ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ВІЙСЬКО
МІЦНИЙ КОРДОН — МІЦНА ДЕРЖАВА
Україна межує із сімома державами, а загальна довжина її державного кордону становить майже 7 тисяч кілометрів. Його охорону забезпечує Державна прикордонна служба. Напередодні професійного свята прикордонників наш кореспондент зустрівся з її головою — генерал-полковником Миколою Литвином і попросив розповісти про життєдіяльність очолюваної ним структури, успіхи і проблеми.

— Незабаром нам виповниться 17 років,— говорить Микола Михайлович.— За цей час прикордонне відомство успішно пройшло шлях становлення і розбудови, реформувавшись з військової структури на правоохоронний орган, як це прийнято в цивілізованих країнах світу. Звісно, що на цьому наше реформування не завершилось: наші перспективи визначені Концепцією розбудови Державної прикордонної служби на період до 2015 року.
— Нашим читачам, гадаю, буде цікаво дізнатись про здобутки очолюваної вами служби. Розкажіть про них, будь ласка.
— Торік досягнуто найкращих, за всі роки її існування, показників оперативно-службової діяльності. Приміром, запровадження нових технологій у пунктах пропуску збільшило потік пасажирів і транспортних засобів на 13 і 10 відсотків відповідно. Якщо говорити конкретніше, то у 2007 році через кордон пропущено близько 87 мільйонів осіб і майже 18 мільйонів транспортних засобів. Переважна більшість людей, котрі перетинають кордон, їдуть в Україну з добрими намірами. Проте не всі: минулоріч прикордонники вилучили 667 одиниць зброї, понад 16,6 тисячі одиниць боєприпасів, 718 кг наркотичних засобів. Ми також виявили близько 32 тисяч незаконних мігрантів. За правопорушення, провадження яких віднесено до прикордонної служби, до адміністративної відповідальності притягнуто понад 56 тисяч осіб і накладено штрафів на більш як 7 мільйонів гривень.
Практично щодня наші прикордонники затримують вантажі контрабанди. Скажімо, в Одеському аеропорту вони разом із митниками виявили близько тисячі контрабандних мобільних телефонів, які знаходилися в літаку ІЛ-76, що прибув із Арабських Еміратів. Їхня вартість становила 2,5 мільйона гривень. Подібних прикладів — чимало.
— Як справи з технічним забезпеченням? Чи собаки й досі є першими помічниками прикордонників?
— Стосовно собак не варто іронізувати: вони в багатьох випадках є першими і надійними помічниками. Скажу більше: у першому кварталі 2007-го порівняно з аналогічним періодом минулого року кількість затриманих порушників за допомогою службових собак зросла на 10 відсотків, виявлених боєприпасів — у 3,9 раза, а психотропних речовин у 23 рази! Але ми, звичайно, за всієї поваги до четвероногих друзів, покладаємось не лише на них. Протягом першого кварталу поточного року доукомплектували посади дільничних інспекторів прикордонної служби в підрозділах Сумського, Харківського, Луганського, Чернівецького, Білгород-Дністровського, Котовського та Луцького прикордонних загонів. У регіональних управліннях створено 62 відділи прикордонної служби.
Пильну увагу приділяємо оснащенню наших підрозділів сучасними технічними засобами. Упродовж 2005-2007 років придбано понад 500 автомобілів, 600 мотоциклів, 15 сучасних радіолокаційних станцій, майже 100 приладів нічного бачення та 50 малих катерів. При цьому ми відремонтували більш ніж 50 плавзасобів і чотири вертольоти.
Для поліпшення захисту економічних інтересів держави у її виключній (морській) економічній зоні створено спеціальне угруповання сил, до складу якого увійшли кораблі та катери морської охорони, літаки патрульної авіації, створено систему спостереження за надводною обстановкою. Маємо і систему космічного зв'язку. Останнім часом розроблено комплекс сучасних ультракороткохвильових радіостанцій «Кордон», що мають розширені функціональні можливості, зокрема, стосовно маскування переговорів. За останні шість років придбано більш як 11 тисяч таких радіостанцій, що дало змогу укомплектувати підрозділи майже на 90 відсотків.
Багато уваги приділяємо всебічному забезпеченню й облаштуванню державного кордону: останнім часом ввели у експлуатацію майже 100 новостворених і капітально відремонтованих комплексів підрозділів його охорони.
Активно використовуємо сучасні системи радіолокаційного і тепловізійного спостереження, автоматизованої системи зчитування паспортних документів, номерів автомобілів. Лише протягом останніх п'яти років придбано спеціальної техніки та сучасних засобів контролю на 55 мільйонів гривень. Наш парк поповнився гелікоптерами і засобами зв'язку, прожекторними станціями і приладами для виявлення радіоактивних речовин, сучасними комп'ютерами тощо. Застосування сучасної системи обміну інформацією дозволяє оперативно інформувати командування берегової охорони Туреччини про виявлених порушників законодавства в нашій виключній (економічній) зоні, які займаються незаконним рибним промислом. Постійно працює система відстеження переходів суден, яких підозрюють у протиправній діяльності, про що інформують підрозділи прикордонного контролю, які, за потреби, оглядають їх.
Проводиться велика робота щодо подальшого інженерного облаштування кордону. Лише цього року відновлено 250 знаків, що повідомляють про наближення до кордону, а понад 300 будуть невдовзі теж встановлені, власними силами знищено 20 напрямків руху поза пунктами пропуску.
— Державна прикордонна служба України, як відомо, активно переходить на комплектування персоналом за контрактом. Миколо Михайловичу, розкажіть детальніше про цей процес.
— Цього року ми перейшли на контрактний принцип комплектування. Його головним завданням є не просто механічна заміна солдатів-строковиків на контрактників, а вдосконалення системи охорони кордону. Нагадаю, що ще у 2005-му було розроблено комплексну програму вдосконалення системи комплектування і підготовки персоналу служби. Вивчивши досвід інших держав, ми, з урахуванням українських особливостей, створили власну систему добору кандидатів для служби на кордоні.
У березні поточного року в передмісті Черкас за участю Президента Віктора Ющенка відкрили центр підготовки персоналу Державної прикордонної служби України «Оршанець». Тут військовослужбовці-контрактники півроку опановуватимуть ази прикордонної служби, вивчаючи іноземні мови, знання яких необхідне тим, хто нестиме службу у пунктах пропуску, інші тонкощі прикордонної служби. Всі навчальні класи укомплектовані комп'ютерами, що під'єднані до мережі Інтернет, є тут модель авіаційного пункту пропуску, бібліотека. Передбачається, що кожних шість місяців тут навчатимуться близько 400 контрактників, а ще 200 підвищуватимуть свою кваліфікацію. Подбали і про побутові умови: всі приміщення, де житимуть контрактники, відремонтовані за найкращими європейськими стандартами, укомплектовані сучасними меблями, мають тренажерні зали, конференц-зали і навіть Інтернет-кав'ярню. Я щиро вдячний Європейській Комісії, Держдепартаменту США, представництву Міжнародної організації з міграції в Україні, а також нашим колегам із Польщі, Угорщини за допомогу, яку вони надали для облаштування центру.
— На острові Зміїний, що в Чорному морі, теж несуть службу українські прикордонники. Віддаленість від материка, мабуть, не додає їм комфорту?
— На Зміїному знаходиться наша застава і служба на ній, незважаючи на певні пільги для тих, хто там перебуває, не є надто комфортною. Проте люди не нарікають на труднощі, зумовлені її географічним місцем розташування, розуміючи важливість виконуваних ними завдань. Ми робимо все для того, аби полегшити їхню життєдіяльність. Тут побудовано житловий будинок, обладнано пральню, лазню, є два резервуари технічної води. Крім цих об'єктів, буде збудовано теплицю, спортивний майданчик, систему очисних споруд, прокладено каналізацію.
Дбаючи про побутові умови військовиків, ми не забуваємо про забезпечення підрозділу обладнанням, яке потрібне для виконання ними своїх обов'язків. Тому виділили близько двох мільйонів гривень для придбання сучасної системи зв'язку й встановлення обладнання для контролю надводної обстановки.
— Я знаю, що Ви особисто чимало уваги приділяєте вирішенню соціальних проблем своїх підлеглих...
— Служба на кордоні є не лише відповідальною, а й через свою специфіку, важкою. Офіцерам і рядовим прикордонникам доводиться витримувати величезні морально-психологічні й фізичні навантаження. Тож якщо ми, їхні керівники, не дбатимемо про їхній добробут, хіба вони зможуть належно виконувати свої обов'язки з охорони державного кордону?
З квітня минулого року для тих, хто несе службу безпосередньо на кордоні, ми встановили преміювання в розмірі 200 гривень, а їхні колеги, що служать в гірських місцевостях, підрозділах, які дислокуються в районах радіаційного забруднення, на островах Зміїний, Коса Тузла, отримують 400 гривень. З 1 серпня знову зробили надбавки: прикордонників, котрі проходять службу на ділянках кордону з постійно складною оперативною обстановкою, преміюють 600 гривнями.
Під час переїзду до нового місця служби офіцерам і військовослужбовцям-контрактникам виплачують грошову допомогу в розмірі місячного грошового утримання, а також 50 відсотків від нього на кожного члена родини.
— Практично в усіх силових відомствах нашої держави існує житлова проблема. Чи вона вам не дошкуляє?
— Не оминула вона і нас. Та попри всі труднощі з фінансуванням капітального будівництва, ми робимо все можливе для її вирішення. Скажімо, в 2005-2006 роках прикордонники отримали 640 квартир. Затверджено відомчу програму забезпечення житлом військовослужбовців і членів їхніх сімей, якою передбачається отримання протягом 2005-2015 років квартир як за рахунок бюджетних коштів, так і коштів інвесторів. Цією програмою визначено 27 військових містечок, зокрема в Києві, Одесі, Севастополі, Чернівцях, Хмельницькому, Ужгороді, Ялті для спорудження житлових будинків. Цьогоріч передбачається отримати 247 квартир і 161 кімнату в гуртожитках.
Відомчий фонд службового житла останнім часом збільшився на 42 квартири і становить 3825 осель.
Нині під службове житло реконструюють кілька казарм, ведуться підготовчі роботи щодо спорудження багатоквартирних будинків у Чернігові, Сумах, Закарпатті й на Харківщині. Словом, хоч і повільно, але квартирні черги, як мовиться, рухаються.
— Насамкінець, Миколо Михайловичу, поділіться проблемами, яких, напевно, у прикордонників теж удосталь. Чи я помиляюсь?
— Так, проблеми є, як у будь-якого відомства нашої держави — такі реалії сьогодення. Проте не хочу нарікати на них. Мені до вподоби вислів: «Хто хоче працювати, той шукає можливості, а хто ні — причини». Не знаю, кому вони належать, але цей вислів справедливий, він, як на мене, є своєрідним стимулом до подолання проблем.
Хоч дещо повільно, але їх у нас з кожним роком меншає. Останнім часом поліпшилось фінансування Державної прикордонної служби, ми погасили взяту на облік кредиторську заборгованість минулих років за загальним фондом на суму понад 53 мільйони гривень.
Приклади, які я навів вище, свідчать про те, що наша служба розвивається, міцніше стає на ноги. Це означає, що й охорона державного кордону поліпшується. Для нас, прикордонників, це — головне.
Користуючись нагодою, хочу привітати зі святом — Днем прикордонника — своїх підлеглих, із яких багато хто цей день зустрічатиме на кордоні, в морі. Бажаю їм та їхнім родинам міцного здоров'я, життєвих гараздів, успіхів у службі.

Розпитував Сергій ЗЯТЬЄВ
також у паперовій версії читайте:

• СПІВПРАЦЯ, ЩО МАЄ ПЕРСПЕКТИВИ

назад »»»