ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ЦЕ ЦІКАВО
ТВОРЕЦЬ «ПАСТУШКИ, ЯКА ПАСЕ ХМАРИ»
15 ГРУДНЯ — 175 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ АЛЕКСАНДРА ГЮСТАВА ЕЙФЕЛЯ (1832–1923), ВИДАТНОГО ФРАНЦУЗЬКОГО ІНЖЕНЕРА-КОНСТРУКТОРА

На вступному іспиті в знамениту Політехнічну школу в Парижі він провалився. Однак не занепав духом і відразу вступив до Паризької школи мистецтв і ремесел, за що потім завдячував долі: тут із нього зробили творця, здатного перевірити алгебру гармонією, і навпаки. Намагаючись робити свої конструкції не лише міцними, а й красивими, він заклав основи майбутньої естетики конструктивізму.
Всесвітню славу Ейфелю принесло будівництво вежі, приуроченої до Всесвітньої виставки 1889 року в Парижі, яка стала однією з найдивовижніших технічних споруд XIX ст. Ідея проведення виставки виникла ще 1878 р. Через п’ять років від її організаторів почали вимагати якоїсь сенсації або «великої ідеї». Поступово ідея вилилася у проект величезної залізної вежі. Її реалізацію доручили Ейфелю. У червні 1884-го швейцарець Моріс Кехлер зробив перший нарис вежі, котрий після доопрацювання Ейфелем відправили уряду. Туди ж надійшло більш як 700 інших проектів, і в 1889 році влаштували конкурс. Він виявився безпрограшним для Александра Гюстава Ейфеля: переваги його проекту були очевидні.
Однак заздрісники інженера не захотіли змиритися. Не без їхньої участі малюнки майбутньої вежі, відправлені у журнали, виявилися настільки спотвореними, що викликали загальний протест. Директорові майбутньої виставки Альфану було надіслано петицію за підписом відомих письменників — Мопассана, Верлена, Дюма-сина. У ній йшлось: «Ми, пристрасні любителі досі незайманої краси Парижа, протестуємо всіма силами нашої обуреної душі, в ім’я ображеного французького смаку...» Ейфелю довелося виявити чудеса дипломатії. Він їздив до підписантів додому, вмовляв їх, показував справжні малюнки, на яких вежа мала витончений вигляд.
У червні 1887-го почалося закладення фундаменту, а в березні 1889 р., у день відкриття виставки, вежу було завершено. Ейфель зірвав із нижнього ярусу величезне покривало, після чого на вершині вежі під звуки «Марсельєзи» злетів французький прапор. Відповідаючи на побоювання тих, хто гадав, що вежа впаде, інженер обладнав на висоті 276 м свою квартиру і робочий кабінет. До речі, вони збереглися і донині. Загальна висота дива техніки — 312 метрів, вага — 9700 тонн. Точність Ейфеля під час будівництва вежі досягла апогею. Жоден отвір для мільйона заклепок не довелося пересвердлювати, жодній з 18 тисяч залізних балок не потрібно було заміни. На вежі були влаштовані три платформи на висоті 57, 115 і 276 метрів. На першій і другій досі знаходяться ресторани й оглядові майданчики, на другій — водяні резервуари для гідравлічного підйомника, який пізніше замінив електричний ліфт. На третій, крім кабінету інженера, розміщено астрономічну і метеорологічну лабораторії. З неї відкривається панорама на 140 км навколо. У разі несправності ліфта вгору ведуть сходи, яких 1792.
Передбачалося, що споруда стане атракціоном і після виставки її розберуть, а деталі відправлять на переплавлення. Однак паризька новинка приваблювала таку кількість туристів, що мерія вирішила не поспішати з її розбиранням. Вирішальне слово тут сказав Ейфель, детально обґрунтувавши корисність вежі в різних галузях науки і техніки. Невдовзі його слова підтвердилися — в доповнення до наукових лабораторій на вежі встановили потужний маяк, який освітлював шлях дирижаблям і літакам. 1910 року були встановлені особливо чутливі прилади, що забезпечують роботу міжнародної служби точного часу. Згодом парижани настільки захопились вежею, що почали називати її «сталевою красунею» з легкої руки Жана Кокто. А поет Гійом Аполлінер побачив у ній «пастушку, яка пасе хмари, і сходинки в нескінченність».
31 грудня 1985 року ввели в дію останню систему ілюмінації, встановивши прожектори всередині вежі. Їхнє спрямоване вгору світло робить її подібною до найвитонченішого ювелірного виробу. Вже багато років вежа залишається болотяно-коричневою.
Гюстав Ейфель помер у 91 рік в оточенні 25 своїх дітей та онуків, у ореолі слави. Він не дожив до 1931-го, коли найвищим будинком у світі став нью-йоркський Емпайр Стейт Білдінг заввишки 381 метр.

Укрінформ
також у паперовій версії читайте:

• ГОДІ ДУРИТИ ЛЮДЕЙ
• ПОДАРУЙТЕ «НАФТОВУ ВЕЖУ»!
• СИЛА СИМПАТІЇ
• САНТА-КЛАУС НА ДІЄТІ
• ЄГИПТЯНИ НЕ БОЯТЬСЯ СТАРОСТІ

назад »»»