ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ТЕХНІКА
ЩО ПРИНІС «БІЛИЙ ЛЕБІДЬ»
У Росії випробувано надпотужний підривний пристрій — багатотонну об’ємно-детонуючу авіаційну бомбу (ОДАБ). За руйнівною потужністю її вибух зіставний з дією ядерних боєприпасів. Однак на відміну від атомної бомби, ця не має згубних екологічних наслідків. Російські військові вважають, що бомба може використовуватися для боротьби з терористами.

Що це за зброя й чому про неї стало відомо?
Надзвуковий стратегічний бомбардувальник із ліричною назвою «Білий лебідь» (Ту-160) злітає з аеродрому. Далі розкриваються стулки його бомбового люка. Вислизає щось схоже на бочку. На парашуті «вона» летить до землі. Потім — потужний вибух. Його наслідки: руїни якихось залізобетонних корпусів, обпалена поверхня землі, уламки військової техніки та каміння.

Відповідь «матері всіх бомб»
За офіційною версією, випробування ОДАБ стали відповіддю Росії на випробування в США (2003) аналогічного за класом пристрою — GBU-43/B Massive Ordnance Air Blast Bomb. Ця 11-тонна в тротиловому еквіваленті бомба за своєю руйнівною потужністю була бундючно названа американцями «матір’ю всіх бомб». Через чотири роки Москва продемонструвала світові «батька всіх бомб». Російська розробка, попри меншу масу вибухової речовини, могутніша від американської в чотири рази. Температура в епіцентрі вибуху вдвічі вища. Загальною площею ураження бомба перевершує американську в 20 разів. Цього, за даними ЗМІ, вдалося досягти, завдячуючи використанню нині модних нанотехнологій. «Батьком» планується озброїти надзвукові стратегічні бомбардувальники Ту-160. Ці літаки раніше несли лише крилаті ракети великої дальності з ядерною боєголовкою.

Віхи «об’ємних вибухів»
Уперше розробку боєприпасів об’ємного вибуху почали американські конструктори (1960). Тривалий час ці роботи мали лабораторний характер. Тоді ж було встановлено, що при вибуху бомби, яка містить приблизно 33 л оксиду етилену (вибухової речовини), утворюється хмара паливно-повітряної суміші радіусом 7-8 м і висотою до 3 м. Після її підриву через 125 мілісекунд утворювалася ударна хвиля, що за потужністю еквівалентна хвилі від 200–250 кг тротилу. Така бомба здатна в радіусі 30–40 м від місця вибуху вивести з ладу літак або гелікоптер на стоянці.
Дещо пізніше хіміки запропонували для використання як вибухових речовин для бомб об’ємного вибуху (крім названого оксиду етилену) оксид пропілену, метан, пропілнітрат, численні суміші газів (ацетилену, пропадієну, пропану тощо). До об’ємно-детонуючих боєприпасів фахівці відносять і боєприпаси «підвищеної потужності», створені на основі мікро- та нанорозмірних порошків і рідких хімічних реагентів-стабілізаторів, приміром, порошки із суміші алюмінію й нітроцелюлози.
Типова ОДАБ складається з контейнера з реагентом і двох незалежних зарядів вибухової речовини. Після скидання бомби на парашуті перший заряд розкриває контейнер на певній висоті. Реагент, змішуючись із атмосферним киснем створює вибухонебезпечну аерозольну хмару. Розмір хмари залежить від кількості реагенту. Суміш, що утворилася, обволікає об’єкти та проникає в споруди. Через певний час відбувається підрив хмари другим зарядом. А результат ми бачили на своїх телеекранах.
Уперше ОДАБ реально застосували війська США у В’єтнамі 1969 року для розчищення джунглів і підготовки майданчиків для посадок вертольотів. Незабаром ці бомби почали застосовуватися для розчищення джунглів навколо опорних пунктів і вздовж шляхів. У СРСР аналогічну зброю було створено в 1960-х роках. Її застосовували під час прикордонного конфлікту з Китаєм і в Афганістані.

На чию голову — «дарунок» на парашуті?
Бомби такої страхітливої потужності не вибухають випадково. Навіть якщо випробування відбувається на надсекретному військовому полігоні, «кнопку натискають», певно, не генерали, а політики.
Можна припустити, що «грізний батько» — це солідний козир у колоді Москви. Це один із «цвяхів» тієї «асиметричної відповіді», за допомогою якої Росія небезпідставно сподівається зменшити військову активність США і НАТО за периметром свого кордону. Є ще один «козирний» аргумент: нова авіабомба належить до неядерних боєприпасів. Тож Росія не порушуватиме Договір про скорочення й обмеження стратегічних наступальних озброєнь, коли оснастить ними бомбардувальники типу ТУ-160. До речі, нещодавно Володимир Путін підписав указ про припинення участі Росії в Договорі про звичайні збройні сили в Європі. У ньому обмежувалася максимальна бойова міць збройних сил. Усе це значно підвищило силу нової російської зброї, у першу чергу, силу політичну.

Кому батько, кому — вітчим
Випробування російської супербомби викликало роздратовані коментарі західної преси. Центральні видання по обидві сторони Атлантики обговорюють мотиви і наслідки створення надпотужної зброї. «Батько всіх бомб» — ще один доказ того, що російські збройні сили знову досягли технічної переваги», писала «The Daily Telegraph». Інша впливова британська газета «The Guardian» ставить випробування російської бомби в один ряд із недавньою російською арктичною експедицією й сприймає «батька» відповіддю Москви на плани Вашингтона щодо ПРО.

Григорій КОВТУН
За матеріалами веб-сайтів «Оружие России», РИА Новости, АРМС-ТАСС, Интерфакс
також у паперовій версії читайте:

• НАЙПОТУЖНІШИЙ У СВІТІ СОНЯЧНИЙ ЛАЗЕР ВІДКРИВАЄ КАЗКОВІ ПЕРСПЕКТИВИ
• РОЗРОБЛЕНО ПРИСТРІЙ, ЩО «РОЗВАНТАЖУЄ» ХВОРЕ СЕРЦЕ
• ЗАМІСТЬ ВИЗНАЧАТИ «НА ОКО»...
• ІНТЕРАКТИВНЕ ВІКНО: ЧОГО БАЖАЄТЕ?

назад »»»