ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ЕКОЛОГІЯ
ПЕРЛИНА В ПРОКРУСТОВОМУ ЛОЖІ
З метою збереження, відтворення та раціонального використання природних комплексів Покутських Карпат указом Президента України (2002) оголошено про створення національного природного парку (НПП) «Гуцульщина» на площі 32271 га, в тому числі 7606 га земель, що надаються йому в постійне користування, та 24665 га, що включаються до його складу без вилучення в землекористувачів. Місцезнаходження новоствореного національного парку — Косівський район Івано-Франківської області.

Карпатська казка
Косівщина відома мальовничими гірськими краєвидами, традиційними художніми промислами і ремеслами, самобутнім декоративно-прикладним мистецтвом, гостинністю жителів. Охочих відвідати мальовничий гуцульський край, помилуватися красою Косова та його околиць, ознайомитися з історією краю, пам’ятками культури та архітектури — чимало.
У Покутських Карпатах гірські хребти мають переважно широкі гребені і досить положисті схили, міжгірні долини — розлогі й завдяки цьому, доступні й зручні в рекреаційному освоєнні. Є кам’яні розсипи (справжні кам’яні поля), стрімкі урвисті скелі. І все це в мальовничих Космацьких Греготах. Найвища гірська вершина НПП «Гуцульщина» так і зветься — гора Грегіт, її висота — 1472 м.
На деяких хребтах, зокрема Сокільському, скелі заввишки 20–40 м, як і кам’яні розсипи, є продуктами природного процесу — морозного вивітрювання. Такі скелі ваблять туристів, вони є популярним місцем для тренувань скелелазів, альпіністів.
Особливу наукову цінність Косівщини становлять смерекові праліси, корінні букові ліси на Сокільському і Каменистому хребтах, рекреаційну перспективність мають добре збережені діброви, джерела мінеральних вод. Для водних видів відпочинку і спорту слугують Черемош, а також інші малі річки Лючка, Пістинька, Рибниця тощо, якими помережана місцевість. На околицях Косова і Шешор функціонують гірськолижні траси з підйомниками.
Унікальним куточком НПП «Гуцульщина» є урочище Лебедин (650 м над рівнем моря), відоме оригінальним гірським ландшафтом з різними типами рослинності, рідкісне напівзаросле озеро. В урочищі виявлено дев’ять видів «червонокнижних рослин, зокрема беладону звичайну, любку дволисту, билинець комарниковий, коручку пурпурову. У приміщенні Косівського природоохоронного науково-дослідного відділення міститься музей природи. До послуг відпочивальників — рекреаційне містечко. У національному парку створено й облаштовано маршрути еколого-пізнавальних стежок: «На гору Клифу», «На Рокиту», «На гору Михалкову», «На гірський хребет Каменистий», «Дубина», «На гірський хребет Брусний». Усі стежки — в легкодоступних і мальовничих місцевостях, цікаві з пізнавального погляду. Чи не найбільшою рекреаційною привабливістю «Гуцульщини» могли б стати: скансен (музей просто неба) «Гуцульське село», що споруджуватиметься як туристичне поселення з характерною для регіону традиційною сільською забудовою (гуцульські гражди), а також «Маєток Святого Миколая» (карпатський «Артек»). Проекти їх розроблені, пройшли міжнародну апробацію... На жаль, здійснити це реально вдасться тільки у більш сприятливій для творення атмосфері, ніж та, яку маємо нині в державі. А поки що проекти (навіть через суто людські чинники) стали більмом на оці місцевих сановних ділків...

Гальмування з підпаленням
Виконуючи відповідні положення вищезгаданого президентського указу щодо створення національного парку, Мінприроди (за участі Івано-Франківської облдержадміністрації) мало вирішити питання про вилучення в землекористувачів 7606 га земель і надання їх у постійне користування НПП «Гуцульщина».
Проте впродовж п’яти останніх років на Косівщині, хоч це й прикро, не припиняються спроби перешкодити діяльності національного парку. Місцеві органи виконавчої влади та самоврядування не погоджуються на відведення зазначених земельних ділянок для його функціонування. Через це передбачені указом заходи не виконано досі. Більше того, організована група зацікавлених осіб району провадить активну роботу, спрямовану на ліквідацію національного парку або істотне зменшення його площі. На директора, працівників опоненти чинять психологічний тиск, вдаються до залякувань.
Щоправда, одною з причин конфлікту навколо НПП «Гуцульщина» є те, що не взято до уваги всіх соціально-економічних інтересів регіону, місцевої громади. Можливо, проектанти припустилися помилок у процесі зонування території. Та факт залишається фактом: ігнорується закон «Про природно-заповідний фонд України» та указ глави держави.
У зв’язку з фактами зумисного підпалу адміністративного приміщення під загрозою опинилось не лише державне майно НПП «Гуцульщина», зокрема національного значення унікальні лісові природні комплекси, об’єкти рекреаційно-господарської інфраструктури парку, а й безпека його працівників. Розрахунок зловмисників був точним — підпалено в тому місці, де знаходяться котел, лічильник і вся газова апаратура. Коли б не сторож, який викинув каністру через вікно, наслідки злочину були б жахливими. Але бандити й досі — на волі. Косівська районна рада цьогоріч навіть організувала референдум щодо передачі земель і подальшого існування НПП «Гуцульщина». Однак він не мав правових наслідків.
Виконуючи доручення Кабінету Міністрів щодо приведення ситуації на території НПП «Гуцульщина» у відповідність до вимог природоохоронного законодавства, Мінприроди провело виїзне засідання міжвідомчої робочої групи.
Уряд зобов’язав Мінприроди разом з іншими центральними, а також місцевими органами влади домогтися виконання запланованих заходів у визначені терміни.
Що зроблено на теперішній час? До Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства надійшли пропозиції точно визначити площі й межі земельних ділянок підприємства «Райагроліс», які належать до парку (бо виявилось, що є землі, надані в оренду певним юридичним та фізичним особам). Подано конкретні пропозиції, що корегують земельні питання. Нині ці матеріали опрацьовуються. Терміну виконання доручення Кабміну уточнити межі земельної ділянки площею 7606 га не дотримано.
Через зрив виконання доручення уряду, подальше невиконання указу глави держави соціально-психологічна ситуація на території НПП «Гуцульщина» залишається напруженою. У відповідь на оголошений (в серпні) працівниками національного парку передстрайковий стан керівництво облради та обласної держадміністрації, правоохоронні органи району звернулися до протестувальників з проханням не розпочинати акцій непокори, які відтак були відкладені... Кабінет Міністрів зобов’язав Івано-Франківську облдержадміністрацію невідкладно виконати заплановане. Обласна держадміністрація безпорадно визнала, що райдержадміністрація та райрада не виконують покладених на них обов’язків.

Туристичний бум у правовому вакуумі
Чому саме в НПП «Гуцульщина» виникли зазначені проблеми? Чому подібного не сталося в сусідньому Галицькому чи, приміром, Деснянсько-Старогутському на Сумщині, Ічнянському на Чернігівщині? Просто сюди ще не докотився туристичний бум. А що ж бо Косівщина? З її світового значення унікальними рекреаційними ресурсами й особливо — історико-культурними. Чого тільки варте тутешнє прикладне мистецтво! У Косові працює Інститут прикладного мистецтва — альма-матер численних митців і знаних талантів. На Косівщині народилися і творили відомі у світі народні митці (зокрема, з різьби по дереву) з родин Шкрібляків, Корпанюків. Правда, нині хіба що слава залишилась...
З переходом до ринку виникли умови для спорудження об’єктів рекреаційної інфраструктури. Отже, земля тут на вагу золота. Люди, які мають гроші, хочуть «будуватися», мати свої приватні бари, готелі, ресторани чи іншу подібну сервісну інфраструктуру (і в багатьох місцях, зокрема в Карпатському регіоні, дехто цього вже досяг). Щоб будуватися, так би мовити, з рекреаційним прицілом — та ще й на землях, які належать до національного парку, особливо не розженешся. Зрозуміло, хотілося б мати для цього мальовничі місцини... Саме на ці земельні ділянки національний природний парк «Гуцульщина» поки що ще не має юридичного документа — Державного акта на право постійного користування (і згідно із статтею 125 Земельного кодексу розпочинати використання земельної ділянки, не визначивши її меж у натурі, тобто на місцевості, а також без документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації,— не має права). Отже, можна всіма можливими, праведними і неправедними шляхами їх якось «прихватизувати» і... будуватися. Нині таких, наданих в оренду чи постійне користування земельних ділянок на території НПП «Гуцульщина» (що згідно з указом Президента мали бути передані парку для постійного користування), виявилось вже до півтора десятка.
Інше питання, чому на землі, передані вищою владою держави парку ще п’ять років тому, й досі не має документа? Хоча... все зрозуміло: місцевій владі (яка має власні інтереси) не вигідно, щоб ті землі були в державній власності, тобто в НПП. А втім, як писав Богдан Ігор-Антонич: «у дно, у суть, у корінь речі» — все значно глибше і серйозніше. Справа тут ще ось в чому: національний природний парк як природоохоронна рекреаційна установа практично нічого не може та й, зрештою, не робить, щоб показати приклад ведення рекреаційної діяльності.
По-перше: він не має (бо є неприбутковою бюджетною установою і перебуває на державному утриманні) коштів, щоб самому будувати стаціонарні об’єкти рекреаційної інфраструктури. По-друге — що більш злободенно — парк не може (через недосконалість законодавчо-правового поля) віддати свої землі для забудови (бо не працює ще законодавче право про так званий суперфіцій — задеклароване статтею 395 Цивільного кодексу України), або віддати в оренду (оскільки не є власником цих земель, а лиш користувачем). Власником таких земель (ст. 4 Закону «Про природно-заповідний фонд України», ст. 150 Земельного кодексу України) є український народ, держава. І вилучає (відчужує) з її дозволу ці землі Кабінет Міністрів України. Такий порядок, до речі, визначений ст. 151 Земельного кодексу. Звісно, за законом воно правильно. Бо не відомо, якому «новому українцю» дістануться «особливо цінні землі» і що він захоче з ними робити. Це вже будуть його землі, а не наші, всіх разом узятих.
Отже, поки не підведемо під рекреаційну діяльність наших НПП законодавче поле (нині дишло ззаду, а віз спереду), ми не зможемо вибратися з цього прокрустового ложа. Тому слід невідкладно затверджувати проект положення про рекреаційну діяльність у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду України. Далі на черзі — визначення порядку здійснення рекреаційної діяльності, зокрема щодо оренди (хоча доцільніше спершу внести зміни до Земельного кодексу), чи того ж суперфіцію. А ще час готувати законопроект «Про рекреаційні території».

Володимир ГЕТЬМАН
також у паперовій версії читайте:

• ІНДІЯ ВТРАЧАЄ СОНЯЧНЕ ОСВІТЛЕННЯ

назад »»»