ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА СПОЖИВАЧ
ЯКЕ ГМО МИ ЇМО?
Першого листопада набрала чинності постанова Кабінету Міністрів, згідно з якою ввозити та продавати в Україні продукти харчування, що містять понад 0,9% генетично модифікованих організмів (ГМО), дозволяється лише за наявності спеціального маркування. А використовувати такі компоненти в дитячому харчуванні взагалі заборонено.

Однак радіти поки що зарано. Постанова начебто діє, але ніхто з нас такого маркування ще не бачив. Бо, виявляється, виробники не знають, як і на чому його виконувати — не затверджено з цього приводу нормативних документів. Невідомо, які лабораторії перевірятимуть наявність у продуктах ГМО, якому відомству вони підпорядковуватимуться. До того ж держбюджетом не передбачені кошти на створення та оснащення контрольних лабораторій. Поки таких лабораторій є лише три, підпорядковуються вони Держстандарту. До їхніх послуг вдаються виробники, котрі постачають свою продукцію до Росії та прибалтійських країн, оскільки там від них вимагають підтверджувальних документів про те, що в українських харчах немає ГМО.
От і виходить, що, ухвалюючи важливу для споживача постанову, державні мужі наперед знали про неможливість її виконання.
Поки вчені не можуть на сто відсотків стверджувати, що продукти з ГМО призводять до радикальних негативних змін у людському організмі. Але їхнє занепокоєння викликає, приміром, те, що майже 60% жителів США мають велику надлишкову вагу, рихлу масу тіла, бо купують їжу в закладах «швидкого» харчування, які використовують продукти з ГМО. У США та Канаді немає вимог стосовно обов’язкового маркування харчів з ГМО. Аби розширити свої ринки, кажуть експерти, зокрема й завдяки українським споживачам, ці країни вимагають від нашого уряду скасувати вищезгадану постанову, стверджуючи, що остання стане технічним бар’єром під час вступу України до СОТ.
Кількість геномодифікованих продуктів у світі дедалі зростає. Навіть у Західній Європі, де до останнього часу активно боролися з цією продукцією, тепер серед її виробників є дві гігантські європейські фірми. Продаж геномодифікованих продуктів приносить величезні прибутки. Їхні виробники стверджують: якщо не перейти на трансгенні продукти, то світові найближчим часом загрожує масштабний голод. Це пояснюється тим, що посівні площі щороку зменшуються зокрема й через залучення їх для вирощування технічних культур з метою виробництва біопального, продукти харчування дорожчають, а населення земної кулі стрімко зростає.
Є ще один нюанс, на який звертають увагу експерти. Біотехнологічні компанії провадять досить агресивну політику підкорення країн третього світу та країн, що розвиваються, а отже й України, перетворюючи їх на агрозалежні. Справа в тому, що рослини з геномодифікованого насіння не дають потомства, оскільки воно є стерильним. Тож сільгоспвиробник буде змушений щороку купувати геномодифіковане насіння в компаній-монополістів. Таким чином, ці компанії отримають не тільки важливі економічні, а й політичні важелі впливу на ту чи іншу країну, котра з якихось причин втратила свій насіннєвий фонд.
В Україні геномодифіковану продукцію заборонено. Однак, як стверджують експерти, майже половина сої та кукурудзи, що вирощують у нас, саме з такого насіння. Фахівці не радять частувати дітей глазурованими сирками, адже глазур для них виготовлена не зі справжнього шоколаду, а з рослинних жирів. І немає певності, що ці рослини не містять ГМО.
Неабиякий подив викликають помідори, котрі тривалий час не псуються й добре витримують транспортування з південних українських регіонів, приміром, до північних російських. Цікаво, чи корисними для нашого організму будуть виготовлені з таких помідорів принадливі соки та кетчупи?
Згідно зі ст. 50 Конституції України, громадяни мають право на вільний доступ до інформації про якість харчових продуктів. Ознайомившись з нею, людина сама вирішуватиме — купувати дешевші харчі з ГМО чи дорожчі без них. Нині ж ми платимо однакові гроші за обидва різновиди харчів. І не знаємо, яка небезпека чатуватиме на нас після ласування генетично модифікованими продуктами.
Прикро, що в Україні на проблему продуктів харчування, що містять генетично модифіковані організми, поки що не зважають державні інституції, покликані дбати про здоров’я та благополуччя населення.

Олена КОСЕНКО
також у паперовій версії читайте:

• МІЖ «ПІРАТОМ» І ЗАКОНОМ
• ЗАМИКАННЯ ГНІВУ НА ОСОБАХ ЧИНОВНИКІВ
• ...І ГОЛОВКА СИРУ
• АВТО ІЗ-ЗА КОРДОНУ

назад »»»