ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА КРИМІНАЛ
СВІТЛО В КІНЦІ ТУНЕЛЮ
ДЕРЖАВТОІНСПЕКЦІЯ НЕВДОВЗІ МОЖЕ ОТРИМАТИ ПОВНОВАЖЕННЯ, ЯКІ ДАДУТЬ ЇЙ РЕАЛЬНУ МОЖЛИВІСТЬ ЗНИЗИТИ АВАРІЙНІСТЬ НА ДОРОГАХ

Під час виїзної наради керівництва МВС у Тернополі, де за участі міністра підбивалися підсумки роботи Державтоінспекції за перший квартал цього року, її учасники основну увагу зосередили на проблемі, яку Юрій Луценко ще три роки тому охрестив «Волинським клондайком». Мова про легалізацію за хабарі нерозмитнених, тобто контрабандних, автомобілів. Зокрема, за результатами викритих порушень під час реєстрації автотранспорту міністр ухвалив рішення про звільнення понад 50 працівників міжрайонних реєстраційно-екзаменаційних відділів ДАІ. Проте початок 2008 року ввійде в історію служби завдяки трьом іншим знаковим подіям.

Перша з них — це відновлення справедливості щодо начальника Департаменту ДАІ Сергія Коломійця, котрому два місяці тому сам глава держави запропонував піти у відставку через негідний вчинок одного з його підлеглих. Нині співробітника вже ліквідованої «Кобри», який образив спікера Верховної Ради, з ганьбою звільнено з МВС, а Сергій Коломієць, згідно з наказом міністра внутрішніх справ, знову став до виконання обов’язків, оскільки службова перевірка не виявила в його діях жодних порушень закону.
Друга подія — ударний місячник, що тривав з 10 січня до 10 лютого. За цей час працівники ДАІ на практиці довели, що поліпшити ситуацію на автошляхах країни можна. Причому, навіть за умов, коли немає необхідної законодавчої бази.
Третя — з’явилася надія, що необхідна законодавча база нарешті може з’явитися, оскільки Верховна Рада більшістю голосів підтримала й ухвалила за основу законопроект про посилення відповідальності за порушення правил дорожнього руху, запропонований Президентом України ще 11 січня 2008 року. Це перша за останні сім років більш-менш вдала спроба закликати до порядку знахабнілих правопорушників — усі попередні законодавчі ініціативи з цього приводу парламентом відкидалися.
Нагадаємо, що стан аварійності на дорогах України погіршувався не весь час, а лише з 2001 року. До того ми мали стандартну для розвинутих країн світу динаміку, коли кількість автомобілів (а разом з нею й інтенсивність вуличного руху) зростає, але кількість дорожньо-транспортних пригод — зменшується. Секрет полягає в тому, що відносини у сфері гарантування безпеки дорожнього руху регулював досить досконалий закон, в цьому випадку — Кодекс України про адміністративні правопорушення (КУАП).
Він був хороший тим, що годився б навіть для тої фантастичної ситуації, коли основні його суб’єкти одночасно втратили б совість. Простіше кажучи, якби всі водії раптом почали ігнорувати правила дорожнього руху, а всі автоінспектори думали тільки про те, як би взяти побільше хабарів з водія, все одно порядок на дорогах був би.
Водій може нехтувати правила, але він не може ігнорувати інспектора ДАІ, котрий забере в нього посвідчення водія, номерні знаки, а то й сам автомобіль. Інспектор натомість може вимагати хабарі, але для цього йому треба наловити якомога більше порушників правил. Таким чином, інстинкт самозбереження — з одного боку та жага наживи — з іншого об’єктивно сприяли зменшенню аварійності і дорожнього травматизму.
Баланс був порушений п’ятого квітня 2001 року, коли Верховна Рада України внесла надзвичайно ліберальні поправки до КУАП. Відповідно до схвалених нововведень і раніше невеликі суми штрафів за порушення правил дорожнього руху стали ще меншими. А найголовніше — працівників ДАІ позбавили права на місці дорожньої пригоди до ухвалення судового рішення вилучати в порушників посвідчення водія, номерні знаки автомобіля і сам автомобіль.
Відтоді автоінспектор міг лише скласти протокол про адміністративне правопорушення і передати його до суду. А порушник, з’явившись до суду, мусив, якщо його позбавляли права керування транспортним засобом, добровільно здати своє посвідчення. Ухвалюючи такий закон, депутати, очевидно, сподівалися на те, що водії наввипередки бігтимуть до кабінетів суддів, аби швидше отримати адміністративне стягнення.
На практиці такий порядок призвів до того, що нині понад двісті тисяч водіїв, позбавлених прав за період з 2001 року, так і не віддали своїх посвідчень. Нагадаємо, що таке покарання, як позбавлення права керування транспортним засобом, застосовується лише у випадках, коли водій сів за кермо в нетверезому стані чи скоїв грубе порушення правил, яке призвело до виникнення аварійної ситуації. Про наслідки подібної безкарності яскраво свідчить статистика. З 1990 до 2000 року щороку кількість загиблих внаслідок ДТП неухильно зменшувалося — з 10 до п’яти тисяч, зате з 2001 до 2007 — так само неухильно збільшувалося — з шістьох до 10 тисяч.
Протягом цих років Державтоінспекція била на сполох і підготувала щонайменше шість законопроектів, котрі мали б посилити відповідальність водіїв, проте жоден з них досі не був розглянутий навіть у першому читанні. Першим сягнув заповітної планки вже згаданий президентський проект, котрий насправді народжувався в надрах департаменту ДАІ.
Цікаво, що і законопроект, і місячник поліпшення ситуації на шляхах були ланками одного ланцюга. Проектом запропоновано чимало нововведень, але найкориснішим у ньому є той пункт, у якому зазначено, що необхідно повернутися до старої практики — знову надати автоінспекторам право вилучати на місці посвідчення водія за найнебезпечніші порушення правил дорожнього руху — створення аварійної обстановки, керування в нетверезому стані тощо. А місячник мав на практиці підтвердити, що саме такий крок буде надзвичайно корисним для суспільства.
Для цього в МВС пішли на, так би мовити, «військову хитрість». Інспектор ДАІ не має права вилучати у водія-порушника його посвідчення — це, згідно з чинним КУАП, може зробити лише суд. Зате працівник міліції має право негайно доправити порушника з місця пригоди до приміщення суду. І якщо там їх обох будь-якої хвилини чекатиме черговий суддя, вільний від усіх інших справ, який ухвалить відповідне рішення, вилучити в порушника посвідчення можна буде без зайвої тяганини.
Саме в такий спосіб протягом місячника у порушників було вилучено 37 тисяч посвідчень, а всього протягом першого кварталу 2008 року — 73 тисячі. Завдяки операції ДАІ за три місяці на дорогах загинуло на півтисячі менше людей, аніж за січень, лютий і березень минулого року. Але ж зрозуміло, що на одній лише військовій хитрості весь рік протягнути не можна — потрібен закон, котрий дасть змогу працівникам ДАІ виконувати свій обов’язок і без хитрувань. І тоді цілком реально буде переламати негативну тенденцію, котра виникла ще 2001 року.
Перший крок на цьому шляху депутати вже зробили — закон у першому читанні схвалено. До бажаного результату, здається, рукою подати. Якщо, звісно, народні обранці знову не візьмуться до блокування трибуни та запускання повітряних кульок.

Юрій КОТНЮК
також у паперовій версії читайте:

• БІЗНЕС НА ВАГОНАХ
• ХРОНІКА ПРИГОД
• КРЕДИТНІ ШАХРАЇ ОРУДУВАЛИ В ЧЕРНІВЦЯХ

назад »»»