ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ОСВІТА
ТЕСТ БЕЗ АЛЬТЕРНАТИВИ?
Міністерство освіти і науки узаконило своїм наказом «Умови прийому до вищих навчальних закладів». Їхня суть полягає в тому, що нинішня вступна кампанія повсюдно проводитиметься за державними сертифікатами незалежного зовнішнього оцінювання знань (тестування).

Про це наша розмова з директором Харківського регіонального центру (він ще обслуговує Сумську та Чернігівську області), членом-кореспондентом АПН Олександром Сидоренком.
— Олександре Леонідовичу, Харківщина впродовж кількох років була своєрідним полігоном, де тести випробовувались, шліфувались, «притирались» до освітянських умов і можливостей. Тепер настає час істини. Що потрібно абітурієнтові, аби якнайкраще впоратись із цим завданням?
— Тільки мати добрі знання. Альтернативи тестування нема, без сертифікату оцінювання дорога до вищого навчального закладу закрита. Залишилось небагато часу до початку тестування (кінець квітня), тому випускникам середніх навчальних закладів (і минулих років, які вирішили вступати до вузів), слід якнайкраще підготуватись до випробування. Позбутися хвилювання допоможе пробне тестування, яке можна пройти в школі, технікумі, профтехучилищі. Торішнє майже 100-відсоткове тестування на Слобожанщині засвідчило, що подібне випробування нам під силу.
— У чому різниця нинішнього тестування від попередніх? — запитую співрозмовника.
— Принципова відмінність в тому, що теперішнє оцінювання знань є єдиною формою конкурсного добору абітурієнтів до вузу. Студентом надалі може стати тільки той, хто вправиться з тестами і пройде за конкурсом. Передбачено два винятки. Перший — для військовослужбовців, які нині звільняються в запас, та інвалідів І й ІІ групи. Вони, на їхнє бажання, або тестуватимуться, або складатимуть вступні екзамени як і раніше. Міністерство освіти й науки визначає перелік захворювань, котрі даватимуть право на пільги чи взагалі звільнення від будь-яких випробувань.
— З яких дисциплін належить складати тести?
— Це українська мова та література, зарубіжна література, історія України, світова історія, математика, біологія, фізика, хімія, географія, основи економіки і права — практично всі дисципліни шкільної програми. Один тест обов’язковий — це українська мова та література, профільна дисципліна під час вступу на будь-яку вузівську спеціальність. Виняток — для іноземців, випускників суто російськомовних шкіл тощо. Ще два предмети вступник вибирає вільно, відповідно до вузівського профілю. Може обмежитись і двома (за кількістю предметів, заявлених вищим навчальним закладом). Певні особливості стосуються іноземної мови, знання з якої оцінюватимуть безпосередньо у вузах, бо ми ще технічно не готові належно провести цей екзамен: у слобожанських та інших школах регіонів вивчають по три, а то й більше мов. Вступні іспити, як і раніше, передбачено з творчих спеціальностей — мистецтво, архітектура, фізична культура і спорт. До речі, про конкурси: братимуть у них участь тільки сертифікати не нижче 4-х балів за 12-бальною шкалою оцінювання або не нижче 124 балів за 200-бальною системою. Сертифікатів з нижчими балами не прийматимуть взагалі. Зате практично не обмежено маневри — можна подавати документи хоч у десяток вузів, якщо збігатимуться дисципліни, на які отримано сертифікати і вистачить часу на такий «марафон». В один навчальний заклад подаються оригінали сертифікатів, у решту — ксерокопії, засвідчені в приймальній комісії.
— Олександре Леонідовичу, які оцінки підуть в атестат зрілості?
— Згідно з вищезгаданим наказом МОН, результати зовнішнього оцінювання знань з української мови та літератури, математики й історії України можуть зараховуватися як підсумкова атестація за повний курс середньої освіти, але лише на бажання учня. Тобто у випускника відпаде потреба складати іспит двічі. Якщо оцінка сертифіката його не влаштовує, він може скласти випускні шкільні іспити й поліпшити показники в атестаті. А ось повторно скласти тест можна тільки наступного року.
— Що ще важливо знати вступникам?
— На тестових бланках, де мають бути відповіді опитаного, перед початком іспиту наліплюються штрих-коди. Якщо когось на задовольняє оцінка, він може її одразу оскаржити. Сертифікати з оцінками будуть готові до початку липня. Вручатимуть їх особисто кожному в закритих конвертах.
* * *
Як і будь-яке нове діло, тестування не позбавлене недоліків, потребує нових ідей, вдосконалення. Як говорилось, технічна система ще не готова належно провести тестування з іноземної мови. Затратна ця справа — аж у три мільйони гривень обійдеться тільки Харківському регіональному центру.
Суттєві зауваження на адресу Міносвіти висловила рада ректорів харківських вузів. Висновок такий: ідея добра, але погано продумана.
Заступник голови Харківської облдержадміністрації Л. Бєлова вважає нову форму оцінювання знань нормальною, але вона не повинна бути єдиною, нехай би було кілька форм — міністерська, вузівська, недержавна тощо.
Начальник управління освіти Харківської міськради О. Деменко так висловилася: «Чи варто нині потенційному медалістові боротися за нагороду, якщо вона нічого не дає, окрім морального задоволення? Практично знецінено здобутки освітянської гордості — переможців міжнародних олімпіад, всеукраїнського конкурсу Малої академії наук. Раніше їх запрошували до вищої школи, і вони вступали туди за підсумками співбесіди. Як тепер буде з ними? Я не прибічник форсованого вирішення освітянських проблем. Ми маємо дбати насамперед про дітей, не травмувати їх. Це — не перша реформа в моєму житті. Я добре пам’ятаю перехід на 12-річний термін навчання і 12-бальну систему оцінювання знань. Скільки дров нарубали! Я працювала в школі і пам’ятаю, як нам пояснювали, що оцінку «12» за свої знання може отримати навіть не кожний вчитель, не кажучи про школярів. Дитина, казали, може знати предмет на 9-10 балів, максимум — 11. Тоді тисячі харківських учнів не отримали заслуженої медалі, бо педагоги перестрахувались...
Харківський економічний університет — єдиний в Україні заклад, у якому вступні екзамени у вигляді тестів уже проводили кілька разів. Протиріччя: тести розробляють не в університетах, а в Українському центрі оцінювання знань. Але ж останні підпис про зарахування студента до ВНЗ ставить керівник закладу. Якщо будь-який екзамен — лотерея, то тестування — лотерея подвійна: зростає вірогідність суто технічних похибок. Під час безпосереднього спілкування з екзаменатором помилку можна виправити, а в тестах — ні. Якщо питання в білеті не зрозуміле, можна спитати в екзаменатора, а в зошита під час тесту — не спитаєш...
О. Курило, харківська вчителька математики (33 роки педагогічного стажу): «Нам, учителям, хочеться, аби розумні діти ставали студентами престижних вузів. Але ж у гуманітарному класі точні науки знатимуть значно гірше, ніж у класі з поглибленим вивченням, скажімо, математики...»
В. Калашник, доктор філологічних наук, професор Харківського національного університету імені В. Каразіна: «В ідеалі тестування могло б вирішити чимало проблем. Але — в ідеалі... Тести не дають можливості всебічно оцінити учнівські знання, ґрунтовно з’ясувати теоретичну підготовку, скажімо, з української мови та літератури. Окрім тестування, годилось би влаштовувати й бесіди з кандидатами в студенти. Я за те, щоб вуз відповідав за вступника, але для цього слід йому довіряти...»

Віталій СТЕГНІЙ
також у паперовій версії читайте:

• ПОДАРУНОК ВІД «НАРОДНИЦЬ»
• ПУСТУШКА ДЛЯ ПОВНОЛІТНІХ
• ОБІКРАЛИ МУЗЕЙ АВТОРА «ПЕДАГОГІЧНОЇ ПОЕМИ»

назад »»»