ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ЕКОЛОГІЯ
МИСЛИВСТВО І ЗАПОВІДНИК: КОМПРОМІС ЧИ ВЗАЄМОЗАПЕРЕЧЕННЯ?

Що не кажіть, полювання — «королівське заняття». Та, крім усього, належить любити, знати й розуміти дику природу.

Від кризи до кризи
Чи відомо нинішньому загалу мисливців, що перша екологічна криза, коли через надто активне полювання були вичерпані основні джерела харчування, сталася ще в період мезоліту. Отже, можна говорити й про першу тогочасну кризу мисливського господарства.
Почнімо з того, що заселення та освоєння нинішньої території України прадавніми людьми відбувалося ще в епоху палеоліту, тобто близько мільйона років тому. На ті часи припадає початок локального антропогенного впливу на дику природу. Неодноразові зміни природних умов періодично призводили до переміщення мисливських колективів за стадами тварин, що позначалося й на природних ландшафтах.
У мезоліті з’являються лук і стріли (що було рівнозначне винайденню в середні віки вогнепальної зброї), приручається собака. Усе це посприяло підвищенню ефективності ведення мисливського господарства, що разом з поступовим зростанням кількості населення зумовило порушення екологічної рівноваги в природному середовищі. Були знищені великі тварини. Дійшло до того, що подекуди забракло дичини.
Серед найважливіших екологічних проблем України, вирішення яких передбачено схваленими 1998 року Верховною Радою «Основними напрямами державної політики в галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки», збереження біотичного та ландшафтного різномаїття виокремлено як актуальне і важливе завдання, бо на території нашої держави залишилася тільки третина природної рослинності, до того ж у трансформованому вигляді. За час, що минув від першого видання Червоної книги (1980), кількість занесених до неї видів рослин і тварин збільшилась аж у чотири рази. Утім, зникнення видів вважається природним процесом, науковці визначили середню швидкість вимирання (елімінації) — один вид за століття. Однак за останні 200 років швидкість вимирання видів зросла як мінімум у сорок (!) разів. Щонайменше 74 види птахів зникли на Землі, починаючи з 1980 року. За висновками американських учених Е. Майєра й В. Андерсона, у світі щодня зникає біологічний вид (разом з найпростішими), а на еволюційне формування підвиду природі необхідно 15–16 тисяч років.

Куди йдемо?
За час, що минув від Конференції ООН з питань навколишнього середовища і розвитку (Ріо-де-Жанейро, 1992) до Всесвітнього саміту Землі з питань сталого розвитку (Йоганнесбург, 2002) міжнародній спільноті не вдалося загальмувати катастрофічний процес зникнення видів. Причина загрозливої екологічної ситуації, що виникла впродовж останніх десятиліть, загальновідома: за невпинного скорочення природних ландшафтів, які є середовищем існування диких тварин і рослин, зникають представники фауни і флори.
Якщо така тенденція до збіднення природи не зміниться, то «червонокнижники» перетворяться в «надгробні пам’ятники» знищеним видам рослин і тварин. Про що мова, коли таких пернатих красенів, як ловчі соколи-балобани, яких в історичному минулому використовували на королівських полюваннях, залишилося в Україні якихось півтори сотні пар, а соколів мандрівних і поготів — 15–20 пар (у Карпатах і Криму, де вони гніздяться). Обидва види занесені до Червоної книги України. Через непередбачені обставини у будь-який час вони можуть зникнути.
З проблемою біотичного різномаїття безпосередньо пов’язана чисельність мисливських тварин. За високого біологічного потенціалу ефективність ведення мисливського господарства в Україні в десятки разів нижча, ніж у країнах Західної Європи. Фактична чисельність багатьох видів мисливських тварин в нашій країні є значно нижчою від оптимальної. Площа мисливських угідь становить близько 48 млн гектарів, тобто майже 80 відсотків земельного фонду країни. Дикі тварини, що перебувають на волі на цих угіддях — лісах, водоймах, болотах, сільськогосподарських землях, є одним з основних елементів сучасного ландшафту і водночас національним багатством країни. В лісах України налічується 19 видів хутрових звірів, дев’ять — копитних, 12 — птахів.
Статистична звітність за останні півтора десятка років засвідчує стійку тенденцію до значного скорочення чисельності копитних звірів. Так, лосів стало менше на дев’ять тис. голів (зокрема, у Кіровоградській області — у 15 разів, Івано-Франківській — у 12, Тернопільській і Луганській — у 8 разів), оленя — на сім тисяч голів (у Криму, Івано-Франківській, Тернопільській, Чернівецькій областях — у 2–3 рази). З-поміж багатьох причин, що призвели до такої ситуації, назвемо лише одну — за офіційними відомостями Держкомлісгоспу, в Україні нині налічується понад 500 тис. мисливців. А скільки нелегальних, браконьєрів!? Хіба що тільки Бог знає...
Згідно з аналізом лімітів добування основних видів мисливської фауни на практиці вони фактично не беруться до уваги користувачами угідь. Це свідчить про недостатність методичного підходу до їхнього визначення та недостовірність облікових відомостей про чисельність мисливських тварин.
Стан мисливського господарства країни спричинений насамперед некваліфікованим упорядкуванням мисливських угідь. Значна їхня частина не закріплена повторно за користувачами, що не дає змоги вимагати від них впорядкування, а також належного виконання договірних зобов’язань.

Амбіції та браконьєри
Негативним явищем є також непорозуміння, що виникли між Держкомлісгоспом України, який є спеціально уповноваженим державним органом в галузі ведення мисливського господарства й місцевими органами державної влади і громадськими організаціями — УТМР (Українським товариством мисливців і рибалок) та ВТМР (Військовим товариством мисливців і рибалок). Зазначимо, що з основних користувачів мисливських угідь найбільша частина — 69%, або 33 млн га — припадає саме на підприємства, підпорядковані УТМР. Держкомлісгоспу належить лиш 6,6 млн га, або 14% мисливських угідь країни, а Міноборони й того менше — 0,87 млн га, або два відсотки.
Особливо неврегульованим є полювання, яке влаштовують іноземні мисливці-туристи. Тепер воно відбувається без належного контролю. Зазвичай для мисливців з-за кордону влаштовують «трофейні» полювання (добування рогів, іклів, шкур тощо). При цьому відбираються кращі особини самців-відтворювачів, що може привести (а в деяких областях і господарствах уже привело) до порушення статево-вікової структури популяції диких тварин. Таке невпорядковане полювання зумовлює зловживання з боку користувачів та погіршення відтворення популяцій мисливської фауни.
Значної шкоди мисливському господарству завдають браконьєри. Це явище поширене майже в усіх країнах, проте масштаби його різні. Наприклад, у Словаччині ще 10–15 років тому жартували, що браконьєра вже занесено до Червоної книги. За неофіційною інформацією, в Україні браконьєри добувають мисливських тварин у 1,5–2 рази більше, ніж мисливці, що полюють на законних підставах.
Очевидною є збитковість ведення мисливського господарства. Загальні витрати на нього щороку зростають, тоді як коштів на відповідні цілі з державного бюджету асигнується дедалі менше.

Пригощання «мирним атомом»
Викликає занепокоєння стан фауни у 30-кілометровій зоні відчуження Чорнобильської АЕС. Так, з 1987-го до 1993 року спостерігалось збільшення поголів’я, у 1993–1994 рр.— відносна стабілізація, після чого крива чисельності почала падати. Особливо це стосується популяції лося. За відомостями з наукових досліджень, проведених по деяких видах комах, риб та ссавців, серед чинників, що призводять до негативних змін, імовірними є генетичні мутації внаслідок радіоактивного забруднення. Знижується чисельність та репродукційний потенціал птахів водно-болотного та лісового комплексів. Знизилась і плодючість лосів. Коли раніше, до аварії, частіше траплялися самиці лося з двома лосенятами, то тепер переважають самиці з одним лосеням.
Нагадаємо, що постановою Верховної Ради України 2002 року «Про інформацію Кабінету Міністрів України про здійснення державної політики щодо виконання закону України «Про природно-заповідний фонд України...» уряд був зобов’язаний підготувати пропозиції щодо створення об’єкта природно-заповідного фонду національного рівня на особливо цінних природних територіях в зоні відчуження ЧАЕС. І ось указом Президента від 13 серпня 2007 року з метою збереження унікальних властивостей лісових насаджень зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення в межах київського Полісся, що є найбільшим в Україні резерватом дикої фауни, яка потребує охорони та регулювання чисельності, створено загальнозоологічний заказник загальнодержавного значення «Чорнобильський спеціальний» на площі 48870 га. Та про це окрема розмова. Побачимо — як там охоронятимуть дику фауну.

Вихід — у консервації
Не панацеєю, а одним з альтернативних виходів з майже безвихідної екологічної ситуації, у якій нині опинилась земна цивілізація, є консервація, заповідання природних ландшафтів, які ще збереглися у відносно малозміненому вигляді, і збереження наявних природно-заповідних об’єктів.
Природно-заповідна справа вважається державним пріоритетом. Законом «Про природно-заповідний фонд України» природно-заповідні території та об’єкти визначено як національне надбання. Відповідно до чинного природоохоронного законодавства для задоволення рекреаційних, матеріальних та інших життєвих потреб людей на визначених з цією метою територіях природно-заповідного фонду може здійснюватися спортивне, любительське полювання на мисливських звірів і птахів. Зазвичай добування мисливських тварин здійснюється за дозволом (ліцензією або відстрільною карткою), а регулюється лімітами і нормами відстрілу.
P. S. Полювання як платна послуга постановами Кабінету Міністрів України від 28.12.2000 р. № 1913 «Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися бюджетними установами природно-заповідного фонду» та від 02.06.2003 р. № 827 «Про внесення змін до переліку платних послуг, які можуть надаватися бюджетними установами природно-заповідного фонду» визначено як пріоритетний вид рекреаційної діяльності, що провадиться в межах природно-заповідного фонду.

Володимир ГЕТЬМАН
також у паперовій версії читайте:

• ЦИВІЛІЗАЦІЯ ДІСТАЛАСЯ АНТАРКТИДИ...
• НАБЛИЖАЄТЬСЯ ЛЬОДОВИКОВИЙ ПЕРІОД, ЩОПРАВДА, МАЛИЙ

назад »»»