ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ДУХОВНІСТЬ
МАНДРІВНА АКАДЕМІЯ

ВИПОВНИЛОСЯ 285 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ (1722–1794)

Григорій Савич Сковорода — великий український філософ, який увійшов в історію світової культури як видатний філософ-гуманіст, письменник-демократ. Він був також педагогом і музикантом.

Особливе місце в творчості поета посідає філософська поезія. Його авторству належать і сатиричні вірші та байки. Він пропагував свої ідеї серед народу, мандруючи Україною. За прогресивні погляди поет зазнав переслідувань, а філософські твори не були надруковані за його життя. Єдність його вчення і життя сприймалися як подвиг, гідний народного героя. Про автора «Басен Харковськіх» Лев Толстой писав, що «його біографія, мабуть, ще краща за його твори». І дійсно, подій, що наповнювали життя цієї людини, вистачило б на багатьох.
Народився Григорій Сковорода в козацькому містечку Чорнухи на Полтавщині. Він писав, що справжнє щастя і радість — це улюблена робота. Благородні ідеї, які гуманіст проголошував, стали надбанням світової науки та культури. Його твори ввійшли до світової скарбниці знань. У кріпосницьку епоху український філософ наважився виступити проти багатіїв і кинути їм звинувачення в зажерливості, аморальності, ствердивши думку, що матерія вічна, а природа безмежна в просторі й часі.
Ім’я видатного просвітителя пов’язане і з Києво-Могилянською академією, де навчався бурсак Григорій; з стародавнім Переяславом, де молодий письменник хотів зламати старі канони піїтики; із Санкт-Петербургом, де він співав у придворній капелі, а також із селом Кавраєм на Черкащині, де поет створив «Сад божественних пісень».
Після закінчення Києво-Могилянської академії Григорій Савич об’їздив багато країн Європи, жадібно вбираючи знання. Читав власний курс етики. Уникаючи утисків з боку влади і церкви, 25 років у селянській свиті, з торбиною за плечима, з посохом і книгою в руці, він ходив по Україні, даючи мудрі поради всім, хто до нього звертався.
Талановитий поет і філософ зробив неоціненний внесок в історію української літератури та в історію філософії. Наприклад, у байці «Бджола і Шершень» поет підносить трудящу людину, змальовуючи її в образі бджоли, яка невтомно працює. Гостро критикує шершня, який живиться здобутками праці бджіл-трудівниць. Григорія Сковороду називали українським Ломоносовим і Сократом. Про нього линула слава мудреця, який до останнього подиху не принизив себе найменшим відступництвом від проповіданих ідей, хоч за плечима в торбі був лише шматок черствого хліба.
Григорій Сковорода заповів поховати його серед вільної природи, на високому місці, біля гаю. За переказами сучасників, він сам викопав собі могилу в саду, переодягнувся в чисту білизну, поклав під голову рукописи своїх творів, накрився старою селянською свитою і спочив навіки. На могилі він заповів зробити напис: «Світ ловив мене, але не спіймав».

Ганна ІВАНОВА
також у паперовій версії читайте:

• ДІАЛЕКТИ — ЦЕ НАША ПАМ’ЯТЬ
• ЗАСТУПНИЦЯ ПРОТИ ЛИХА
• І ХОДЯТЬ ПО НЕБУ СВЯТІ...
• НЕМЕРКНУЧИЙ ОБРАЗ

назад »»»