ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА УКРАЇНА І СВІТ
ПОТЕПЛІННЯ ВІДНОСИН МІЖ МОСКВОЮ І ВАРШАВОЮ
Варшава і Москва сповнені бажання поліпшити двосторонні відносини, які впродовж останніх років зайшли в глухий кут. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск у першому кварталі 2008 року вирушить до російської столиці. Там він збирається викласти позицію польського уряду в питанні протиракетної оборони. Одночасно міністр закордонних справ Радек Сікорський запевнив, що «ніхто не впливатиме» на рішення Варшави. Відбудуться не тільки зустрічі на рівні перших осіб держави, а й міністрів та їхніх заступників. У Москві вже побував міністр сільського господарства Савіцький, а в Калінінграді підписано договір про відновлення експорту польського м’яса в Росію.

Жестом доброї волі назвав польський міністр закордонних справ у розмові з російським колегою Сергієм Лавровим відмову від блокування початку переговорів про членство Росії в Організації економічного розвитку і торгівлі (ОЕРТ) — елітарному клубі економічно найрозвинутіших держав світу. Членство в цій організації є сходинкою на шляху до СОТ. У відповідь на цей крок Москва дозволила ввозити в РФ польське м’ясо.
Ставши у 2006 році на заваді переговорам про підписання нового договору про співпрацю і партнерство між Росією і ЄС, брати Качинські не тільки заблокували польсько-російські відносини, що не надто турбувало Кремль, а й перенесли їх на рівень відносин РФ—Євросоюз, на що Москва явно не сподівалася.
Але не все так просто, як здається на перший погляд. Проблеми між Варшавою і Москвою виникли насамперед через те, що польські уряди («ліві» і «праві») слушно хотіли, аби до Польщі ставились як до решти держав Євросоюзу. У Москви специфічні відносини з ЄС: коли їй це вигідно, вона ставиться по-різному до Польщі і Німеччини чи Франції і вирішує проблеми під час двосторонніх контактів, намагаючись не вести переговорів з ЄС як з цілісним утворенням. У Варшави і Москви, крім питань експорту польського м’яса і розміщення ПРО в Польщі, є ще кілька проблем: слідство в справі розстрілу в Катині, блокада судноплавства у Віслинській затоці, прокладання газопроводу дном Балтійського моря і російські торговельні бар’єри на шляху експорту польських товарів.
Відносини Польщі з Росією погіршились ще за «лівих» урядів і президента Александера Квасневського, а брати Качинські лише поглибили цей процес. У Самарі під час саміту ЄС— Росія канцлер Німеччини Ангела Меркель, яка тоді головувала в Євросоюзі, навіть була змушена зауважити Володимиру Путіну, що експорт польського м’яса — це загальноєвропейська проблема, а не лише питання двосторонніх відносин. «Старій» Європі також не подобалась жорстка позиція Варшави стосовно Москви: русофільські кола не могли погодитись з політикою Польщі, яка, образно кажучи, «відкривала очі» європейській громадськості на багато сторін російської політики і дійсності, про які вони воліли б не згадувати.
Кроки Туска назустріч Москві викликали критику в таборі консерваторів навколо президента Лєха Качинського. Однак і Туск навряд чи є проросійським політиком. Він просто використовує ситуацію у відносинах між Польщею і Росією в інтересах власної держави, бо від ембарго потерпав таки польський селянин.
Туск має намір детальніше обговорити також проблему розміщення американських баз ПРО в Польщі й з американцями, і з ЄС та Росією, бо попередній уряд розглядав цю справу лише як елемент двосторонніх польсько-американських відносин і не консультувався ні з Брюсселем, ні з Москвою. Керівник польського зовнішньополітичного відомства Радек Сікорський наголосив, що Росія не буде впливати на розміщення ПРО, але з нею варто говорити. До цього схиляли Польщу й американці, коли Кондоліза Райс заявила, що прагненням США є співпраця з Росією з цієї проблеми.
На думку Збігнева Бжезинського, Москва різко реагує на ПРО з двох причин: по-перше, вона хоче отримати спеціальний статус у країнах колишнього Варшавського договору, а по-друге, ПРО може порушити стратегічну рівновагу між США і Росією.
До кроків з нормалізації відносин з РФ Польща вдалася напередодні призначення Дмитра Медведєва спадкоємцем Путіна на посаді президента країни. Експерти вважають, що до березня робити різких рухів не варто, бо м’яч на боці Москви і все, чого вдасться досягти, залежить від неї. Польща надіслала виразний сигнал Європі і Росії, що вона готова до переговорів.
Політологи в Москві і Варшаві ще не говорять про перелом, а про можливості нового етапу у відносинах Польщі і Росії.
Обережним в оцінках є і депутат Європарламенту Даріуш Росатий, колишній міністр закордонних справ у «лівому» уряді. На його думку, Москва відповідає на жест Варшави і попереджає: «Москва може з пропагандистською метою використати зміну уряду в Польщі. Тепер вона проявляє готовність до переговорів, аби показати, що в погіршенні відносин між нею, з одного боку, і Варшавою та ЄС, з іншого, винна тільки Варшава».
«Розмовляти, звісно, треба,— веде далі Росатий,— і про протиракетний щит, щоб представити польську позицію. Однак у жодному разі розмови не повинні набувати характеру консультацій. Важко сказати, що принесуть нові переговори. Не треба забувати, що між сторонами залишаються фундаментальні розбіжності хоча б у питанні України, Білорусі і забезпечення енергетичними ресурсами».

Євген ПЕТРЕНКО
також у паперовій версії читайте:

• МІЖ «СТАРОЮ» І «НОВОЮ» ЄВРОПОЮ
• НЕВЖЕ КОНФЛІКТ?

назад »»»