ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА УКРАЇНА І СВІТ
ІСКРА НАДІЇ
Мирна конференція з урегулювання близькосхідних проблем, що відбувалася під егідою США, завершилась демонстративними рукостисканнями ізраїльського прем’єра Ехуда Ольмерта і голови Палестинської автономії Махмуда Аббаса. Їхня спільна заява засвідчила намір сторін повернутися до переговорів і дотримуватися вже досягнутих домовленостей.

Залу Бенкрофта в академії Військово-морського флоту США в Аннаполісі прикрашає гасло «Не покидай корабля». Воно дуже добре характеризує атмосферу конференції. Представники 46 країн і міжнародних організацій у портовому містечку неподалік Вашингтона обговорювали перспективу досягнення тривалого миру між Ізраїлем і Палестиною.
Це найважливіша за останні сім років спроба порятунку мирного процесу на Близькому Сході. «Настав слушний момент, бо ізраїльтяни і палестинці мають лідерів, які прагнуть миру»,— заявив на початку зустрічі Джордж Буш.
Під акомпанемент потужного вітру, президент Сполучених Штатів у присутності Махмуда Аббаса і Ехуда Ольмерта прочитав спільну заяву учасників конференцій.
Те, що такий документ вдалось підписати, стало першим успіхом саміту, бо напередодні не було впевненості, що згода буде досягнута. Сторони домовилися розпочати переговори 12 грудня цього року з наміром досягти порозуміння до кінця 2008-го, тобто до кінця каденції президента Буша. Основою має стати план дій, складений 2003 року.
«Такої нагоди може більше не бути, це тест на довіру і надійність для всіх нас»,— сказав палестинський президент Аббас. Його підтримав ізраїльський прем’єр Ольмерт: «Я мав багато причин, щоб не приїхати на цю зустріч, але тепер упевнено кажу: настав час миру». Ізраїльський керівник говорив про напади на його громадян і попередні невдалі спроби порозуміння, але визнав і страждання другої сторони. Він висловив бажання нормалізувати відносини з арабськими державами.
Після близькосхідної конференції в Аннаполісі лідери Ізраїлю і Палестинської автономії зустрілись у Білому домі, щоб символічно розпочати переговори про мирну угоду. Це було жестом уваги з боку господаря — президента США Джорджа Буша, який наприкінці своєї другої каденції демонструє величезну зацікавленість справами Близького Сходу. Він переконаний, що ізраїльсько-палестинський мир можливий і Сполучені Штати докладатимуть зусиль для його досягнення. У трояндовому саду Білого дому Буш запевнив обох лідерів, що Вашингтон «братиме активну участь у цьому процесі» та підтримуватиме сторони на шляху до створення палестинської держави, яка б існувала поряд з Ізраїлем і в мирі з ним.
Речник Білого дому Дана Періно пообіцяла: «Наші двері відчинені і телефони завжди доступні до сторін переговорів».
Більшість учасників і спостерігачів практично одностайно визнають, що підсумки зустрічі під Вашингтоном виявились кращими, ніж можна було сподіватись. «Маємо іскру надії, але нам належить докласти чимало зусиль»,— так керівник британської дипломатії Девід Міллібенд оцінив досягнуті результати. А державний секретар США Кондоліза Райс призначила колишнього командувача військ НАТО в Європі генерала Джеймса Джонса спеціальним представником у справах безпеки на Близькому Сході. Генерал запевнив, що зробить «все, що в його силах, аби допомогти».
Натомість представники радикальної палестинської організації «Хамас», яка контролює сектор Газа, заявили, що зустріч закінчилась фіаско. Така позиція знайшла підтримку в Ірані. Президент Махмуд Ахмадінежад висловив переконання, що «саміт був поразкою від самого початку» і спробою ізоляції Ірану. «Ізраїль має померти»,— додав він.
Символічно, що 29 листопада виповнилось 60 років від дня, коли Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію № 181, якою проголошувала утворення на території історичної Палестини двох держав — єврейської (що й сталось) й арабської (якої досі немає). Єрусалим отримав міжнародний статус під опікою Ради ООН. Тому екстремісти з «Хамасу» і «Ісламського джихаду» назвали конференцію в Аннаполісі «карнавалом з нагоди 60-річчя сіоністського утворення», маючи на увазі Державу Ізраїль.
Нейтральні спостерігачі погоджуються, що всі сторони конфлікту ладні домовлятися, бо й Ізраїль, і президент Аббас, інші помірковані лідери арабського світу дуже занепокоєні зростанням впливу Ірану на арабські народи й успіхами підтримуваних Тегераном радикалів з «Хамасу» в Палестині і «Хезболли» в Лівані.
Шлях до порозуміння буде надзвичайно складним. Президент Аббас взагалі не контролює навіть половини своєї території (в секторі Газа, де владу захопив «Хамас», відбулись кількатисячні демонстрації проти переговорів в Аннаполісі), отже він не може гарантувати Ізраїлю безпеку. Також невідомо, чи зможе Ізраїль запропонувати палестинцям поступки в питаннях розподілу Єрусалима і дотримання прав арабських біженців.
І хоча песимізму багато, життя змушує шукати виходу навіть з безвихідних ситуацій, адже від нестабільності на Близькому Сходу потерпає весь світ, а найбільше ізраїльтяни й палестинці.

Євген ПЕТРЕНКО
також у паперовій версії читайте:

• НОВІ АКЦЕНТИ
• «ПОЛІТИЧНИЙ» ГАЗ

назад »»»