Головна
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Вiвторок Жовтень 14, 2014
Головні новини
За пенсіями до ПФ звернулося 64 тис.переселенців У зв’язку з переїздом через воєнні дії на ... (12 Жов 2014)
Добра воля Не­що­дав­но бу­ли ... (12 Жов 2014)
Як Москва сама себе висікла 7 сеп­ня уряд Ро­сії на ... (12 Жов 2014)
Турецький Кіссінджер іде вгору Ре­джеп Та­йп Е­до­ган ... (12 Жов 2014)
Союз держав-ізгоїв У Мос­кві дня­ми ... (12 Жов 2014)
Активізація дипломатичних маневрів навколо Ураїни Чергове загострення військово-політичного ... (12 Жов 2014)
План Путіна Пе­зи­дент о­сії ... (12 Жов 2014)
Штайнмаєр вважає Порошенка й Путіна відповідальними за ... Міністр закордонних справ Німеччини ... (12 Жов 2014)
УКРАЇНА – НАТО Учо­ра в Уель­сі ... (12 Жов 2014)
ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА КРИМІНАЛ
ЯК ФАРМАЦЕВТИ ДАЛИ ВІДСІЧ РЕЙДЕРАМ
Кілька днів тому прес-служба Генеральної прокуратури України оприлюднила повідомлення про те, як це правоохоронне відомство запобігло рейдерському захопленню фармацевтичної фірми «Дарниця».

Ситуація, що свого часу склалася на одному з найвідоміших підприємств Києва, була загрозливою, але перед тим, як розповісти про перебіг подій на ньому, варто змалювати загальну обстановку навколо фармацевтичної галузі, оскільки інші її підприємства останнім часом опинилися на прицілі у рейдерів.
Коли ми подивимось на структуру ринку медикаментів, котрий за приблизними підрахунками сягає мільярда доларів США, то побачимо, що у грошовому відношенні 70 відсотків річного обігу припадає на імпортні ліки і лише 30 відсотків — на вітчизняні. Проте в натуральному обчисленні все навпаки: українці купують 70 відсотків вітчизняних препаратів і лише 30% — зарубіжних.
Це означає, що невеликий прошарок наших громадян із достатком вище середнього вживає багато ліків. Ці люди цінують своє здоров’я, а тому вживають ліки за найменшої недуги, віддаючи перевагу дорогій та імпортній продукції. Решта населення, котра становить більшість, намагається не «напічкувати» себе піґулками, а якщо зла недоля все-таки змусить лікуватися, то обмежуються недорогими вітчизняними препаратами.
Для іноземних фармакологічних компаній український ринок є надто привабливим, оскільки українці — далеко не найбідніша нація у світі й мають змогу витрачати на ліки значно більше, ніж вони витрачають їх нині. Для цього треба витіснити з ринку вітчизняного товаровиробника.
Це робиться двома способами.
Перший — цілком законний, хоча не зовсім етичний, полягає у тому, щоб засобами реклами та масової інформації втовкмачувати людям думку про те, що той, хто хоче бути щасливим і здоровим, не повинен заощаджувати на здоров’ї, а має купувати лише дорогі та якісні імпортні медикаменти. Наскільки таке твердження має рацію, нехай розбираються фахівці від медицини.
Зате другий спосіб тісно пов’язаний з криміналом. Він полягає у тім, щоб «вибити з сідла» вітчизняні заводи і фабрики незаконними рейдерськими атаками. Об’єктом такої атаки стало восени цього року ЗАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця».
Хто був її замовником, поки що сказати не можна, бо розслідування кримінальної справи не завершене, тому маємо дотримуватися презумпції невинуватості. Проте можна докладно розповісти про методи, які застосовували зловмисники. А використовували, як часто робиться в таких випадках, незаконні судові рішення.
Одним із них було, зокрема, рішення Соснівського районного суду Черкас від 17 листопада 2005 року, згідно з яким реєстр власників акцій фірми «Дарниця» мав бути відібраний від її законного реєстратора, яким у цьому разі виступало ЗАТ «Фармреєстр», і переданий якомусь ТОВ «Депозит», прописаному аж у Дніпропетровську.
Подумайте самі: де Київ з його фірмою «Дарниця», де Черкаси з його Соснівським районним судом, а де Дніпропетровськ з його ТОВ «Депозит»? Та, на жаль, нинішня судова система дозволяє виносити такі доленосні для столичних підприємств рішення різним провінційним судам. За тієї лише умови, якщо позивач, котрий має якесь реальне відношення до цього підприємства, живе у тому самому провінційному регіоні.
В означеному випадку позивач і відповідач, котрі назвалися акціонерами фірми «Дарниця», насправді ніколи ними не були. Це з’ясувалося відразу після того, як представники підприємства отримали на руки копію судового рішення: подивилися на реєстр і й побачили, що серед акціонерів таких прізвищ немає.
Мало того, через деякий час з’ясувалося, що Соснівський райсуд такого рішення не виносив. Юристи фірми «Дарниця» з’їздили в Черкаси, підняли архіви за позаминулий рік і побачили, що такого рішення там немає.
Найкомічніше у цій ситуації було те, що документ був не лише підроблений від початку й до кінця, а підроблений з граматичними помилками. Так у печатці, якою було скріплене фальсифіковане рішення, замість назви «Соснівський районний суд» було відбите слово «Совнівський». Судячи з усього, рейдери вирішили заощадити на підкупі судді й замовили послуги гравера, котрий вирізав їм печатку. Текст рішення набрали на звичайному комп’ютері, а потім надрукували на принтері.
Подальші дії зловмисників неважко було передбачити. Заволодівши реєстром акціонерів підприємства, вони могли вписати до нього осіб, котрі не мали до нього жодного відношення, а потім провести з ними такі собі «акціонерні збори», на яких ухвалити будь-які рішення. Наприклад, змінити керівництво заводу та перейти з виробництва медикаментів на випуск цукерок — залежно від того, яке завдання поставили перед ними замовники атаки.
На щастя, така шахрайська оборудка аферистам не вдалася. Поки дарницькі фармацевти розібралися, що до чого, вони все-таки встигли заволодіти частиною важливих документів. Це сталося завдяки неналежному ставленню до виконання своїх обов’язків працівників Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку — саме таке офіційне формулювання можемо застосувати, оскільки звинувачувати певних посадових осіб цього відомства у потуранні рейдерам, хабарництві, зловживанні службовим становищем чи навіть у банальній службовій недбалості не маємо права, поки їх вина не буде доведена вироком суду.
Утім, навіть після того, як фірма «Дарниця» зчинила галас, рейдери не спинилися й не кинулися навтьоки, а спробували домогтися свого через інший суд. Саме з огляду на це, як повідомила прес-служба ГПУ, порушено кримінальну справу за фактом винесення свідомо неправосудних рішень суддею Згурівського районного суду Київської області.
Та що там казати про Згурівський райсуд, якщо шахраї обдурили навіть деяких посадових осіб Генеральної прокуратури. Про це, щоправда, в офіційному повідомленні її прес-служби не йдеться, зате йдеться про це у відкритому листі Асоціації фармацевтичних виробників України, який був відправлений на адреси Президента України, Прем’єр-міністра, а також керівників СБУ, МВС і МОЗ. У цьому листі, зокрема, сказано, що «виконуюча обов’язки начальника відділу захисту інтересів громадян і держави при виконанні судових рішень ГПУ незаконно порушила кримінальну справу за фактом умисного невиконання службовими особами ЗАТ «Фармреєстр» рішення Соснівського районного суду Черкас».
Уявляєте абсурдність ситуації? Бізнесмени викрили шахраїв у підробленні документів і вигнали геть. А співробітниця правоохоронного органу замість того, щоб подякувати їм за пильність і заарештувати аферистів, стає на захист зловмисників і переслідує людей за те, що протидіяли плутягам. На честь прокуратури слід зазначити, що цю помилку правоохоронці виправили вчасно: незаконно порушену кримінальну справу було закрито, але порушено іншу — за фактом підроблення рішення Соснівського районного суду.
На жаль, доводиться констатувати, що український бізнес поки не застрахований ні від підроблених рішень судів, ні від незаконних постанов прокуратури. Та все ж радує, що вітчизняні підприємці навчилися давати відсіч рейдерам на «паперовій» стадії війни — до того, як вони надумають вести на штурм молодих покидьків, одягнутих у камуфляжну форму «охоронних фірм».

Юрій КОТНЮК
також у паперовій версії читайте:
  • ЗАСУДЖЕНО ХАКЕРА
  • ЧЕРНІВЕЦЬКІ СУТЕНЕРИ
  • ХРОНІКА ПРИГОД

назад »»»


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.u».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».