ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ПРОБЛЕМА
ЧИ МАТИМЕ УКРАЇНА ДЕШЕВУ ФОРЕЛЬ
У бистроплинних карпатських річках споконвіку водилася королівська риба — форель. Нині нелегке її життя у водоймах краю має дещо парадоксальний відтінок.

Збережене сьогодні сторицею повернеться завтра
З давніх часів форель вважають королівською (царською) рибою. Та й недарма, позаяк зовні серед інших карпатських риб вона виділяється яскравим, пістрявим забарвленням. За смаковими особливостями форель — особливий делікатес з ніжним і смаковитим м’ясом. Проте нині ця королівна карпатських річок опинилася на межі зникнення.
Верхів’я річок на Прикарпатті є сприятливим для відтворення та поширення струмкової форелі. Природа подбала про умови, щоб риби цього виду розмножувалися. Але незважаючи на заборону, протягом року форель стає об’єктом варварського вилову не лише для тутешніх жителів сіл, а й для туристів. Негативно позначається й нераціональна господарська діяльність людини в Карпатах, що призводить до замулювання річок, струмків, потоків. Вони міліють через змивання ґрунту зі схилів, де по берегах річок вирубують ліси. З лісопереробкою пов’язане ще одне лихо — трелювання деревини потоками, після чого у воді залишаються шматки кори, тріски та гілляки. Згодом вони починають розкладатися, забираючи на окислення такий необхідний для форелі кисень. Вода вимиває з деревини дубильні та інші стійкі органічні речовини, а це негативно впливає на життєдіяльність водних організмів. Під час самого трелювання деревини фізично знищуються кладки ікри.
Якщо більшість риб восени готується до зимівлі, то струмкова форель в жовтні-листопаді нереститься. Для цього піднімається у верхів’я річок і потоків, де стрімка течія (1,5–3 м за сек.) та неглибоко (20–60 см). Зазвичай біля перекатів самиці на кам’янистому дні розгортають хвостом гальку, в утворену ямку (гніздо) відкладають ікру і знову загортають камінням. Під шаром гальки, яка промивається проточною водою, до настання весни розвиваються зародки. Дуже багато їх гине за цей час — у пащах харіусів, гальюнів, мнюхів. Та й сама «царівна» неабияка ненажера — натрапить на ікру чи мальок, і вони зараз же опиняться в її пащі. Якщо взяти до уваги низьку плодючість струмкової форелі, а також масове браконьєрське винищення найкращих плідникових екземплярів під час нерестового ходу, то стануть зрозумілими причини вкрай повільного відновлення запасів цінної риби природним шляхом.
Зазначимо, що плодючість форелі невелика: від 200 до 600 ікринок. (Для порівняння: плодючість коропа — від 90 тис. до 1,7 млн ікринок; карася — від 8 тис. до 800 тис.; щуки — від 1,6 тис. до 260 тис. Навіть у верховодки плодючість сягає п’ятьох ікринок).
Заборонити вилов у певних місцях, звісно, легше, ніж проконтролювати дотримання заборони. До речі, знавці кажуть, що форель вже навчилася тікати від браконьєрів у важкодоступні місця, де не ходять люди і не рубають лісу. Інстинкт продовження роду спонукає рибу нереститися все вище й подалі від трелювальників і хлопців з електровудочками. Проте вище Говерли не втечеш...
І хоча вилов струмкової форелі заборонено, вона й досі посідає чільне місце в меню майже кожної карпатської колиби. Насправді ресторації і кафе пропонують клієнтам переважно продукт з Данії або з Польщі, запевняючи, що він тутешній, але струмковою карпатською рибкою теж не нехтують. Тобто, незважаючи на табу, форель таки ловлять. Скрізь. І, якщо нетутешні рибалки часто ставляться до форелі, а ще більше до самого процесу обережно, то місцеві підходять до справи суто з прагматичного боку — просто «глушать» рибу хлоркою або електричним струмом. Потім здають її у заклади громадського харчування або цілком відкрито продають туристам.

На річці веселково...
У бистроплинних гірських річках по той бік Карпат також споконвіку водилася королівська риба. Але через забруднення з низинних річок Закарпаття зникає форель. У форелевому господарстві Карпатського біосферного заповідника, приміром, лишилося 24 тисячі рибин.
— Форель живе лише в чистій воді,— наголошує його директор Федір Гамор.— А Тиса, Уж і Латориця забруднені промисловими та побутовими викидами. Добре хоч, що форель збереглася у гірських потоках, де вода відносно чиста.
Нині у форелевому господарстві заповідника вирощують чотири різновиди риби: форель струмкову, райдужну, форель-голець і форель-комлоб. До Червоної книги України занесено тільки перший.
Кілька років тому на Чорній ріці, що в Міжгірському районі, біля музею лісосплаву відновили форельне господарство. Жахливі водопілля 1998 та 2001 років дощенту зруйнували загату музею, форельний інкубатор. Тепер до регенерації рибного розплідника взявся колектив Національного природного парку «Синевир». За доволі короткий відтинок часу тут, зокрема, встановлено пристрої для інкубації малька, збудовано басейни для їхнього вигулювання. На Чорній ріці, як і колись, розводять кілька видів форелі: струмкову, райдужну, озерну та голець.
На господарстві до всіх водойм, ванн та ставочків підведено спеціальні насоси, які подають джерельну воду. З іншого боку водойми обладнані стоком. Таким чином, джерельна вода, у якій росте форель, плине водоймою і стікає далі в гірську річку.
У природі форель набирає до 1,5–2,0 кг ваги. Але в штучних водоймах таких ніхто не тримає, хіба що маточне поголів’я. Ця риба живе 12 років, але найкращу ікру дає у віці від двох до шести-семи років. Столовий стандарт форелі — 320–350 грамів. А щоб вона такою потрапила на стіл споживача, знаєте, скільки з нею треба наморочитися? 14–15 місяців! Годувати її належить чотири рази в день (взимку двічі) спеціальними кормами. Треба уважно пильнувати і за температурою води, у якій живе ця примхлива істота.
Сама форель ікру не відкладає. У період нересту її треба... доїти. Береш у руки рибину й акуратним легким погладжуванням видавлюєш з неї ікру. До речі, для форелі температура тіла людини надто висока, і якщо взяти її голими руками, риба дістає опіки та неабиякий шок. Тому справжні цінителі або роблять це в спеціальних рукавицях, або попередньо остуджують руки у воді. Зібрану ікру штучно запліднюють й відправляють у спеціальні інкубатори, кожний з яких уміщує до десяти тисяч ікринок. Обов’язкова умова — не повинно бути сонячного світла, бо інакше ікра загине. Ікринки через два тижні інкубуються в личинку, через два-три тижні — в малька. Тут постійна температура повинна бути близько 12 градусів тепла. Якщо холодніше — інкубаційний період збільшується. За два тижні з личинки вилупиться мальок, а за два-три тижні його випускають у ставок.
Та якщо за природних умов з відкладеної ікри близько зрілості доживає до двох відсотків, то за штучних — до 50–60 відсотків форелі. У парку «Синевир» найбільші особини — вагою до двох кілограмів. Щоправда, письменник Хемінгвей ловив у північно-американських річках і більшу форель. Але то був голець — один з різновидів форелі. У Карпатах він акліматизується важко. Нині в Закарпатті відновлено п’ять розплідників форелі. Вони спроможні забезпечити щорічний випуск до двох мільйонів зарибку форелевих та харіуса в гірські потоки краю.

Почім царська риба?
До речі, у Вірменії, де живе два мільйони населення, щороку вирощують три тисячі тонн форелі. У Румунії — понад три тисячі, у Польщі —18 тисяч тонн, а в Україні — заледве 100 тонн. Та й ціна на царську рибу в нас царська, а в Польщі форель коштує дешевше ніж у нас заморожений хек. У наших магазинах кіло столової форелі пропонують за 60 і більше гривень. Звісно, що це задорого.
Та ціна випливає не з примхи, а з видатків. Найбільше грошей, за словами власника великого форельного господарства Левона Тертеряна з Банилова Вижницького району, що на Буковині, «з’їдає» корм для риби. Доки Україна не матиме власної кормової бази, як ото Польща чи Данія, доти в нас не буде дешевої форелі. А поляки корм українцям набагато дорожче продають, ніж своїм. У 70-х роках минулого сторіччя вони приїздили в Україну вчитися, як розводити й вирощувати форель. Зрозуміли, як це вигідно, яка вона благотворна для людського організму, а отже, і для розвитку нації, і зробили все, щоб Польща мала власну дешеву рибу, збудували спільно з данцями кормовий завод. Якби в Україні була така ж кормова база, форель коштувала б не більш, як 10–15 гривень! І лише одне таке рибне господарство, як у Левона Тертеряна, могло б давати сто тисяч тонн форелі. Принаймні у цьому запевняє пан Тертерян.
Та проблема не лише з кормами. В Україні гостро бракує іхтіологів, ветеринарних фахівців у царині рибництва. Тому в більшості форельних господарств воліють не бавитися з розведенням риби, а закуповувати вже готового малька і вирощувати на продаж.

Іван ДМИТРІВ

Р. S. Не так давно у всеукраїнському державному видавництві «Карпати» побачила світ книжка «Розведення форелі в річках Закарпаття». Як на мене, вона належить до унікальних. В основу цього практичного посібника покладено багаторічний досвід розведення і вирощування форелі у розпліднику «Ждимир», колись відомого на весь Союз Свалявського лісокомбінату. Її автори — колишній директор цього підприємства Микола Алексій (нині покійний) і його дружина Марія Алексій. Власне, усе те, над чим десятиліттями працював Микола Ілліч: збирав матеріал, вів власні записи спостережень, робив певні узагальнення, навіть із закордонних відряджень щось привозив нове про форель, об’єднала в одне ціле і видала Марія Михайлівна.

І. Д.

ДЛЯ ДОВІДКИ
Струмкова (Salmo trutta morpha fario) та озерна (Salmo trutta morpha lacustris) форель належать до родини лососевих. Дослідники вважають ці два види пластичними формами, які можуть переходити одна в іншу. Тепер у карпатських ріках водяться: ендемічна струмкова і так звана райдужна «американка» (Oncorhynchus mykiss). Про озерну певних відомостей немає.
Американську форель завезли до Європи в другій половині XIX ст., вона добре акліматизувалася, не вельми вибаглива до стану навколишнього середовища, росте швидше і більша за струмкову. Остання (в Україні її ще називають строкатою, або пстругом) живе тільки в чистих холодних потічках, річках з багатою киснем водою і температурою не більше як 18 градусів. Луска вкрита чорними і червоними плямами, а взагалі в її забарвленні помітні чи не всі веселкові кольори. Вага пструга зазвичай не перевищує півкілограма, але в дуже сприятливих умовах може досягти і п’яти кілограмів.
також у паперовій версії читайте:

• КУДИ ВЕДЕ ЖИТТЯ В КРЕДИТ?

назад »»»