ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА УКРАЇНА І СВІТ
КОНСТИТУЦІЙНА БІЛЬШІСТЬ ПУТІНА
Після підрахунку 99,9% бюлетенів, що потрапили до урн на недільних виборах до нижньої палати російського парламенту, партія «Єдина Росія», виборчий список якої очолює президент Володимир Путін, отримала 64,1% голосів.

Згідно з попередніми даними російської ЦВК, вибори виграла «Єдина Росія», котра набрала 64,1% голосів виборців. Комуністична партія Російської Федерації (КПРФ) Геннадія Зюганова отримала 11,6% голосів, Ліберально-демократична партія Володимира Жириновського — 8,2% голосів. Підтримку партії «Справедлива Росія», очолюваній Сергієм Мироновим, дали 7,8% виборців. До виборчих урн прийшли 62% росіян, які мають право обирати парламентарів.
Решта партій не подолали 7%-го бар'єра, визначеного для здобуття парламентського статусу. Серед них демократичні партії «Яблуко» і Союз правих сил (СПС).
Голова Центрвиборчкому Володимир Чуров сказав, що в процесі виборів не спостерігалось жодних порушень, які вплинули б на результат голосування.
За повідомленням ЦВК, партія «Єдина Росія» у Думі здобула 315 із 450 місць, тобто має конституційну більшість (дві третини складу парламенту, необхідні для зміни конституції або початку процесу імпічменту президента). КПРФ у нижній палаті парламенту Росії матиме 57 місць, ЛДПР Володимира Жириновського — 40, а прокремлівська «Справедлива Росія» — 38 місць.
Проте результат «Єдиної Росії» гірший від результату самого Путіна на президентських виборах-2004, коли за 64% активності виборців він отримав 71,3% голосів.
Незважаючи на це, Кремль висловив задоволення результатами нещодавніх виборів. Його речник Дмитро Пєсков зауважив, що вибори засвідчили підтримку Путіна більшістю росіян і бажання продовження його політики після другої президентської каденції. Він сказав: «Результати, а також опитування після виборів доводять, що більшість росіян не проти курсу Путіна і за продовження його політики після закінчення другої президентської каденції».
Комуністи пообіцяли, що оскаржуватимуть результати виборів. Їхній лідер Геннадій Зюганов заявив, що він «не має довіри до результатів, оголошених Центральною виборчою комісією». Офіційний представник КПРФ Вадим Соловйов зазначив: «Група наших правників розпочала підготовку до оскаржень результатів виборів у Верховному суді, бо хвиля порушень перевищила всі норми». За його словами, 300 тисяч партійних спостерігачів під час виборів у Думу зафіксували 10 тисяч порушень.
Результатів виборів не визнає також позапарламентська опозиція, зосереджена в коаліції «Інша Росія», яка напередодні виборів пообіцяла боротись за визнання їх недійсними всіма легальними засобами.
До речі, вперше в історії пострадянської Росії ОБСЄ відмовилась спостерігати за парламентськими виборами, посилаючись на перешкоди, які московська влада чинила міжнародним спостерігачам.
Один із лідерів опозиційного СПС Борис Нємцов назвав голосування «найбільш нечесним» в історії Росії й «спеціальною операцією» Володимира Путіна, нагадавши про досвід роботи президента у КДБ.
Після голосування у центрі Москви він додав: «Це не вибори, це — спеціальна операція. Сотні опозиціонерів затримано. 25 мільйонів примірників партійної газети конфісковано, влада використовує брудні методи боротьби».
Протестуючи проти імітації демократії, Гарі Каспаров зіпсував бюлетень. Хоча репресії влади проти нього були несподівано жорсткими, путінський авторитаризм поки послуговується порівняно м'якими методами. Особливо у великих містах влада погоджувалась на проведення мітингів опозиціонерів, а їхнім учасникам не загрожувало звільнення з роботи або побиття. Але на мітинги зазвичай приходило по кілька сотень громадян.
Політтехнологічні прийоми Кремля зміцнюють у росіян переконання, що демократія, не керована мудрим правителем, мусить нести хаос, зубожіння і конфлікт. У них формується переконаність, що 90-ті роки були для Росії катастрофою, а не часом народження свободи і демократії. Так владі вдається запевнити росіян, що лише Путін і його партія — єдино правильний вибір.
Провідні демократичні держави критично оцінили результати виборів, а особливо умови виборчої кампанії. Показовою є позиція канцлера Німеччини Ангели Меркель, котра виступила за постійний діалог із Москвою, підкреслила вагу стратегічного партнерства з Росією з метою вирішення різних міжнародних проблем, але все це, на її думку, не повинно «утримувати від критики у справах, які оцінюємо інакше, ніж російський президент».
«Свобода і демократія» не були гаслом жодної партії на виборах. Росіяни проголосували за стабілізацію і надію на добробут навіть ціною демократії. Чи це правильний історичний вибір — покаже час, але це вибір росіян і його треба поважати.

Євген ПЕТРЕНКО
також у паперовій версії читайте:

• ЄВРОПА ШУКАЄ КЛЮЧІ ВІД ПІДНЕБЕСНОЇ
• ФРАНЦУЗИ ПЕРЕГЛЯДАЮТЬ СОЦІАЛЬНІ ІДЕАЛИ

назад »»»