ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА УКРАЇНА І СВІТ
ІГРИ З ВОГНЕМ
Триває естафета олімпійського вогню. Розпочавши шлях в Афінах, вогонь вже подолав суттєву відстань, побувавши в Росії, Британії, Франції, США, Аргентині, Танзанії, Омані, Пакистані, Індії.

Надзвичайних заходів безпеки довелося вживати вздовж маршруту територією Європи та США. Китайські аналітики вбачають у цьому закономірність, адже економічні успіхи Піднебесної підсилюють антикитайські настрої. На піку пропаганди на підтримку незалежності Тибету британські журналісти вдалися до експерименту. Вони вирішили знайти у Британії магазин, де немає товарів з Китаю або виготовлених з деталей китайського виробництва. Не важко здогадатися, такої торговельної точки вони не виявили. Дійсно, Китай впритул наблизився до розв’язання свого стратегічного завдання. Воно полягає у формуванні залежності США та Євросоюзу від імпорту китайських товарів масового вжитку. Наявність багатого ринку збуту дає можливість бурхливо розвивати китайську економіку та сприяє соціальній стабільності в країні, чисельність населення якої перевищує мільярд. Проте нині Китай є багатонаціональною державою, де живуть люди, що належать до різних релігійних конфесій. Напевно, з огляду на цей чинник розпад Китайської Народної Республіки за сценарієм розвалу Радянського Союзу багатьом аналітикам не здається неймовірним. До того ж економічні реформи, започатковані Ден Сяопіном тридцять років тому навесні 1978-го призвели до суттєвих відмінностей у рівні економічного розвитку між багатшими приморськими провінціями Китаю та біднішими серединними та північними регіонами. Тепер небезпеку становить імовірність поширення протестів за зразком тибетських на переважно мусульманський Сіньцзян-уйгурський автономний район Китаю. Діяльність місцевих ісламістів, які десятиріччями змагаються за незалежність, завдає Пекіну клопоту. Чимало китайських комуністів вважають, що тільки завдяки силовим заходам проти сепаратистів влада здатна продемонструвати свою міць та запобігти відцентровим тенденціям. Однак ця позиція викликає міжнародні протести.
Президент Міжнародного олімпійського комітету Жак Роге закликав припинити насильство в Тибеті. Британський прем’єр-міністр Гордон Браун, французький президент Ніколя Саркозі та бундесканцлер Ангела Меркель заявили, що вони не братимуть участі в церемонії відкриття Пекінської олімпіади. Однак політики запевнили, що відмови від участі в спортивних змаганнях, як це сталося під час Московської олімпіади 1980 року або Лос-Анджелеської 1984-го, не буде. Проти змішування політики та спорту виступив президент США Джордж Буш, хоча обидва кандидати від демократів на президентських виборах США, тобто Гілларі Клінтон та Барак Обама, вимагають від Буша відмовитися від візиту в Пекін на відкриття Олімпійських ігор.
Що далі від євроатлантичної цивілізації, то менше пристрастей навколо олімпійського вогню. Естафета мирно пройшла Африкою та Оманом, де наявність китайського бізнесу є відчутною. Неспокійно було минулого тижня в Делі, адже в Індії живе не тільки Далай-лама, а й чимало тибетських буддистів. Нещодавно Далай-лама підтвердив, що він відмовиться від своєї духовної місії, якщо в Тибеті не припиниться насилля. Поки що є незрозумілим, чи прислухаються до нього місцеві буддійські монахи, які залишаються головними ініціаторами заворушень. Найближчими тижнями олімпійський вогонь завершить турне азійськими країнами, де його вітатимуть впливові китайські спільноти, а в середині травня вогонь повернеться до Піднебесної. Незважаючи на заклики змінити запланований маршрут олімпійської естафети, представники влади КНР наголошують, що 21 червня, у день літнього сонцестояння, вогонь олімпіади прибуде до столиці Тибету — Лхаси. Важко спрогнозувати, чи зустрінуть його там мирно, адже чимало тибетців вважають Пекінську олімпіаду чи не останнім шансом привернути увагу світової спільноти до проблеми їхнього самовизначення. Водночас бізнесові кола вважають найбільшу небезпеку для ЄС та США в економічному занепаді Китаю, що є цілком вірогідним у разі політичного хаосу в цій країні. Сприймаючи цю раціоналістичну позицію, китайська влада запевняє, що Пекінська олімпіада має стати святом спорту, миру та гармонії, а не бути інструментом ініціювання політичного розбрату. До речі, такою є й позиція представника України в Міжнародному олімпійському комітеті Сергія Бубки, який закликає залишити спорт спортсменам, а політику — політикам.
також у паперовій версії читайте:

• ВАТИКАН ЗАКЛИКАВ США ДО ЛОЯЛЬНОЇ ДИПЛОМАТІЇ
• РОСІЯ ПОВЕРТАЄТЬСЯ НА БЛИЗЬКИЙ СХІД

назад »»»