ст. — її створюють написані в цьому стилі музичні номери, почують неповторну магнетичну музику, задля якої Піаф зреклася багатьох земних благ і яка перетворила її на легенду.
Режисер-постановник вистави — заслужений діяч мистецтв України Ігор Афанасьєв. Глядачі зі стажем пам’ятають поставлені ним у 1980-х роках вистави: один із перших в Україні мюзиклів «Конотопська відьма» (за повістю Г. Квітки-Основ’яненка), «Бунт жінок»
Н. Хікмета, «Дім, у якому переночував бог» Г. Фігейредо. У 1990-ті роки Ігор Афанасьєв виїхав на постійне проживання до США, що не заважає йому багато працювати в Україні. Наразі в репертуарі театру — спектакль «Ревізор», поставлений режисером у 2003 році.
Власне, в режисурі прем’єрної вистави мало небанальних прийомів, вона більше скидається на сценічний відповідник літературних творів. Єдиний хід (мабуть, радше драматургічний, ніж режисерський), який, безумовно, привертає увагу оригінальністю,— введення постаті Білої Леді — уособлення смерті. Вона всюди супроводжує героїв, іноді просто підглядає за ними, а часом підстерігає, щоб назавжди узяти із земного життя. Біла Леді не має страхітливого вигляду — ця жінка лише нагадує з підмостків, що колись кожному з нас доведеться зустрітися з нею, тому боятись немає сенсу. Кільком персонажам вона пропонує укласти певні угоди. Наприклад, панові Лепле, першовідкривачеві таланту Едіт, підступна жінка «підсунула» парі: або справджується його пророцтво й вулична співачка стає зіркою і він розплачується за це життям, або дівчина залишається на вулиці. Та він не зраджує свою мету.
Найжорстокіше Біла Леді переслідує саму співачку, то вимагаючи, то благаючи віддати голос. «Я взяла красу у Клеопатри, розум у цариці Савської. А від тебе хочу взяти голос, щоб люди не боялись мене»,— пояснює своє бажання Смерть. Невблаганній Едіт вона погрожує помстою: «Я буду забирати одного за одним усіх найдорожчих для тебе людей». І, як бачимо, дотримала слова.
«Працюючи над образом Білої Леді, я свідомо не хотіла робити її потворою,— говорить народна артистка України Людмила Смородіна.— Ця жінка взяла в інші світи стільки людей, що її не можна не поважати».
Творчий доробок актриси поповнився ще однією вдало зіграною роллю — Людмила Смородіна надає словам і діям героїні не лише містичного, а й філософського забарвлення.
І все ж у центрі вистави — Едіт Піаф, яка перемогла смерть, втекла з її холодних обіймів і блискуче виступила в одному з найкращих концертних залів Парижа.
Написавши музику до вистави, Вікторія Васалатій виступила в ній і як виконавиця головної ролі (в іншому акторському складі її грає Тетяна Міхіна). Вона розповіла:
— Процес створення музики був легким, хоч і тривалим: я писала з 2003-го до 2008 року — тоді, коли з’являлося натхнення. Першою була пісня «Все буде так», яка звучить у фіналі. Анатолій Карпенко чудово аранжував музику. За два місяці репетицій намагалася зробити все можливе. Була готова піти з вистави, якщо не впораюсь з роллю. Розумію, що й зараз моє виконання не є досконалим, адже я не драматична актриса, проте й надалі наполегливо працюватиму.
— Вікторіє, як удалося тембрально наблизити голос до піафівського?
— Я знаю, що і в моєму голосі є така барва, тож намагаюсь максимально її «відпускати».
— Опрацьовуючи літературний матеріал, якою побачили свою героїню?
— Захоплююсь нею, насамперед її вмінням любити. Її закоханості були не просто романами та плотськими насолодами, це була романтика, високі, поетичні почуття.
— Як Вас прийняла франківська трупа?
— Надзвичайно доброзичливо. З перших днів репетицій відчула себе тут своєю. Я вдячна за підтримку талановитим акторам цього театру.
У виставі «Едіт Піаф. Життя в кредит» зайнято чимало відомих акторів молодшого й середнього поколінь: народний артист України Олександр Задніпровський, заслужені артисти Василь Мазур, Інна Капінос, Дмитро Чернов, Іван Кадубець, Олександр Форманчук та інші.
також у паперовій версії читайте:

• НЕ ЗАТРИМУЄТЬСЯ НА ПЛАТО
• ВЕРТЕПНА КОМЕДІЯ ПРО СУТНІСТЬ ВЛАДИ

назад »»»