ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ЕКОНОМІКА
СТО ПОДАТКІВ — НЕ СТО ДРІБНИЦЬ

Із надто великого переліку лише чотири види — ПДВ, акцизний збір, прибутковий податок і податок на прибуток підприємств дають понад 80 відсотків усіх надходжень. Стягування інших податків, понад 90 позицій, неефективне. Саме тут є чималий простір для реформаторських зусиль.

Перший віце-прем’єр і міністр фінансів в уряді Януковича Микола Азаров нещодавно пророкував, що нова влада не наважиться на проведення рішучих економічних реформ. Однак і стара влада теж мало що зробила для реформування економічної сфери, обмежившись здебільшого поточними справами. Відповідального за бездіяльність у державі не знайдеш: усі звинувачують одне одного.
Це — погано, бо економічні реформи в Україні не лише дозріли, а й перезріли. У всіх міжнародних рейтингах, де оцінюється сприятливість внутрішнього «клімату» для підприємницької діяльності, наша країна завжди займає останні місця. Одним із останніх рейтингів, укладених Світовим банком і аудиторською компанією «Price Waterhouse Coopers», податкову систему в Україні визнана однією з найобтяжливіших у світі. Наша держава за показником простоти системи оподаткування посідає передостаннє 177 місце. На останній сходинці — сусідня Білорусь. За підрахунками дослідників із обох названих солідних інституцій, підприємцям в Україні доводиться сплачувати 99 податків і витрачати на це близько двох тисяч годин — до державної кишені надходить 57 відсотків доходів громадян.
На думку іноземних експертів, вести чесний бізнес у нас обтяжливо, тож слід негайно реформувати систему оподаткування у бік її спрощення. Тим паче, що саме такою є глобальна тенденція. Скажімо, за останні три роки відповідні реформи провели 65 країн світу.
Із усіма цими висновками й пропозиціями потрібно погодитись, хоча приватний бізнес в Україні не почувається так незатишно, як годилося б, виходячи з передостаннього місця в поважному міжнародному рейтингу. Річ у тім, що чи не половина економіки країни перебуває в «тіні», де підприємці, крім хабара чиновникам, нічого більше не сплачують. Ще існує система спрощеного оподаткування, спрямована на підтримку малого бізнесу, де підприємці платять символічні ставки. Втім, її нормами часто-густо користуються великі фірми, приховуючи частину своїх прибутків від оподаткування. Насамкінець, до державної кишені потрапляють не такі великі гроші: бюджети — державний та місцеві — тріщать по всіх швах. Скажімо, дефіцит держбюджету за підсумками січня—жовтня 2007 року зріс майже до 5 мільярдів гривень і продовжує збільшуватись.
На думку Олександра Жолудя, економіста Міжнародного центру перспективних досліджень, головна проблема вітчизняного оподаткування не в тому, що податків надто багато, а в тому, що чимало людей нічого не сплачує до казни або сплачує значно меншу суму, ніж належить. Інших оподатковують на «повну котушку». Експерт погоджується, що в Україні завеликий перелік податків, але лише чотири види з них (ПДВ, акцизний збір, прибутковий податок і податок на прибуток підприємств) дають понад 80 відсотків усіх надходжень. Стягування інших податків, понад 90 позицій, неефективне. Саме тут є чималий простір для реформаторських зусиль.
В усякому разі, не викликає сумнівів нагальна необхідність реформування податкової системи країни. Свого часу Президент Віктор Ющенко обіцяв, що податки будуть знижені, але їх платитимуть всі. Це — чудове гасло, яке слід втілити у життя. Та поки «ті хлопці», котрі всіляко уникають оподаткування, користуючись лазівками у заплутаному, суперечливому чинному законодавстві, почуваються спокійно.
Уряд Віктора Януковича ще у жовтні подав свій проект Податкового кодексу, щоправда, до вже нечинного парламенту. Він має певні плюси — зниження ПДВ з 20 до 17 відсотків і зменшення податків на юридичних осіб — з 25 до 20 відсотків. Проте за нової розкладки сил у Верховній Раді навряд чи цей проект має шанси на схвалення навіть із внесенням значних доповнень та поправок. Ще раніше, на початку року, на розгляд ВР п’ятого скликання було подано інший проект Податкового кодексу, розроблений під керівництвом нинішнього члена блоку «НУ — НС» Миколи Катеринчука. У ньому, на думку експертів, є також свої плюси й мінуси. Здавалось би, за нової розкладки сил у парламенті, де «помаранчеві» мають незначну більшість, цей проект міг би стати основою нового Податкового кодексу, який потрібен країні. Та це реально лише тоді, коли політичне протистояння в Україні стихне, а правляча коаліція домовиться з опозицією про більш-менш конструктивну співпрацю у Верховній Раді.

Петро КОЛОМІЄЦЬ, Укрінформ
також у паперовій версії читайте:

• ВСТУП ДО СОТ ВІДКЛАДАЄТЬСЯ
• НА ГУСЯЧИХ КРИЛАХ

назад »»»