ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ЕКОНОМІКА
ЗА ГРІШМИ — ДО КРЕДИТНОЇ СПІЛКИ
Фахівці запевняють, що наявність кредитних спілок у країні й ступінь їхнього розвитку безпосередньо залежить від зрілості демократії у ній. Чим більше якісних кредитних спілок (КС), тим вищий рівень демократичності.
Ідея фінансової самодопомоги виникла у 50-х роках ХІХ ст. у Німеччині.

Саме тоді, через прискорення промислового розвитку, проблема коштів гостро постала не лише перед підприємствами, а й громадянами. Не маючи змоги взяти кредит у банках, вони почали допомагати один одному власними коштами.
Видатні німецькі кооператори — Герман Шульце-Деліч і Фрідріх Райффайзен — майже водночас, незалежно один від одного, запропонували два принципово різних підходи до організації кооперативного кредитування: для міського та сільського населення.
З 60-х років ХІХ ст. активно поширювались кредитні спілки і в Російській імперії. На початку 1916-го там було 11412 кредитових і 4042 позичково-ощадних товариства з 10 млн членів і власним капіталом 129 млн рублів.
Невдовзі після зародження в Німеччині кооперативний рух виник у Великобританії та Італії й почав поширюватися в інших країнах Європи, а згодом і в Північній Америці. Перші кредитівки в «Новому світі» пов’язані з іменем журналіста Альфонса Дежардена, вони стартували у 1909-му. У 20-х роках, тобто в часи стрімкого зростання американської економіки, кооперативний рух набував дедалі більшої популярності. Так, лише 1921-го в штаті Массачусетс було зареєстровано 19 нових кредитівок.
Нині в США успішно працює 8536 КС, до них залучено понад 87 млн американців, активи становлять більш як 726 трл дол., а заощадження членів — 615 трлн. Наймасовіша кредитна кооперація в Ірландії, США, Канаді та Австралії.
1971 року було створено Всесвітню раду кредитних спілок, яка нині об’єднує понад 46 тис. КС із 97 держав світу з 172-мільйонним членством і 1,094 трлн дол. активів.
В Україні кредитний рух зародився у другій половині ХІХ ст. А з 1905-го щороку створювалось 200–300 кредитних кооперативів. До 1918 року в Східній Україні діяло понад 3300 КС, які об’єднували майже 2 млн осіб. Після встановлення радянської влади практично всі кредитні товариства ліквідували. 1920 р. вони влилися в реорганізовану споживчу кооперацію, яка цілковито підпорядковувалася державі.
За часів НЕПу кредитну кооперацію вдалося ненадовго відновити: кількість кредитних спілок збільшилася в півтора раза. Щоправда, тоді кредитні кооперативи працювали неефективно через постійне втручання держави. У 1930-му держава перебрала на себе всі кредитні функції й в такий спосіб ліквідувала цей вид кооперації.
Торік система кредитних спілок у нашій країні досягла рівня розвитку 100-річної давності. Пік її розвитку припадав на початок ХХ ст. За словами директора департаменту нагляду за кредитними установами Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг Андрія Оленчика, нині у Державному реєстрі фінансових установ є інформація про 797 КС, які об’єднують 2,2 млн членів. Їхні сумарні активи досягли 5,1 млрд грн, а кредитний потфель — 4,4 млрд, сума залучених вкладів — 3,3 млрд. За останні чотири роки активи кредитних спілок зросли в дев’ять разів, кількість членів — в чотири, обсяг кредитів і депозитів — в десять.
Особливе значення для оцінки фінансової стабільності кредитівок має резервний капітал. Якщо весь капітал повагомішав у вісім разів, то резервний — у 14. На початку 2004-го його питома вага у загальному обсязі капіталу становила 10,3%, а на кінець 2007-го — 17,6%. Це суттєве досягнення.
Держфінпослуг чітко контролює виконання КС фінансових нормативів і вживає жорстких заходів за суттєві відхилення. Результати відчутні. Якщо три роки тому з нормами достатності капіталу не могли впоратись 22% КС, а з коефіцієнтом платоспроможності — 17%, то минулоріч відповідно 7 і 5%. Кількість кредитних спілок, у яких були проблеми з просроченістю кредитів, зменшилась вдвічі.
За словами Андрія Оленчика, нині система кредитних спілок освоює фінансовий ринок не за рахунок створення нових КС, період становлення яких триває два-три роки, а за рахунок розвитку філій. За три роки кількість кредитівок збільшилась на 30%, а їхніх філій майже в шість разів (зі 191 до 1138). Тож кількість наданих послуг зросла вдвічі.
Цьогоріч на кредитні спілки чекає конкуренція з банками, в тому числі іноземними, особливо на ринку споживчого кредитування. Їм доведеться розвивати ефективну ринкову інфраструктуру, сервісну систему (бюро кредитних історій, колекторський бізнес, страхові компанії). Потрібно виробити єдину ринкову стратегію й послідовно її впроваджувати. Це дасть змогу протистояти системним проектам, які реалізують банки та фінансові компанії.
Аби зміцнити позиції КС, необхідно ухвалити нову редакцію Закону «Про кредитні спілки». Його законопроект — на завершальній стадії опрацювання, там ринкові можливості кредитних спілок суттєво розширені. Слід також продовжувати процес консолідації кредитівок, хоча рівень концентрації ринку досить високий — 18 КС володіють понад 50% активів усіх кредитівок, а 270 — лише 1%. Держфінпослуг докладатиме зусиль, аби невеликі, неконкурентоспроможні кредитні спілки, діяльність яких пов’язана з ризиком для вкладників, зміцнювались і займали на ринку більш стійкі позиції, або перетворювались на філії більш успішних КС.
Крім того, кредитним спілкам не варто зациклюватись лише на споживчих кредитах. Варто освоювати нові ринкові ніші — іпотеку, бізнес-кредитування, сільський ринок.
Чотирнадцятий рік діє Національна асоціація кредитних спілок України, яка об’єднує понад 20% (173) КС і більш ніж 30% тих, які мають ліцензію на заощадження вкладів. У її лавах майже мільйон членів, а в активах — 1,5 млрд грн. Із коефіцієнтом платоспроможності справляються всі члени асоціації. Нині за рейтинговою системою НАКСУ оцінку фінансового стану «дуже добре» і «добре» мають понад 80% членів асоціації. Допомагають їм успішно працювати і захищають від банкрутства спеціальні фонди НАКСУ — стабілізаційний, технічної допомоги та програма «Старт». Члени НАКСУ отримали понад 80 млн грн зворотної фінансової допомоги.
Для системи кредитних спілок давно є актуальною тема створення Фонду гарантування вкладів, як у банках. НАКСУ звернулась з ініціативою щодо цього до владних структур, вважаючи, що створення системи гарантування вкладів — державне питання, адже банківський гарантійний фонд створювали за допомогою держави. Це потрібно грамотно відтворити у новому Законі «Про кредитні спілки». Така система має фінансуватися кредитівками, але на стартовому етапі держава могла б виділити для фонду, скажімо, 25 млн грн. Упродовж двох-трьох років ці кошти КС повернули б. Можна запозичити досвід країн, де фонд формують самі кредитні спілки, а гарантом виступає держава. За нестачі коштів у фонді при виплаті компенсацій держава допомагає йому.
Поки у НАКСУ вирішили пілотно відпрацювати компенсаційні механізми на базі свого стабілізаційного фонду. Нині у ньому закумульовано 6,3 млн грн, що дорівнює активам середньої кредитної спілки. Передбачається, що розмір компенсації не перевищуватиме 25 тис. грн. До речі, загальний обсяг банківського гарантійного фонду — 1 млрд 315 млн грн, при цьому населення зберігає в банках 153 млрд грн (співвідношення — 0,86%). Кредитні спілки закумулювали понад 1 млрд грн, кошти стабілізаційного фонду — 6,3 млн (співвідношення — 0,61%), а максимальна гарантія передбачається вдвічі меншою (середній розмір вкладу у КС — 23 831 грн).
Від початку нинішнього року кредитні спілки можуть робити внески до компенсаційної складової стабілізаційного фонду — 0,01% портфеля вкладів.
Відразу після ухвалення Закону «Про кредитні спілки» та створення державного регулятора (Держфінпослуг) НАКСУ звернулась до нього з проханням надати їй статусу саморегульованої організації. Як відомо, він передбачає передавання державним регулятором частини функцій одній з всеукраїнських асоціацій. НАКСУ, за словами її президента Петра Козинця, постійно опікувалась правилами поведінки кредитних спілок на фінансовому ринку, моніторингом їхньої діяльності, збиранням і опрацюванням звітності, надавала консультаційну, методичну підтримку. Тож готова перебрати на себе частину функцій Держфінпослуг і очікує на рішення держави.
Хоча діяльність КС регулює Держфінпослуг, чітко виписаних нормативів із депозитних програм немає. Єдине обмеження: кредитні спілки залучають вклади лише у гривнях. Умови вкладів не визначено, кожна КС самостійно встановлює правила гри.
Найвищі відсоткові ставки (20–35%) пропонуються у великих містах. Там, де конкуренція на ринку жорстка, відсотки з вкладів можуть досягати 25–35% річних. У західних регіонах вони скромніші — 12,5–16%. За словами президента НАКСУ, відсоткові ставки багато в чому залежать від кредитного портфелю. Якщо кредитна спілка працює на ринку споживчого кредитування, де видає багато кредитів за високими ставками, то може собі дозволити щедрий депозит. Коли це фермерське кредитування, де дохідність нижча, то ставка автоматично зменшується. Крім того, ставка залежить від розміру КС. Чим вона менша, тим більше бажання залучити депозити, тому пропонуються завищені ставки. Зазвичай високі ставки за депозитами, а також відсутність (або видимість) кредитної діяльності є ознаками «фінансових пірамід» На жаль, є випадки, коли кредитні спілки працюють без ліцензії. В цьому разі вони пропонують клієнтові не депозит, а додатковий пайовий внесок. Пайовиків приваблюють ставки у 27–35%. Крім того, обіцяють, що наприкінці року, за підсумками роботи КС, сума винагороди може бути більшою. Якщо ви натрапляєте на таку кредитну спілку і не бачите ліцензії на поточну дату, будьте пильними.
Найвигідніше відкрити середньостроковий депозит терміном на три–шість місяців зі щомісячною виплатою відсотків, орієнтуючись на відсоткову ставку у 16–20% річних. За цей час кредитівка навряд чи встигне «прогоріти», і можна встигнути отримати свій прибуток. До речі, за даними Держфінпослуг, найпопулярніші у наших громадян середньострокові вклади — від трьох до дванадцяти місяців. Торік було зафіксовано 64% таких вкладів.

Олена КОСЕНКО
також у паперовій версії читайте:

• БУДЕМО З ВАГОНАМИ!
• НАШІ КрАЗи — ПО ВСЬОМУ СВІТУ
• ВЕНЕСУЕЛА СКОРОТИЛА ТЕРМІНИ ОПЛАТИ НАФТИ

назад »»»