ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА НАОДИНЦІ З ЧОРНОБИЛЕМ
«УКРИТТЯ» ОБ'ЄДНУЄ АУДИТОРІВ
Збільшення кількості техногенних катастроф у світі нині, як не прикро, набуває не лише регіонального, а й всепланетарного характеру. Тільки в Україні останнім часом сталось кілька таких катастроф, наслідки яких негативно позначились на довкіллі й, що найприкріше, призвели до загибелі людей.

До цього сумного переліку належать, зокрема, масове затоплення суден у Керченській протоці, що спричинило забруднення Чорного й Азовського морів нафтопродуктами та сіркою і на тривалий час вивело екологію українського й російського узбережжя із безпечного стану. Негативні наслідки мала також залізнична катастрофа з розливанням фосфору казахського походження на Львівщині, вибух на газопроводі Уренгой— Помари— Ужгород на Вінниччині, трагедія на донецькій шахті імені О. Засядька, що забрала понад сто людських життів.

Діагноз — халатність
Усі ці та інші катастрофи хоч і несуть у собі деякою мірою природний чинник — шторм, викид метану, але підґрунтя їхнього виникнення полягає насамперед у непрофесійній діяльності людей, що призводить до інженерних прорахунків і є прямим наслідком корупції, жадобою легкої наживи й халатності.
Найбільш жорстким підтвердженням цього висновку стала глобальна, за визначенням ООН, Чорнобильська катастрофа, яка понад 20 років бентежить людство і лишається його незагоєною раною.
Саме про це йшлося на нещодавньому черговому засіданні у Києві підгрупи з аудиту ліквідації природних, техногенних катастроф і радіоактивних відходів робочої групи EUROSAI (вищих Європейських органів фінансового контролю), створення якої було ініційоване Рахунковою палатою України. У листопаді 2006 року в Люксембурзі вона була затверджена координатором цієї підгрупи, а у березні 2007-го в столиці України відбулося її перше засідання. Нинішнє засідання — друге і у ньому взяли участь аудитори Вищих контрольних органів Республіки Польща, Російської Федерації, Словацької Республіки, Федеративної Республіки Німеччина, Швейцарської Конфедерації, Європейського Суду аудиторів і уперше — Королівства Норвегії й Сполучених Штатів Америки.
На засідання також були запрошені представники Ради національної безпеки і оборони України, Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи і Державного комітету ядерного регулювання України.
Упродовж двох днів активно обговорювалося питання щодо виконання Плану здійснення заходів по перетворенню об'єкта «Укриття» в екологічно безпечну систему, який був розроблений відповідно до меморандуму про взаєморозуміння між урядом України та держав «великої сімки», Комісією Європейського співробітництва стосовно закриття Чорнобильської АЕС.

Захід допомагає... собі
Перед створенням згаданої підгрупи Рахункова палата України запросила європейських колег із держав Старого Світу відвідати напередодні 20-ї річниці Чорнобильської трагедії закриту зону навколо сумнозвісної атомної станції. Аудитори мали змогу ознайомитися зі станом спорудження відповідної інфраструктури для виведення ЧАЕС з експлуатації та побачити мертве місто Прип'ять.
Мені довелося брати участь у цій «екскурсії», після якої її учасники, приголомшені побаченим і почутим, відверто визнали: світова спільнота не може залишатися осторонь цього лиха та висловили впевненість, що вона всіляко сприятиме подоланню його жахливих наслідків, яких зазнали не лише Україна, Росія і Білорусь, а й багато інших держав на різних континентах Землі. Значить, домагаючи нам, Захід допомагає й собі.
Відкриваючи нинішнє чергове засідання підгрупи, голова Рахункової палати України Валентин Симоненко наголосив: спільними зусиллями ми зможемо оцінити, проконтролювати ефективність, законність використання коштів, виділених на боротьбу з подоланням наслідків техногенних і природних катастроф, а також розробити системні пропозиції щодо результативності їхнього використання та попередження або мінімізації ризиків виникнення і ліквідації їх наслідків.
Хотілося б вірити, що саме так і станеться. Проте аналіз використання коштів (українських і міжнародних) ставить під сумнів досягнення цієї мети у передбачені та всіма погоджені стислі терміни.

«Утаємничений» ЄБРР
Для присутніх на засіданні підгрупи, здається, не були несподіваними висновки, які зробила у своїй доповіді головний контролер — директор департаменту з питань АПК, природоохоронної діяльності та надзвичайних ситуацій Марія Шулежко. На її думку, Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) утаємничує інформацію з приводу діяльності Чорнобильського фонду «Укриття» (ЧФУ) про використання міжнародних грантів на подолання наслідків аварії на ЧАЕС. Про це, зокрема, говорив і Координатор робочої групи EUROSAI з аудиту навколишнього середовища Збігнєв Весоловський та інші промовці.
Нагадаємо, що 2000 року Україна закрила третій енергоблок на станції, виконавши свої зобов'язання перед світовим співтовариством. Асамблеєю було засновано ЧФУ і зроблено внески на проведення робіт із реалізації Плану з перетворення станції на екологічно безпечну зону (SIP).
Аналіз виконання цього плану, за переконанням М. Шулежко, свідчить про незадовільну організацію та управління коштами, спрямованими на досягнення цієї мети. Не забезпечено прозорості у їхньому використанні. Попри неодноразові звернення аудиторів Рахункової палати України, Департамент ядерної безпеки цього банку не надає належної інформації про діяльність Чорнобильського фонду. Безперечно, таке становище не сприяє поліпшенню відносин з Україною, на території якої знаходиться об'єкт «Укриття» і яка є вкладником цього фонду.
Аудитори з різних країн занепокоєні з приводу зривання термінів зведення основних об'єктів інфраструктури для виведення ЧАЕС із експлуатації, зокрема, підприємств з переробки рідких і твердих радіоактивних відходів, будівництва нового сховища для відпрацьованого ядерного палива (СВЯП-2).

Біду долати спільно
Це сховище мало стати до ладу ще 2005 року, але його зведення було призупинено через недоліки в проектних розробках і неможливості гарантувати безпечність цього об'єкта. Нині вирішено продовжити спорудження СВЯП-2, але вартість його, за розрахунками фахівців, зросте вдвічі, так само, як терміни здавання в експлуатацію.
Залишається небезпечним для людей і довкілля об'єктом (зведеним за шість місяців методом дистанційного управління, через високий рівень радіації) «Саркофаг» над зруйнованим вибухами четвертим реактором ЧАЕС. Стабілізаційні роботи, проведені у ньому, дещо поліпшили ситуацію, але це лише початок перетворення його на екологічно безпечну систему. На черзі — зведення над ним нового конфайменту «Укриття-2» під умовною назвою «Арка». Проте і тут, на жаль, не все гаразд. Спорудження її не може початися, бо досі немає робочого проекту.
Аудитори встановили, що на підтримку об'єкта «Укриття» ЄБРР виділив 144,5 млн євро, або 51 відсоток використаних коштів ЧФУ. Показово, що на послуги Групи управління проектом і консультанта банку спрямовано 125,6 млн євро (44%). Це перевищує показники, передбачені планом на ці цілі з управління проектом на весь період його реалізації, більш ніж у 2,5 раза. Чи не цим пояснюється «утаємниченість» ЄБРР? Запитання, як кажуть, риторичне.
Затримання з пуском нового безпечного конфайменту порівняно з першим затвердженим терміном перевищує сім років. Загальна вартість реалізації проекту, через затримку із визнанням переможця тендера на 22 місяці й зростанням вартості робочої сили та будівельних матеріалів, збільшилася на 246,4 млн доларів США і становить тепер 505 млн доларів, що, до речі, не виключає подальшого збільшення його вартості до 2012 року.
Таке становище, як зазначалося на засіданні спеціальної підгрупи з аудиту ліквідації наслідків природних і техногенних катастроф та радіоактивних відходів, багато в чому зумовлено передовсім відсутністю балансу відповідальності між замовником — державним спеціалізованим підприємством ЧАЕС, і підрядниками, котрі визначаються ЄБРР для проектування і спорудження відповідних об'єктів на станції. Виходячи з цього, обґрунтованою стала пропозиція аудиторів про необхідність ухвалення термінових заходів урядом України та міжнародною спільнотою щодо поліпшення управління коштами Чорнобильського фонду для прискорення зведення об'єкта «Укриття».
Для досягнення цієї мети було прийнято Спільний звіт учасників міжнародного координованого аудиту, який буде презентовано на VII Конгресі EOROSAI у польському місті Краків.
також у паперовій версії читайте:

• ПОДВІЙНІ СТАНДАРТИ ООН

назад »»»