ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА БУДЬТЕ ЗДОРОВІ!
ЧОГО БРАКУЄ СЕРЦЮ?
Світова медична статистика констатує: за летальністю серцево-судинним хворобам належить першість. Однією з найпоширеніших є серцева недостатність. Що це за недуга та як їй протистояти, ми попросили розповісти доктора медичних наук, професора Тараса Чабана.

— Отже, Тарасе Івановичу, серцева недостатність — це...
— Синдром, який характеризується нездатністю серця перекачувати необхідну кількість крові, погіршенням якості та суттєвим скороченням тривалості життя. Анемія, ниркова недостатність, порушення функції щитоподібної залози, кардіодепресивні ліки можуть загострити або (рідше) спричинити серцеву недостатність. Її ніколи не фіксують як основний діагноз, вона є ускладненням дисфункції міокарда, аритмій, патології клапанів або хвороб перикарда. Термін «гостра серцева недостатність» охоплює кардіогенний шок та гострий (кардіогенний) набряк легень.
Та найчастіше трапляється хронічна серцева недостатність. Виокремлено, за класифікацією академіків Миколи Стражеска та Володимира Василенка, декілька клінічних стадій. Перша — задишка, тахікардія, втома лише під час фізичного навантаження. Друга А — ознаки застою в одному з кіл кровообігу, які можна усунути в процесі відповідної терапії. Друга Б — ознаки постійного застою в обох колах кровообігу, які повністю не зникають, незважаючи на лікування. І, нарешті, третя стадія серцевої недостатності — це важкі розлади гемодинаміки з незворотними змінами в органах, загальною дистрофією, інколи виснаженням, цілковитою втратою працездатності.
— У який спосіб діагностують недугу?
— Діагностична програма складається з обов’язкових та додаткових досліджень. Перші — це загальні дослідження крові та сечі, ЕКГ у 12 відведеннях, ехокардіографія, рентгенографія грудної порожнини та біохімічний аналіз крові. Для уточнення діагнозу можуть проводитися й додаткові дослідження.
— Як я розумію, за сучасних можливостей вітчизняної кардіології проблем з діагностуванням не виникає. А чи такі вже добрі справи з лікуванням?
— Торік в Україні нарешті був затверджений протокол, яким передбачено послідовність та зміст лікувальної програми. Наприклад, хворі мають отримувати комплексну фармакотерапію із застосуванням інгібіторів АПФ, які рекомендовані протягом невизначено тривалого часу. Необхідно також застосовувати адреноблокатори, тоді уживання салуретиків є доцільним лише за ознак затримки рідини або для профілактики останньої. Необхідними є й серцеві глікозиди, з яких найчастіше застосовують дігоксин. Ефективним засобом лікування залишається й введення нітратів. Після стабілізації гемодинаміки від них відмовляються.
— Часто доводиться чути про чудодійний вплив антикоагулянтів...
— Антикоагулянти — препарати, що розчиняють згустки крові (тромби). Вони необхідні пацієнтам із постійною формою фібриляції передсердь, тромбоемболічними ускладненнями в анамнезі, а також з мітральним стенозом.
— Якими мають бути очікувані результати лікування?
— Насамперед слід зупинити прогресування хронічної серцевої недостатності. По-друге, забезпечити якісно новий прийнятний рівень життя пацієнтів. По-третє, повернути людині працездатність. Одним з головних завдань кардіологів усіх профілів було й залишається збільшення тривалості життя хворих. А критеріями якості лікування є усунення або зменшення вираженості суб’єктивних симптомів — задишки, серцебиття, підвищеної втомлюваності, усунення клінічних ознак затримки рідини в організмі. Ще один медико-соціальний критерій успішності лікування — збільшення перерви між госпіталізаціями.
— Як довго має тривати лікування?
— Не варто обманювати себе й інших — хворі на серцеву недостатність потребують щоденного застосування препаратів. Поспішати в лікуванні не слід, тож у медичних закладах пацієнти перебувають і місяць, і два...
— А після виписки зі стаціонару?
— Хворі з клінічно вираженою хронічною серцевою недостатністю ІІА-ІІІ стадій підлягають диспансерному огляду не менш ніж раз на два місяці або й частіше, якщо така необхідність визначається клінічною ситуацією. Обмеження добового споживання хлориду натрію: менше ніж три грами добу (не можна вживати солоних продуктів, підсолювати їжу під час споживання). Рекомендуються: дієта, збагачена поліненасиченими жирними кислотами, відмова від тютюнокуріння, обмеження вживання алкоголю. Рекомендовано також обмеження фізичних навантажень.

Ярослав ШЛАПАК, Укрінформ
також у паперовій версії читайте:

• ПРОФІЛАКТИКА — В ГІГІЄНІ
• ТРЕНІНГ ІМУННОЇ СИСТЕМИ
• ДРУЖІТЬ ІЗ ЖУРАВЛИННИМ СОКОМ!
• ДО НАРКОМАНІЇ СХИЛЯЮТЬ ГЕНИ
• ДЕШЕВО І СЕРДИТО

назад »»»