ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА УКРАЇНА І СВІТ
«ПРОЯСНЕННЯ» ПИТАННЯ ПРОТИРАКЕТНОЇ ОБОРОНИ
На початку 2008 року здавалося, що процес переговорів про умови розміщення американських баз протиракетної оборони на території Польщі та Чехії зайшов у глухий кут. Впливові політики з Варшави та Праги наполягали на додаткових гарантіях безпеки для своїх країн та вимагали дотримання інтересів Росії. Москва, оголосивши про вихід з режиму Договору про звичайні збройні сили в Європі, здається, змирилася з неминучістю розгортання американської системи протиракетної оборони в Центральній Європі. За цих обставин військові намагаються продемонструвати, що потенціал стратегічного ядерного удару від наближення американської системи протиракетної оборони до російського кордону не зменшився. Свідченням цього є маневри російських літаків-ракетоносців в Атлантичному океані. Проте, переконавшись у своїй боєздатності, Росія повернулася до залагодження відносин з «потенційними супротивниками».

Отже, місяці закулісної дипломатії нарешті, здається, дали солодкі плоди. Насамперед вони стосуються поліпшення польсько-російських відносин. Саме сьогодні, восьмого лютого 2008 року, польський прем’єр-міністр Дональд Туск відвідав Москву. Напередодні у Вашингтоні була досягнута домовленість про умови будівництва американських баз протиракетної оборони на території Польщі. Сполучені Штати погодилися додатково профінансувати модернізацію польської армії. Аби задобрити Кремль, Польща скасувала свої заперечення проти початку переговорів між Росією та Європейським Союзом щодо підготовки та підписання нової редакції угоди про партнерство та співпрацю. Крім того, Варшава погодилася з інспектуванням російськими ветеринарами своїх м’ясних підприємств. Завдяки загальному потеплінню російсько-польських відносин без скандалів обійшовся недавній страйк польських митників, через що був блокований російсько-польський кордон у Калінінградській області.
Окрім польської позиції щодо розміщення американської системи протиракетної оборони більш зрозумілою стала й чеська позиція. Цьому сприяло прояснення політичної ситуації. Сьогодні ж чеські парламентарі мали обрати президента. У парламенті Чехії представлено п’ять партій. Громадянські демократи, християнські демократи та «зелені» утворюють владну коаліцію. В опозиції залишаються чеські соціал-демократи та комуністи. Кандидатуру чинного президента Вацлава Клауса на другий термін безумовно підтримують тільки депутати його партії «Громадянські демократи». Частина християнських демократів симпатизує відомому економісту Яну Швейнару. На думку чеських «зелених», саме Ян Швейнар, а не Вацлав Клаус, втілює майбутнє Чехії. За Яна Швейнара голосували комуністи та соціал-демократи. Натомість у чеському суспільстві президент Вацлав Клаус, як свідчать підсумки соціологічних опитувань, досі має неабияку популярність. Він не протестував проти розміщення на чеській території американського радару, тоді як Ян Швейнар закликав не поспішати з розміщенням на території Чехії елементів американської протиракетної оборони. Однак змінити це рішення вже неможливо. Звісно, падіння фондових ринків, іпотечна криза в США, очікувана перемога демократів на президентських виборах — через усе це може бути відкладена на тривалий час перспектива розміщення американської системи протиракетної оборони в Центральній Європі. Цікаво, що проти Чехії Москва не застосувала своєї енергетичної зброї, підписавши контракт на постачання газу до 2035 року. Ці тенденції засвідчили, що істерична реакція Росії на розміщення американської системи протиракетної оборони, певніше за все, була зумовлена потребами зміцнити систему «керованої демократії» та знайти привід для виходу з Договору про звичайні збройні сили в Європі. Досягнувши мети, Росія стала на більш спокійну позицію, сподіваючись на подальший нормальний діалог із США після президентських виборів.
також у паперовій версії читайте:

• «ВІСЬ ЗЛА» ПЕРЕХОПЛЮЄ ІНІЦІАТИВУ
• УКРАЇНА ДІЙШЛА ДО СОТ
• ФАВОРИТІВ ВИЗНАЧЕНО

назад »»»