ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ЛЮДИНА І ПРАВО
ЦІНА СПРАВЕДЛИВОСТІ
В УКРАЇНІ ФОРМУЄТЬСЯ СУЧАСНА СИСТЕМА БЕЗОПЛАТНОЇ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ
У країнах із розвинутою демократією діє система надання безоплатної правової допомоги тим, хто її потребує. Це дає змогу забезпечити високі стандарти правосуддя, рівності й змагальності обох сторін — обвинувачення і захисту. Дотримання цього принципу — один із наріжних каменів верховенства права. Безоплатна юридична допомога значною мірою убезпечує служителів Феміди від фатальних помилок.

Так, Андрій Чикатило вбив 53 жінки і підлітка, однак за підозрою в кількох скоєних ним злочинах засудили й розстріляли двох чоловік. Анатолій Онопрієнко позбавив життя 52 осіб (серед них — десятеро дітей), але звинувачення пред’явили Юрію Мозолі, котрого закатували у СІЗО. Через Сергія Ткача, якому нині інкримінують майже сотню вбивств і зґвалтувань, за ґрати потрапили з десяток невинних людей.
Міліція в усіх випадках, добувши відомо яким чином «докази», вважала, що затримала справжніх злочинців. Тим часом маніяки залишалися на волі, на їхньому рахунку з’являлися нові жертви.
Якби без вини винуватим був наданий якісний правовий захист, удалося б відвернути не одну трагедію і підвищити довіру до правоохоронних органів та системи правосуддя. Згідно з даними Спілки адвокатів України, такої допомоги потребують 11 мільйонів осіб. У всьому світі переважна більшість тих, кому пред’являють кримінальні обвинувачення, не мають коштів, щоб запросити приватного адвоката. Тож вони можуть скористатися безоплатною юридичною допомогою.

Таранька й пиво — гонорар для адвоката
Право на доступ до послуг захисника (адвоката) і на отримання юридичної допомоги в кримінальних справах закріплене в Міжнародному пакті про громадянські і юридичні права від 16 грудня 1966 року (ратифікований указом Президії Верховної Ради УРСР 1973 року), в ст. 13 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 4 листопада 1950 р. (ратифікована Верховною Радою України 1997-го), а на рівні національного законодавства — в Конституції, Кримінально-процесуальному кодексі й законах «Про адвокатуру», «Про прокуратуру» та «Про міліцію». В ст. 5 Закону «Про міліцію» зазначено: працівники органів внутрішніх справ мають роз’яснити затриманим їхнє право не надавати будь-яких пояснень або свідчень до прибуття захисника.
Можливість користуватися правовою допомогою адвоката має бути забезпечена від моменту затримання, адже підозрюваний на цій стадії є особливо уразливим, а сама стадія — вирішальною в загальному контексті кримінальної справи.
В Україні намагання діяти так, як того вимагає законодавство, інколи призводить до трагікомічних випадків. Так, під час поїздки однією з областей колишній заступник міністра внутрішніх справ — начальник Головного слідчого управління МВС Петро Коляда, зазирнувши до кабінету слідчого, побачив нетипову для міліції картину: за столом сиділи два бомжуваті на вигляд чоловіки, перед ними стояла пляшка з пивом, лежала таранька, а жінка-слідчий писала протокол допиту. Обурений генерал вимагав, аби її звільнили з органів внутрішніх справ того ж дня. Проте начальник райвідділу заступився за підлеглу: у затриманого відсутні кошти, щоб найняти адвоката, надати його за призначенням немає можливості, тож на вокзалі знайшли бездомного, котрий має юридичну освіту, і той за пиво й тараньку погодився виконувати обов’язки захисника.

Завдяки Харківському офісу число необґрунтованих затримань зменшилося на чверть
З огляду на те, що стан безоплатної юридичної допомоги в нашій країні не відповідає основним європейським вимогам забезпечення доступу особи до правосуддя, при Міністерстві юстиції було створено Раду з координації її реформування. Президент України своїм указом затвердив Концепцію формування системи безоплатної правової допомоги, розроблену з урахуванням іноземного досвіду. Глава держави зазначив: цей процес має відбуватись паралельно з реформуванням інституту адвокатури і підготовкою нової редакції Кримінального кодексу, Кримінально-процесуального кодексу та проекту Кодексу України про адміністративну відповідальність. Спеціальна комісія, створена Мін’юстом, упродовж кількох років ознайомлювалась з досвідом надання безоплатної юридичної допомоги в різних державах: тих, що мають сталу її систему, а також у колишніх республіках Радянського Союзу, де реалізували таку реформу. Особливо корисним був досвід Литви, де цей вид допомоги побудований на рівні сучасних демократичних стандартів розвинутих країн (до цього в Литві прийшли не відразу, там були дві хвилі реформування). До слова, протягом нинішнього року сусідки України — Грузія і Молдова — ухвалили закон про безоплатну юридичну допомогу (в нас він наразі відсутній).
Для апробації концепції коштом Міжнародного фонду «Відродження» та інших донорських організацій було запроваджено перші пілотні проекти в Харкові, Білій Церкві й Хмельницькому. Вони деякою мірою по-різному організаційно спрямовані, це дає змогу проаналізувати, яка модель безоплатної допомоги нині потрібна нашій країні, зазначає президент Спілки адвокатів України Тетяна Варфоломєєва. Реалізація такого експерименту була б неможливою без співпраці з МВС, хоча взаємодія з цим партнером не є безхмарною. До участі в проектах адвокатів залучали добровільно, на конкурсних засадах. Налагоджено цілодобове їхнє чергування за графіком, у тому числі у вихідні й святкові дні. Одержавши від чергових райвідділів міліції інформацію про затримання підозрюваних у скоєнні кримінального злочину чи осіб, що вчинили адміністративне правопорушення, на термін понад три години, захисники негайно виїжджають до райвідділів будь-якої пори доби, де їм надають конфіденційні побачення із затриманими. Показовий факт: завдяки діяльності Харківського офісу майже на 25 відсотків зменшилася кількість осіб, затриманих за підозрою в скоєнні злочину порівняно з минулим роком, хоча число зареєстрованих злочинів залишилося незмінним, тобто скоротилася кількість необґрунтованих затримань. Адвокати заздалегідь розробляють свою позицію по справі й міркують над виступами, щоб не обтяжувати судові слухання недолугими імпровізаціями. Зарплата залучених до пілотних проектів захисників становила 2,5 тисячі гривень (останнім часом зросла до трьох тисяч).

Надати не можна допустити
Підбиваючи перші підсумки діяльності трьох офісів громадського захисту, директор програми «Верховенство права» Міжнародного фонду «Відродження», член Національної комісії зі зміцнення демократії та утвердження верховенства права Роман Романов перелічив частину проблем, з якими їм довелося зіштовхнутись. Найголовнішою є відсутність будь-якого механізму надання безоплатної правової допомоги, крім передбаченого застарілим Кримінально-процесуальним кодексом. Він містить положення, що не відповідають Конституції України, зокрема, порушено принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, оскільки передбачено, що питання про допуск захисника до участі в справі вирішує інша сторона справи (особа, котра проводить дізнання, слідчий або прокурор) чи суд. Таким чином, закон дозволяє стороні обвинувачення усувати від участі в справах «неугодних» адвокатів.
Міліціянти віртуозно користуються частиною другою ст. 63 Основного закону, яка містить додаткове уточнення: підозрюваний, обвинувачений чи підсудний має право на захист. На практиці правоохоронці вважають особу затриманою від моменту складання протоколу, а до того приховують, що фактично затримана особа перебуває у райвідділі внутрішніх справ і не допускають до неї адвоката, відтягуючи цей момент доти, доки затриманий дасть покази. Часто затриманих називають свідками, котрі добровільно з’явилися в міліцію для опитування, а на свідків право на присутність адвоката не поширюється.
Деякі працівники міліції розглядають надання безоплатної правової допомоги як винагороду підозрюваному за співпрацю зі слідством. Адміністрація СІЗО дозволяє адвокатам побачення з підзахисними тільки на підставі одноразового дозволу особи, в провадженні якої перебуває конкретна кримінальна справа. За необхідності значної кількості таких побачень адвокати змушені витрачати багато часу на оформлення дозволів. Слідство зазвичай веде одна сторона, можливості адвоката самостійно встановлювати факти у справі є обмеженими. Загалом чітко простежується тенденція не допускати адвоката на етапах досудового слідства, бо захисника розглядають як перешкоду. З огляду на це, в Литві уряд відсторонив від призначення адвокатів поліцію, слідчих і суддів, доручивши цю функцію спеціалізованому органові, що забезпечує безсторонність процесу.
Законодавець не визначив, хто саме, за рахунок яких коштів, у якому обсязі має надавати безоплатну правову допомогу. Держава оплачує послуги адвоката, котрий працює за призначенням, із розрахунку 15 гривень за робочий день. Підтверджувати участь захисника у справі мають своїми підписами слідчий або інші учасники системи кримінальної юстиції, а це свідчить про залежність адвоката навіть при отриманні такої мізерної суми. Відсутня ефективна система управління системою безоплатної правової допомоги, адже Мін’юст нині є лише розпорядником коштів, що виділяє держава. Не проводилося реального моніторингу потреб, тож навіть суми, які щороку передбачають у державному бюджеті, не витрачаються у повному обсязі.
Крім напрацювання моделі доступної якісної правової допомоги, метою діяльності пілотних проектів є встановлення критеріїв доступу особи до неї. Згідно з європейським досвідом і міжнародними стандартами, таких критеріїв два: малозабезпеченість та інтереси правосуддя. Однак тут є нюанси. Якщо особа перебуває в таких умовах, коли правову допомогу потрібно надавати негайно (в СІЗО, ізоляторі тимчасового тримання, у райвідділі міліції), діяти, спираючись на критерій малозабезпеченості, неефективно. Поки буде зібрано довідки з податкової інспекції, визначено фінансовий і майновий стан особи, органи досудового слідства отримають усі необхідні докази вини підозрюваного. Тому в таких випадках має діяти критерій інтересів правосуддя. Безоплатна правова допомога не може розглядатися як пільга для уразливих верств населення, тобто сучасні підходи потребують, аби питання доступності юридичної допомоги не вирішувалося через статус — повинні бути єдині стандарти і вимоги.

Ніна КЛИМКОВСЬКА
також у паперовій версії читайте:

• МІН’ЮСТ ЗАТВЕРДИВ НОВИЙ ПОРЯДОК ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО СВІДОЦТВ ПРО АКТИ ЦИВІЛЬНОГО СТАНУ ГРОМАДЯН
• МІЖНАРОДНА АМНІСТІЯ ЗАКЛИКАЄ СКАСУВАТИ СМЕРТНУ КАРУ В УСІХ КРАЇНАХ

назад »»»