ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА УКРАЇНА І СВІТ
НОВИЙ-СТАРИЙ ПРЕЗИДЕНТ І НОВІ-СТАРІ ПРОБЛЕМИ
«В узбецького народу велике майбутнє» — ці слова президента Іслама Каримова можна прочитати в кожному багатолюдному місці Узбекистану і навіть на музеї бухарського еміра. Незважаючи на систематичні порушення громадянських свобод і прав людини, народ не заперечує президентові і наприкінці грудня втретє обрав його на найголовнішу посаду в державі.

Проте сам Каримов не дуже вірить своєму народу. І не дивно, адже на нього здійснено кілька замахів, під час яких його врятувало лише диво.
Тому коли раз на місяць він вирушає вертольотом до своєї літньої резиденції в «президентській долині» біля підніжжя Тянь-Шаню, місцеві жителі мусять забути про подорожі і поїздки. Що кілька кілометрів на вирубаній у скалах дорозі, яка веде до найближчого містечка Газалкент, поліція розставляє пости. Вона пропускає тільки тих, хто повертається додому. Хоча «батько узбеків» навіть не наближається до дороги, бо завжди користується повітряним транспортом — про його безпеку дбають надзвичайно.
Такі незручності не можуть перекреслити популярності президента, який, згідно з офіційною пропагандою, пише книжки, є прекрасним архітектором, відновлює і підтримує музеї та пам’ятники і не забуває про доброчинність. Про те, що він придушує опозицію і навіть застосовує тортури до її представників, наказує арештовувати незалежних журналістів і закриває непокірні ЗМІ,— офіційна преса і узбецьке телебачення мовчать.
У 2005 році озброєні правоохоронці колишнього першого секретаря республіканської Компартії, а з 1991 року президента Узбекистану вбили, за інформацією опозиції, майже 700 громадян (за офіційними даними — 187) під час кривавого придушення антиурядових заворушень у місті Андижані, що у Ферганській долині. Хоча на Заході Каримова вважають азійським сатрапом, він не звертає на це найменшої уваги. Тепер президент зробив ставку на близькі відносини країни з Росією, Китаєм та Іраном.
В Узбекистані результати виборів нікого не здивували: Каримов отримав 88,1% голосів громадян. Йому «вдалось» перемогти трьох кандидатів, які навіть офіційно підтримували його під час виборчої кампанії. Тепер протягом наступних семи років Іслам Каримов керуватиме 27-мільйонною державою, за площею у півтора раза більшою від України.
Спостерігачі ОБСЄ оголосили, що вибори відбулись із значними порушеннями законодавства, але це нічого не змінить. І головним чином тому, що, крім нечисленних і слабких опозиціонерів, майже 70-річний Каримов має суспільну підтримку.
Люди спостерігають за тим, що відбувається поблизу, у сусідніх Афганістані чи Таджикистані, і їх опановує страх і бажання зберегти той крихкий мир, який нині є в Узбекистані. Люди вважають, можливо, небезпідставно, що це — головна заслуга президента. Багато узбеків, особливо в прикордонних з Афганістаном містах та селах, живуть з контрабанди наркотиків і опіуму, а також обслуговуючи німецьких військових, які мають у Термезі, на кордоні з Афганістаном, авіабазу для постачання свого військового контингенту в цій країні.
Завдяки іноземцям на краю Ферганської долини виростають нові готелі, а дороги заполонили автомобілі практично однієї марки — «Деу». Люди їздять на омріяних авто, складених в Узбекистані.
На півдні країни завдяки Японії будується нова залізнична колія. Серед пісків вже постали великі вокзали і станції, поки що не сполучені колією. Однак інвестиційний проект швидко реалізується, тож скоро до Ташкента можна буде доїхати, не перетинаючи кордону з Таджикистаном, як досі. Узбеки не втрачають віри, що завдяки цьому розвиватиметься торгівля.
Скасування з першого січня 2008 смертної кари в країні свідчить про те, що Каримов розуміє необхідність змін і підтримка на Сході і Півночі є явно недостатньою для справжньої модернізації країни.

Євген ПЕТРЕНКО
також у паперовій версії читайте:

• ГЛОБАЛІЗАЦІЯ РИНКУ ПРАЦІ
• СКАНДАЛ НАВКОЛО БРИТАНСЬКОЇ РАДИ

назад »»»