ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА БЕЗПЕКА
ДІОКСИНОВИЙ ЗАШМОРГ СТИСКАЄТЬСЯ...
Про діоксини багато хто чув з повідомлень засобів масової інформації. Однак про шкоду, якої завдають живим організмам ці хімічні речовини, знають не всі.

Діоксини — це дві великі групи органічних сполук, які містять у своїй молекулі хлор. Першу групу становлять речовини, що спеціально не виробляються, а є супутніми продуктами багатьох виробничих процесів, у яких бере участь хлор (їхня повна назва — поліхлоровані дибензопара-діоксини і поліхлоровані дибензофурани). До другої групи належать продукти, що їх виробляє хімічна промисловість для виробничих потреб.
Для зручності користування ми називатимемо далі ці речовини скорочено діоксинами й фуранами.
Пригода на іподромі
Про діоксини та фурани світова громадськість дізналася відносно недавно. Відомий американський еколог Б. Коммонер вважає, що їхня історія розпочалася 26 травня 1971 року. Саме тоді в невеликому містечку Таймз Біч (штат Міссурі), щоб запобігти куряві під час перегонів на полі іподрому розбризкали технічне мастило, якого використали лише 10 кубічних метрів. Але цього виявилося досить, щоб за кілька днів весь іподром був усіяний трупами птахів, ще через день захворів один жокей, заслабло троє коней. Протягом наступного місяця загинуло 29 коней, 11 котів і чотири собаки. У серпні захворіло декілька дорослих та дітей. Після цих подій влада була змушена провести спеціальне розслідування для з’ясування причин масових смертей і захворювань. Рідина, яку розбризкали на полі іподрому, являла собою хімічні відходи виробництва трихлорфенолу — проміжного продукту у виробництві трихлорфеноцтової кислоти, у яких виявилися діоксини. Саме вони призвели до ураження людей та тварин.
Новий скандал, пов’язаний із загрозою масового отруєння людей діоксинами, спалахнув навесні 1999 року. Тоді в харчових продуктах птахівництва бельгійського виробництва виявили діоксини, в організм птахів вони потрапили з кормом, до якого домішували відпрацьоване технічне мастило. Повідомлення про цей «курячий скандал» облетіло всю Європу. Та потім усе стихло. Але реально діоксинова небезпека для людства не зникла. Більше того, вона постійно зростає.
Знати ворога
Для визначення токсичності діоксинів та фуранів створено міжнародну шкалу. У різних країнах добова доза гранично допустимої концентрації діоксинів та фуранів в атмосферному повітрі та питній воді істотно різняться між собою. Ще одне застереження. У довкіллі діоксини та фурани трапляються переважно у вигляді складних сумішей. Зробити їхній кількісний та якісний аналіз досить складно. Для цього потрібні спеціалісти високої кваліфікації та досить складне обладнання хроматомасспектрометри, вартість одного такого приладу дорівнює в середньому 400 тисячам доларів.
Перешкодою в боротьбі з діоксинами є й такі їхні хімічні та фізичні властивості: вони не руйнуються внаслідок дії кислот та окислювачів, якщо не застосувати каталізатори; стійкі у лужних речовинах; не розчиняються у воді; на них не впливає термічна обробка; період їхнього напіврозпаду становить від 10 до 20 років; попадаючи в організм людини, накопичуються, не розпадаються і майже не виводяться з організму.
Основними джерелами забруднення довкілля діоксинами й фуранами є підприємства металургійної, хімічної, целюлозно-паперової промисловості, автомобільний транспорт, сміттєспалювальні заводи. В хімічній галузі найнебезпечнішими є процеси виробництва хлорбензолів і поліхлорованих біфенолів, які широко використовуються як рідкі діелектрики, мастильні матеріали, високотемпературні теплоносії та гідравлічні рідини.
Такими ж небезпечними з огляду на утворення діоксинів та фуранів є процеси видалення целюлози з деревини та її відбілювання. Для цього використовують хлор та його сполуки, внаслідок чого виділяються поліхлоровані токсиканти. Досить велика їхня кількість потрапляє у стічні води, шлам, паперову продукцію.
Та найбільшу загрозу здоров’ю населення становлять продукти згорання промислових і побутових відходів, серед яких останнім часом з’явилося багато матеріалів, що містять хлор — залишки полімерів, тара одноразового використання для зберігання харчових продуктів, одноразові шприци, лінолеум, пошкоджена плівка для покриття парників і теплиць та ін. Під час згорання цих матеріалів з хлору, органіки за високої температури утворюються діоксини, які з димом піднімаються в повітря, а потім осідають на ґрунті, воді, рослинах. Наступною ланкою цього ланцюжка є поїдання рослин тваринами, у м’ясі та жирі яких накопичуються діоксини. Те ж саме відбувається з рибою, що живе в забруднених діоксинами водоймах.
Отже, продукти харчування — основний шлях надходження діоксинів до організму людини. Вони становлять близько 98% загальної кількості токсичних речовин, у повітрі їх 2%, у питній воді — 0,001%. З продуктів харчування найнебезпечнішими щодо діоксинів є м’ясо (50%) та молоко (27%). Решту «постачають» риба (10%) та овочеві культури (11%), переважно картопля, морква, буряк та інші коренеплоди. У наземній частині овочевих культур кількість діоксинів є незначною.
Так само, як і більшість інших хлорованих харчових сполук, діоксини добре всмоктуються в шлунково-кишковому тракті, легенях, проникають також через шкіру. З діоксинів, які потрапили до організму з їжею, приблизно 87% всмоктується в шлунково-кишковому тракті.
Поглинуті діоксини накопичуються в організмі, насамперед у жирових тканинах, печінці та шкірі і відчутно впливають на самопочуття та здоров’я. Як свідчать наукові дослідження, вони можуть спричиняти онкологічні хвороби, руйнувати імунну систему, негативно позначатися на репродуктивній функції людини, викликати захворювання шкіри, збільшувати ризик виникнення діабету тощо.
Страшним наслідком діоксинового отруєння є передача отрути від матері дитині. Однією з великих несправедливостей природи є те, що молоко матері, яке утворюється в тісному контакті з її кров’ю, поглинає всі речовини-забруднювачі, що накопичилися в її організмі. Це стосується й діоксинів.
Учені-дослідники дійшли парадоксального висновку: мати-годувальниця викидає з організму з молоком та іншими шляхами значно більше діоксинів, ніж одержує їх. Виявилося, що таємничим джерелом цього надлишку діоксинів є... сама мати. Під час лактації молоко екстрагує з організму жінки діоксини, вони концентруються в молочному жирі. За весь період годування немовляти мати може очиститися від 20–40% діоксинів, які сконцентрувалися до цього в її організмі, а тепер переходять в організм дитини.
Раціон з корективами
Який же вихід з цього безрадісного становища? Його слід шукати у зміні раціону харчування. Жінкам, якщо вони хочуть мати здорову дитину, слід з перших днів вагітності переходити на вегетаріанську їжу, вилучити з раціону насамперед жирні м’ясо й рибу. Тваринний білок замінюйте бобовими культурами та горіхами, та й у хлібі його багато. Основними продуктами харчування мають стати овочі та фрукти — чим більше, тим краще. Завдяки цьому за дев’ять місяців можна наполовину зменшити рівень діоксинів в організмі.
Одним із заходів убезпечення всього населення (а не тільки вагітних жінок) від діоксинів є повсюдне припинення діяльності сміттєспалювальних заводів та установок, а також практика спалювання залишків торішніх рослин і сміття біля осель, у садах та на городах. Характерний такий приклад: у 1989 році в Нідерландах була схвалена «Директива про спалювання». У підсумку виконання передбаченої в ній програми викиди діоксинів в атмосферу через п’ять років зменшилися на 99%, а в молоці матері рівень їх знизився у 2,4 раза.
Варто прислухатися й до таких рекомендацій:
1. Пам’ятайте про небезпечність диму під час пожежі всередині приміщення. Навіть дим від згорілого трансформатора або електродвигуна може зашкодити вашому здоров’ю, якщо ви добре не провітрите приміщення.
2. Пийте по змозі чисту воду. Найкраще вживати для пиття та приготування їжі воду з глибоких водних горизонтів. Фільтруйте воду з крана усіма доступними для вас очисними засобами.
3. Намагайтеся зменшити споживання нітратів, які найбільше накопичуються в коренеплодах. У поєднанні з діоксинами вони здатні призвести до онкологічниих захворювань. Користуйтеся правилами обробки овочів, які зменшують уміст нітратів у приготовлених стравах.
4. Не куріть. Але якщо це неможливо, ніколи не куріть в запиленому виробничому приміщенні. Відомі випадки, коли пилинки хімічних речовин, згораючи разом з тютюном, утворювали смертельно небезпечні отруйні речовини.
5. Не втрачайте оптимізму і відчуття радості життя. Поставтеся до наведених рекомендацій як до правил дорожнього руху. Джерел підвищеної небезпеки слід не боятися, а знати про них.
Що стосується діоксинів промислового характеру, то тут, на мою думку, активнішою і конкретнішою має бути діяльність численних державних і громадських екологічних організацій, багато яких заявляють про себе як про захисників інтересів народу лише під час виборчих кампаній.

Анатолій САЛЮК, професор Київського національного університету харчових виробництв
також у паперовій версії читайте:

• ПИЛЬНУЙТЕ БІЛЯ ПРИЛАВКА!
• ЗБУДНИКИ АЛЕРГІЇ НАВКОЛО НАС

назад »»»