Головна
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Вiвторок Жовтень 14, 2014
Головні новини
За пенсіями до ПФ звернулося 64 тис.переселенців У зв’язку з переїздом через воєнні дії на ... (12 Жов 2014)
Добра воля Не­що­дав­но бу­ли ... (12 Жов 2014)
Як Москва сама себе висікла 7 сеп­ня уряд Ро­сії на ... (12 Жов 2014)
Турецький Кіссінджер іде вгору Ре­джеп Та­йп Е­до­ган ... (12 Жов 2014)
Союз держав-ізгоїв У Мос­кві дня­ми ... (12 Жов 2014)
Активізація дипломатичних маневрів навколо Ураїни Чергове загострення військово-політичного ... (12 Жов 2014)
План Путіна Пе­зи­дент о­сії ... (12 Жов 2014)
Штайнмаєр вважає Порошенка й Путіна відповідальними за ... Міністр закордонних справ Німеччини ... (12 Жов 2014)
УКРАЇНА – НАТО Учо­ра в Уель­сі ... (12 Жов 2014)
ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ПОЛІТИКА
МАГІЯ ЧИСЕЛ
ЮЛІЯ ТИМОШЕНКО ЗНОВУ ПРЕМ’ЄР-МІНІСТР
Число державних керманичів першої величини, котрі вдруге обіймають одну й ту саму посаду через певний проміжок часу, продовжує зростати. Цього тижня до свого колишнього місця роботи — прем’єрського — повернулася Юлія Тимошенко. Повернулася не настільки тріумфально, як заступала на нього майже три роки тому, та все ж...

Узагалі, в українській політиці полюбляють число «226». Найперше тому, що ці магічні цифри дозволяють тій чи іншій людині зійти на владний п’єдестал, або побачити зелене світло для якогось лобійованого законопроекту.
Українська «магія цифр» полягає ще й у тому, що діячі, під час обрання чи затвердження яких отримали 226 голосів підтримки, видавалися політичними довгожителями. Так, у липні 1997 року кандидат на посаду керівника Кабінету Міністрів Валерій Пустовойтенко отримав підтримку 226 депутатів парламенту другого скликання. Після цього він «відпрем’єрив» упродовж двох з половиною років. Нині це рекорд безперервного урядування.
У травні 2002-го за Володимира Литвина, котрий балотувався у спікери, проголосувало також 226 народних депутатів. У результаті Володимир Михайлович добув на своїй посаді до кінця парламентської каденції Верховної Ради четвертого скликання. До нього чотирирічне головування підкорилося лише Олександрові Морозу (з 1994-го до 1998 рр.).
Отже, Юлія Тимошенко стала третім політиком, яка заручилася підтримкою мінімально потрібної кількості парламентарів. Відтак, якщо бути забобонним, можна передбачити, що вітчизняним Кабміном вона керуватиме довго. Цікаво й те, що під час свого попереднього затвердження на цю посаду Тимошенко дістала підтримку 373 депутатів. Це — рекорд серед прем’єрів, котрі проходили депутатське «горнило». Та пробула вона на своїй посаді лише сім місяців і це вже — антирекорд серед урядових керівників.
Утім, досить перейматися магією цифр, бо вона цілком могла б не спрацювати, що називається, з першого дня. Один із давніх опонентів прем’єрства Юлії Володимирівни — «нашоукраїнець» Юрій Єхануров — у вівторок зранку заявляв, що не підтримуватиме Тимошенко. Формальна причина такого нібито нелогічного кроку (під час голосування від 11 грудня Юрій Іванович натискав кнопку «за»), за його словами, полягала в тому, що на той час не було відомо остаточного складу потенційного Кабінету Міністрів.
Як відомо, деякі кадрові призначення не припали до душі багатьом депутатам. Тож чимало «нашоукраїнців» активно коментували можливість взяти перерву після голосування за прем’єра. У цьому, до речі, вони не були б оригінальними, бо торік, після затвердження Віктора Януковича керівником Кабінету Міністрів, довелося довго радитися з приводу складу уряду.
Юрій Єхануров як стовідсотково пропрезидентська людина, такого дозволити не міг. Він вирішив не підтримувати Юлію Володимирівну. Враховуючи, що до Верховної Ради з лікарні так і не зміг прибути хворий депутат Іван Сподаренко, сумарна кількість бютівських і нунсівських голосів без Юрія Єханурова сягала б лише 225 (на Івана Плюща, звісно, симпатики Тимошенко не розраховували).
Цим пояснювався вельми емоційний виступ лідерки БЮТ. Схоже, що на момент початку нетрадиційного парламентського голосування вона не надто вірила, що її затвердять. Навіть припустила, що попередній Кабінет Міністрів ще якийсь час побуде при владі, хоча застерегла своїх опонентів: все одно, рано чи пізно доведеться повернути усе до останньої копійки.
Понад півгодинне голосування описувати, напевно, не варто. Усі охочі бачили, як Партія регіонів, комуністи та блок Литвина відмовилися навіть реєструватися у залі. Врешті-решт, число «226» таки відкрило Тимошенко шлях до прем’єрського крісла.
Новий прем’єр вже наступного дня провела перше засідання свого Кабміну. Першочерговим завданням вона визначила ухвалення бюджету на 2008 рік. У планах — розробити цей документ упродовж найближчого тижня, після чого спрямувати його до Верховної Ради.
Юлія Тимошенко каже, що головний фінансовий документ варто ухвалити до Нового року, а в його перших місяцях суттєво підкоригувати бюджет. Що-що, а це вона вміє робити. Достатньо згадати 2005 рік, коли Тимошенко запропонувала «підтопити жирок»...
Пріоритетним завданням для Кабінету Міністрів є також ухвалення програми дій «Український прорив». Нагадаємо, цей документ БЮТ активно представляв ще під час передвиборної агітації. Тепер же, за словами Юлії Тимошенко, його потрібно доопрацювати і передати на затвердження до парламенту. Коли урядовий бестселер буде ухвалено, то Кабмін отримає недоторканність щонайменше на рік, а в умовах хиткості коаліції це, погодьтеся, доволі суттєво.
До речі, кілька слів про хиткість. З цим коаліції довелося зіштовхнутись уже наступного дня після затвердження Кабінету Міністрів, адже Верховна Рада позбавила повноважень 14 депутатів, котрі перейшли працювати в уряд. Це — восьмеро бютівців (Юлія Тимошенко, Олександр Турчинов, Григорій Немиря, Йосип Вінський, Людмила Денисова, Петро Крупко, Віктор Пинзеник і Георгій Філіпчук), а також шестеро «нашоукраїнців»: Василь Куйбіда, Олексій Кучеренко, Юрій Луценко, Микола Оніщук, Юрій Павленко і Юрій Єхануров.
Цікаво, що буквально за кілька годин виникла потреба у звільненні ще кількох сумісників. Після нових призначень такими стали Микола Сивульський — новий керівник Головного контрольно-ревізійного управління, та Михайло Лівінський, керівник апарату прем’єра.
Утім, цих добродіїв позбавлятимуть депутатських мандатів не раніше наступного вівторка — саме тоді Верховна Рада має зібратися на чергове засідання. Члени коаліції сподіваються, що до того часу Центрвиборчком затвердить народними депутатами наступних за списком кандидатів і коаліція знову матиме потрібну для ухвалення рішень кількість голосів.
Цікаво, що «регіонали» вимагали позавчора оголосити про припинення існування коаліції, оскільки вона не налічувала необхідних 226 парламентарів. Однак спікер Арсеній Яценюк цього, певна річ, не зробив. Зрештою, жодна законодавча норма не містить вимоги про негайне оголошення щодо припинення коаліції у разі відсутності такої кількості депутатів.

Ярослав ГАЛАТА
також у паперовій версії читайте:
  • ЗНАЙОМІ НЕЗНАЙОМЦІ

назад »»»


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.u».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».