ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА УКРАЇНА ТУРИСТИЧНА
У БЕСКИДИ — «ЗАХАРОМ БЕРКУТОМ», В ЄВРОПУ — ТУНЕЛЕМ-БЛИЗНЮКОМ
Славське запрошує
Якщо ви бажаєте відвідати один з наймальовничіших куточків України, помилуватися гірськими ландшафтами і пам’ятками природи, ознайомитися з історією і культурою західних теренів України — відвідайте Карпати. Дійсно, гори надихають. Величні, разюче білі Карпати наснажують і взимку.

Сліпуче сонце, хрусткий морозець, рівний стовп диму з комина. Височенні, ідеально рівні, злегка притрушені снігом смереки. Хіба не казка?
Одним з таких благоліпних куточків Львівщини є мальовниче карпатське містечко Славське, яке розкинулось у долині річки Опір поміж хребтів Бескидів та Горганів на висоті 600 метрів над рівнем моря. Славське кличе до себе туристів, і спішать вони назустріч, бо тут наповнюються природними звуками буяння великого оркестру карпатської землі,— її весни, літа, осені, зими.
Ще у радянський період Славське стало відомим центром гірськолижного спорту. Не зменшується потік туристів і нині. Часто на вибір гостей не впливає навіть досвід відвідування альпійських курортів і доволі товсте портмоне. За що така вірність?
За офіційною статистикою, нині до Славського приїздить приблизно сто тисяч туристів на рік, а за неофіційною — вдесятеро більше. Гостей поселяють з комфортом, ба — з розкішшю, досхочу годують, влаштовують їм кінні прогулянки на санях, гріють для них сауни та басейни, пропонують більярд і пінг-понг, запускають в небо на парапланах, тобто надають будь-які послуги на будь-який смак і гаманець. Напевно, саме таким різномаїття вибору в співвідношенні «ціна — якість» селище і вабить.
До списку переваг Славського можна додати вдале географічне положення. Від Львова — 120 кілометрів, майже на автомагістралі Київ — Чоп. Якщо їхати зі столиці, то за кілька кілометрів від райцентру Сколе є поворот на Славське. Ще 20 кілометрів — і ви на місці. Крім того, через місцевий вокзал проходять всі потяги до Ужгорода і далі на Словаччину та Угорщину. Відповідно, й у зворотному напрямі також. А тому їдуть сюди люди звідусіль, щоб подихати чистим повітрям, помилуватися чудовими полонинами, срібним мереживом дзвінкоголосих потічків і швидкоплинних річок.
Віднедавна добиратись до Славського стало ще легше. Львівська залізниця подбала про так званий «сніговий» електропоїзд сполученням Львів-Славське. Від січня він курсує щоп’ятниці, в суботи й неділі. Завдяки туристичному потягу ІІ класу «Захар Беркут» любителі активного відпочинку відтепер можуть дістатися до гірськолижного курорту за дві години з однією зупинкою в Стрию. На бажання львів’ян, гостей міста, туристичних фірм, електропотяг «Захар Беркут» може курсувати й частіше — все залежить від замовлень.
Модернізований електропоїзд успішно пройшов випробовування особливими умовами гірського ландшафту. За словами начальника львівського моторвагонного депо Володимира Шушкова, потяг ЕПЛ2Т 030-07 виготовлено у ВАТ «Холдингова компанія «Луганськтепловоз». Це перша луганська електричка такого типу, що курсує на Львівській залізниці. Кабіна машиніста «нафарширована» електронікою. Електропоїзд може рухатися зі швидкістю до 130 км/год. Кожен вагон розрахований на 109 місць. Незабаром львів’яни сподіваються отримати ще один такий потяг.
Зі Славського рушимо далі — на той бік Карпат, для чого треба подолати Бескиди.

Точка відліку — «Євро-2012»
Останнім часом, особливо в контексті підготовки до футбольного чемпіонату «Євро-2012», широко обговорюється проблема формування південного транспортного коридору «Схід — Захід» від Лісабона до Києва. Основу його становитиме міжнародний транспортний коридор № 5 (МТК № 5): з Італії територією Словенії, Угорщини, Словаччини та України за маршрутом: Трієст — Любляна — Загреб — Будапешт — Чоп — Львів; буде ще й відгалуження на Словаччину: Братислава — Чоп — Львів. Загальна протяжність коридору № 5 дорівнюватиме 1595 км, зокрема на території України — 266 км залізничних шляхів та 339 км автомобільних доріг. Пропускна спроможність залізниць та автомобільних доріг МТК № 5 на території нашої країни може бути в півтора-два рази більшою, ніж нині. Проте є ще багато перешкод для ефективного функціонування МТК № 5, підвищення його ролі як центральної ланки транспортно-економічних зв’язків між Європою й Азією.
Залізничні лінії на всій протяжності української частини МТК № 5 і далі до східних кордонів України — це двоколійні електрифіковані ділянки, обладнані сучасними системами регулювання руху. Загалом вони не суперечать загальноєвропейським вимогам і нормам. Але є виняток. Особливо це стосується гірських ділянок, де, з огляду на складний профіль місцевості, швидкість руху вантажних поїздів лімітується показником 40—45 км/год.
«Вузьким місцем» коридора є аварійний одноколійний тунель на перегоні Бескид — Скотарське дільниці Лавочне — Чоп, що належить до Львівської залізниці.
Тунель (завдовжки 1747 м) збудовано італійськими інженерами за часів Австро-Угорської імперії в 1887 році. У 1944-му були підірвані обидва портали та склепіння в шістьох місцях з боку станції Бескид (до речі, на висоті 790 метрів над рівнем моря), що є найвищою високогірною залізничною станцією України. На підходах до тунелю — дві колії з одного й іншого боку. У 1945 році проведено капітальне оновлення тунелю. Його пізніша реконструкція під час електрифікації ділянки Мукачево — Лавочне, мала й конструктивні хиби, що ослабили його міцність. Почалося випадання окремих каменів облицювальної кладки тунелю, центральний водовідвідний лотік постійно замулюється, через що були значні виходи води на колію.
Стан тунелю щороку погіршується. Хоча він потребував реконструкції ще за часів Радянського Союзу, однак так її і не дочекався. Тепер швидкість руху поїздів у тунелі знижено до 15 км/год. Крім того, тунель збудовано в активній сейсмічній зоні (до сімох балів). Інтенсивний рух тунелем (у середньому що 20–30 хвилин курсує потяг) і неможливість його «розвантажити», перевівши потяги на сусідню колію, не дають змоги призначати необхідну кількість «ремонтних вікон». Це значно ускладнює своєчасне усунення несправностей. У разі виходу його з ладу припиниться рух поїздів по всьому транспортному коридору, що призведе до великих економічних збитків.
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) асигнував кошти для реалізації проекту. За попередніми підрахунками, спорудження нового тунелю коштуватиме майже $40 млн, завершити роботи планується до відкриття футбольного чемпіонату Євро-2012. Принаймні таке сподівання висловив начальник відділу будівництва Бескидського тунелю Петро Костів. Цей відділ створено для взаємодії із структурними підрозділами Львівської залізниці, групою впровадження проекту, органами місцевого самоврядування, іншими підприємствами, пов’язаними з будівництвом тунелю.
— Крім підготовки документів для оформлення дозволу на будівництво та визначення вихідних даних для проектування, супроводження експертизи, погодження та затвердження проекту, наш відділ допомагатиме консультантам та підрядникам отримувати відповідні дозволи та погодження,— розповів Петро Миколайович.— Проте нині ще рано говорити, чи це буде два одноколійних тунелі, чи один двоколійний.
Звісно, своє слово мають сказати експерти, проектувальники, взявши до уваги деякі важливі умови, зокрема у сфері безпеки, екології, технології і фінансової доцільності.
Як зазначив Петро Костів, активна робота зі спорудження тунелю на перевалі має розпочатись наприкінці цього — на початку наступного року. Поки що не відомо, хто споруджуватиме тунель, оскільки щойно відбувся тендер з вибору консультанта. Ним стала австрійська фірма «D2 konsult». Після укладання угоди з консультантом за його участю і допомогою буде підготовлена тендерна документація для вибору проектанта і будівельника, відбудеться міжнародний тендер.
Щодо подальшої долі старого Бескидського тунелю, то після спорудження тунелю-близнюка, його, ймовірно, використовуватимуть для евакуації в надзвичайних ситуаціях.
Зазначу, що поява нового тунелю матиме неабияке значення не лише для економіки (інтеграція української транспортної системи з європейською, збільшення транзитних та експортно-імпортних потоків), а й для пересічних громадян (суттєве підвищення рівня обслуговування, збільшення швидкості, надійності перевезень).

Іван ДМИТРІВ, Славське (Львівщина) — Бескид (Закарпаття)
також у паперовій версії читайте:

• КУРОРТНИЙ МИРГОРОД НАРОЩУЄ ПОТУЖНОСТІ
• МУЗЕЙ ПРОСТО НЕБА
• ПРИЄМНЕ З КОРИСНИМ
• СЛІДИ ВЕДУТЬ ДО ІВАНА МАЗЕПИ

назад »»»